Постанова 4801 № 133/51/16-ц

Справа № 133/51/16-ц Провадження № 22-ц/801/807/2023 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М. Доповідач:Рибчинський В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2023 рокуСправа № 133/51/16-цм. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Рибчинського В.П., суддів Голоти Л.О., Денишенко Т.О., за участі секретаря судового засідання Різник Д.С., представника АТ КБ «Приватбанк» Роя В.Л., розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2023 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, в с т а н о в и в: У січні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просило: стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 95 295,31 доларів США, що за курсом 27,07 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.02.2017 складає 2 579 644,04 грн за кредитним договором №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2018 у цивільній справі №133/51/16-ц позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008 у розмірі 95 295,31 доларів США, що за курсом 27,07 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.02.2017 складає 2 579 644,04 грн; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008 у розмірі 95 295,31 доларів США, що за курсом 27,07 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.02.2017, складає 2 579 644,04 грн; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 39 938,67 грн за сплату судового збору. Дане рішення набрало законної сили 27.04.2018. ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 26.03.2018 у цивільній справі №133/51/16-ц. Вказану заяву обґрунтовує тим, що банк у позасудовому порядку скористався своїм правом задовольнити вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008 за рахунок предмета іпотеки позичальника, здійснивши 21.11.2016 реєстрацію прав власності на предмет іпотеки об`єкт нерухомості, а саме житловий будинок з прибудовами, тамбуром та господарськими будівлями загальною площею 133 кв.м, житловою площею 71,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на свою користь (номер запису про право власності: 17585606). Вказує, що на час розгляду справи №133/51/16-ц судом дана обставина існувала, але банк з невідомих причин її приховав. Про існування вказаних вище юридичних фактів заявнику не було і не могло бути відомо, оскільки вона не знала про існування судового провадження у справі №133/51/16-ц, оскільки з 12.09.2008 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , жодного виклику на судові засідання вона не отримувала. У липні 2020 за місцем роботи їй зателефонував державний виконавець та повідомив про наявне виконавче провадження щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008. Ознайомившись з матеріалами справи №133/51/16-ц, 03.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналася про те, що банк здійснив реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Враховуючи викладене вище, просила переглянути рішення суду за нововиявленими обставинами. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2023 року заяву задоволено. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2018 у цивільній справі №133/51/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 (правонаступником якої є ОСОБА_4 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність фактичним обставинам справи, просило оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні заяви про перегляд рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2018 за нововиявленими обставинами відмовити, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2018 залишити без змін. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам. Судом встановлено, що 30.01.2008 між ПAT КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , укладено кредитний договір №VIKWGA0000000720, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 52 000 доларів США, а також 12700 доларів США на сплату страхових платежів, що разом складає 64 700 доларів США. Відповідно до розділу 8 договору забезпеченням виконання позивальником зобов`язань за цим договором виступає іпотека будинку загальною площею 133,00 кв.м, житловою площею 71,9 кв.м, з прибудовами, тамбуром та господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.15-18). 30.01.2008 в якості забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за даним договором між банком та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №VIKWGA0000000720 (т. 1 а.с. 22). 30.01.2013 між банком та позичальником укладено Додаткову угоду до кредитного договору №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008, відповідно до умов якої заборгованість, що виникла у позичальника в період з дати надання йому кредиту до дати підписання цієї додаткової угоди у розмірі 30 952,61 доларів США трансформувалася у штраф у розмірі 30 952,61 доларів США (т. 1 а.с. 91-93). Також 05.07.2013 між банком та позичальником укладено Додаткову угоду до кредитного договору №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008, відповідно до умов якої заборгованість, що виникла у позичальника в період з дати надання йому кредиту до дати підписання цієї додаткової угоди у розмірі 30 952,61 доларів США, трансформувалася у штраф у розмірі 30 952,61 доларів США (т. 1 а.с. 88-90). 05.07.2013 в якості забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008 між банком та ОСОБА_3 укладено Договір поруки №б/н (т. 1 а.с. 23). Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2018 у цивільній справі №133/51/16-ц позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008 у розмірі 95 295,31 доларів США, що за курсом 27,07 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.02.2017 складає 2 579 644,04 грн; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №VIKWGA0000000720 від 30.01.2008 у розмірі 95 295,31 доларів США, що за курсом 27,07 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.02.2017, складає 2 579 644,04 грн; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 39 938,67 грн за сплату судового збору (т. 1 а.с. 226-227). Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру про право власності на нерухоме майно, Державного Реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна №218847243, дата та час її формування: 03.08.2020, нерухоме майно, реєстраційний номер 1092931605105, житловий будинок з прибудовами, тамбуром та господарськими будівлями загальною площею 133 кв.м, житловою площею 71,9кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 21.11.2016 на праві власності за ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі: договору іпотеки серія та номер: 161, виданий 30.01.2008, видавник: приватний нотаріус Козятинського районного нотаріального округу Кондратьєв В.Ю.; повідомлення, серія та номер: 970, виданий 28.07.2016, видавник: ПАТ КБ «ПриватБанк»; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 2103000532992, виданий 28.07.2016, видавник: ПАТ КБ «ПриватБанк», а підставою для внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32507175 від 23.11.2016, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєлої О.М. (т. 2 а.с. 15). Задовольняючи заяву про перегляд рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2018 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи судом у 2018 році банком не надано жодних відомостей про реалізацію іпотечного майна відповідача, а також вартості його оцінки відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та, у зв`язку із цим, остаточної суми заборгованості. Оскільки вказані обставини суду відомі не були під час розгляду справи № 133/51/16-ц, тому суд визнав їх нововиявленими. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 № 4 нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Цивільним процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 905/1502/15 та від 24 вересня 2020 у справі № 922/1141/19. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінки доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими особами заявник зазначала, що при розгляді спору по суті позивач з невідомих причин приховав, що ним в позасудовому порядку було здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема за ним було зареєстровано право власності на предмет іпотеки житловий будинок з прибудовами, тамбуром та господарськими будівлями загальною площею 133 кв.м, житловою площею 71,9кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина існувала на час ухвалення судом першої інстанції рішення по суті, однак не була відома ані суду, ані заявнику. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 30.01.2008 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №VIKWGA0000000720. Згідно з вказаним договором ОСОБА_1 передала в іпотеку належне ій на праві власності нерухоме майно, а саме житловий будинок з прибудовами, тамбуром та господарськими будівлями загальною площею 133 кв.м, житловою площею 71,9кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 378 750 грн. Також даним договором іпотеки визначено, що у випадку, коли суми, вирученої від продажу предмету іпотеки, недостатньо для повного задоволення вимог Іпотекодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог, з іншого майна Іпотекодавця. Так ПАТ КБ «Приватбанк» 15 січня 2016 року звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 110 664,60 доларів США, що за курсом 24,06 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.11.2015 року складає 2 662 590,24 грн. 02 березня 2017 року, тобто вже після звернення стягнення на предмет іпотеки, яке відбулось 21.11.2016 року, ПАТ КБ «Приватбанк» подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 95 295,31 доларів США, що за курсом 27,07 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.02.2017 року складає 2 579 644,04 грн., тобто зменшив позовні вимоги на суму 15 369,29 доларів США. При ухваленні судом першої інстанції рішення від 26 березня 2018 року було встановлено, що в ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги виходячи з того, що банк стягнув з відповідачів частину суми шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом реєстрації права власності за банком на предмет іпотеки, у зв`язку з чим просить стягнути на свою користь 95 295,31 доларів США, що за курсом 27,07 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.02.2017 року складає 2 579 644,04 грн. Тобто при розгляді справи суду першої інстанції було достовірно відомо про факт звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом реєстрації права власності за банком на предмет іпотеки, а тому вказана обставина не є нововиявленою у розумінні статті 423 ЦПК України, і не було підстав, визначених законом, для перегляду рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 березня 2018 року в цій справі за нововиявленими обставинами. З врахуванням наведеного рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 31 січня 2023 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 березня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовити. Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , який є правонаступником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 58 041,99 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 03 травня 2023 року. Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський Судді: Л.О. Голота Т.О. Денишенко