LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд380/12941/22

від 20.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Луньо Богдана Мирославовича задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 380/12941/22 - скасувати.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12941/22 пров. № А/857/1735/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Луньо Богдана Мирославовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, ухвалене суддею Гуликом А.Г. у м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі № 380/12941/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, - ВСТАНОВИВ: 15 вересня 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене листом від 02.08.2022 №562/35/05-2022, про відмову у виплаті грошового забезпечення її чоловіка - ОСОБА_2 ; зобов`язати нарахувати грошове забезпечення поліцейському ОСОБА_2 у зв`язку з його зникненням безвісти з 09.04.2022 із включенням до складу грошового забезпечення посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також індексації грошового забезпечення і додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №18, розмір якої збільшується до 100000 грн з розрахунку за місяць пропорційно часу участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, та здійснювати виплату грошового забезпечення на її картковий рахунок. Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що вона, як член сім`ї (дружина) безвісно відсутнього ОСОБА_2 , має право на отримання його грошового забезпечення, в тому числі додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168. Згідно доводів позивача, на поліцейських батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП у Львівській області, які на нульових позиціях брали участь у бойових діях під час бойового зіткнення з військами Російської Федерації, поширюються норми Порядку №844. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, представник позивача - адвокат Луньо Богдан Мирославович оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, позивача та її представника, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.02.2015. Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області №77 о/с від 15.02.2019 ОСОБА_2 призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП у Львівській області. На виконання службової телеграми Голови Національної поліції України від 27.03.2022 №1128 дск, наказу ГУНП у Львівській області від 30.03.2022 № 15 о/с дск "Про службове відрядження" з метою виконання завдань, визначених статею 8 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", особовий склад батальйону патрульної поліції особливого призначення "Львів" ГУНП, серед якого був ОСОБА_2 , був відряджений у підпорядкування Командувача Об`єднаних сил з 30.03.2022 до особливого розпорядження. Відповідно до рапорту командира БПСПОП "Львів" ГУНП у Львівській області Р.Кровіцького від 11.04.2022, 08 квітня 2022 року, виконуючи бойове розпорядження Командувача ООС, під час бойового зіткнення з військами Російської Федерації в районі с.Богуславське (поблизу м. Попасна) Луганської області загинули поліцейські взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби особливого призначення "Львів" ГУНП, зокрема поліцейський взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_2 . З цього приводу 11.04.2022 ГУНП у Львівській області розпочало службове розслідування. Дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування об`єктивно дослідити обставини події, яка відбулась 08.04.2022 на території Луганської області за участі старшого сержанта ОСОБА_2 та інших, та встановити чи спростувати в діях останніх можливі дисциплінарні проступки не вдалося, оскільки поліцейські протягом тривалого періоду часу на зв`язок не виходять, їх місце знаходження невідоме, а населений пункт, де відбувались події 08.04.2022 є територією, тимчасово окупованою збройними формуваннями Російської Федерації, на якій тривають активні бойові дії. Враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022131530000189 від 11.04.2022 за фактом загибелі вказаних працівників триває, законного рішення не прийнято та згідно з ІП "Розшук" ІКС ІПНП вказані працівники перебувають в статусі безвісті зниклих. Висновком службового розслідування від 20.05.2022 встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування вважати такими, що не знайшли свого підтвердження. У випадку надходження відомостей щодо місця знаходження старшого сержанта поліції ОСОБА_2 та інших, або підтвердження інформації щодо їх загибелі вирішити питання щодо призначення службового розслідування. А також визначено необхідність вирішити питання щодо зарахування старшого сержанта поліції ОСОБА_2 в розпорядження ГУНП у Львівській області відповідно до пункту 4 частини 1 статті 67 Закону України "Про Національну поліцію". Наказом ГУНП у Львівській області № 294 о/с від 27.05.2022 про зарахування у розпорядження ГУНП у Львівській області з 09 квітня 2022 року до настання обставин, визначених Законом, старшого сержанта поліції поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 Згідно з платіжними дорученнями №9195 від 28.06.2022, №10363 від 10.08.2022, №10691 від 26.08.2022, №11510 від 26.09.2022 грошове забезпечення ОСОБА_2 відповідач нараховує та депонує. На звернення позивача із письмовою заявою від 08.07.2022 про здійснення їй виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, її чоловіка поліцейського батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Львів" ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 , передбаченого Порядком №884, Головне управління Національної подіції у Львівській області листом від 02.08.2022 №562/35/05-2022 відмовив заявнику у виплаті грошового забезпечення ОСОБА_2 .. Водночас роз`яснено, що за ОСОБА_2 зберігається місце роботи, займана посада та середній заробіток, але не більше, ніж до моменту оголошення його померлим у порядку, встановленому законодавством. Виплата позивачу грошового забезпечення її безвісно зниклого чоловіка, в тому числі додаткової винагороди у розмірі 100000грн, можлива лише після набуття ним певного статусу, передбаченого чинним законодавством (визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим). Позивач, вважаючи викладену у листі від 02.08.2022 №562/35/05-2022 відмову протиправною, звернулась до суду за захистом свого порушеного права. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Конституційний Суд України у рішенні від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов`язків, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі і права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім`ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними державних функцій. Спеціальним законом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-XII). Відповідно до статті 2 Закону №2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Згідно із пунктом 6 статті 9 Закону 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Питання щодо умов виплати грошового забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження вркгульвано Розділом V Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.04.2016 №260. Згідно з п.4 цього розділу поліцейським, зарахованим у розпорядження на підставі пункту 4 частини першої статті 67 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення виплачується в розмірі, установленому за посадою, яку займав поліцейський на дату зарахування в розпорядження (крім премії). За правилами п.4 ч.1 ст. 67 Закону України «Про Національну поліцію» зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських, допускається у разі якщо поліцейський відсутній за місцем проходження служби та за місцем проживання і більше десяти днів близьким родичам невідомо, де він перебуває, - до повернення поліцейського (у разі неприйняття іншого рішення про подальше проходження ним служби в поліції) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим. Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначений Порядком виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 30.11.2016 №884 (далі - Порядок №884). У розумінні п.2 цього Порядку №884 «безвісно відсутній військовослужбовець" - зниклий безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовець, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби. Предметом спору у цій справі є оцінка наявності чи відсутності підстав для зобов`язання відповідача нарахувати грошове забезпечення поліцейському ОСОБА_2 у зв`язку з його зникненням безвісти з 09.04.2022 та здійснювати виплату грошового забезпечення на картковий рахунок його дружини. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1-3 ст.90 КАС України). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що норми Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, не поширюються на спірні правовідносини. Згідно висновків суду, в даному випадку застосовними є норми Порядку виплати грошового забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №623 від 14.09.2016, який не передбачає можливості отримання грошового забезпечення ОСОБА_2 іншою особою до встановлення правових підстав для такого отримання відповідно до норм Цивільного кодексу України (визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим). Однак, суд апеляційної інстанції вважає такий підхід до застосування наведених норм протиправним. Так, Наказом МВС України №987 від 04.12.2017 затведжено Положення про підрозділи поліції особливого призначення, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1565/31433 (далі - Положення №987). Відповідно до п.7 Розлілу І Положення №987 залежно від специфіки, функцій, посадових (функціональних) обов`язків, що покладені на поліцейських, Підрозділи в штаті мають відділення, взводи, роти швидкого реагування, які призначені для безпосереднього проведення спеціальних поліцейських операцій із припинення злочинів, пов`язаних з високим ступенем суспільної небезпеки та вчиненням збройного опору, а також для здійснення відповідно до компетенції заходів у сфері протидії злочинності, що пов`язані з підвищеною загрозою для життя і здоров`я поліцейських та потребують від поліцейських високого рівня фізичної і професійної підготовленості, уміння впевнено діяти в екстремальних умовах. Наказом Начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 21 від 11.06.2021 затверджено Положення про батальйон патрульної служби особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області (надалі - Положення 21). Відповідно до пункту 1.1 Положення 21 Батальйон патрульної служби особливого призначення «Львів» (далі - підрозділ) є високомобільним спеціальним структурним підрозділом ГУНП у Львівській області, створеним з метою належного забезпечення прав та свобод громадян, захисту суспільства від злочинних посягань, забезпечення правопорядку піл час проведення загальнодержавних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій по затриманню озброєних злочинців, виконання завдань, визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та несенням служби в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванню збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», ліквідації аварій та стихійних лих. Слід зазначити, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають центральний орган управління поліції та територіальні органи поліції. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань. У складі поліції функціонує, зокрема, спеціальна поліція (п.5). Аналізуючи наведені норми, на ОСОБА_1 - дружину ОСОБА_2 , як поліцейського взводу №1 роти №2 Батальйону патрульної служби особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, при виплаті грошового забезпечення сім`ям безвісно відсутніх військовослужбовців поширюються норми Порядку №884. Відповідно до п.3 Порядку №884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою) (п.4 Порядку №884). За правилами п. 5 Порядку №884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов`язково зазначаються підстави для такої відмови. Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування. Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв`язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті. Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку. Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей (п.7 Порядку №884). Зі змісту листа Головного управління Національної поліції у Львівській області №562/35/05-2022 від 02.08.2022 слідує, що відповідачем не заперечується обставини, що виплати грошового забезпечення позивачу як члену сім`ї безвісно відсутнього військовослужбовця врегульовано саме Порядком №884. Щодо додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів від 28.02.2012 №168, відповідачем вказано на те, що така нарахована по 08.04.2022. Зазначено, що Наказом начальника Головного упрравління Національної поліції у Львівській області від 27.05.2022 №294 /с на підставі п.4 ч.1 ст. 67 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_2 зарахований у розпорядження ГУНП у Львівській області з 09 квітня 2022 року до настання обставин, визначених Законом, і грошове забезпечення йому нараховується та депонується. Доводи відмови відповідача у здійсненні позивачу належних її чоловіку ОСОБА_2 виплат зводяться до ненабуття ОСОБА_2 статусу «безвісно відсутнього». З цього приводу, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач у розумінні п.7 Порядку № 884 є особою, яка має право на звернення за виплатою грошового забезпечення безвісно відсутнього ОСОБА_2 , подання повного пакету документів, визначеного п.4 Порядку №884 відповідачем не заперечується. Слід зазначити, що підстави для відмови у задоволенні такої заяви, передбачені п.5 Порядку №884, які є вичерпними, відсутні. Більш того, у п.6 Порядку №886 міститься чітке зазначення про те, що виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими; виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації). Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими. Крім того, обставини, що старший сержант поліції ОСОБА_2 був відряджений у підпорядкування Командувача Об`єднаних сил з 30 березня 2022 року до особливого розпорядження, брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, настання нещасного випадку з працівниками батальйому патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, відрядженого у розпорядження керівника об`єднаних сил у Луганську область, до складу якого входив ОСОБА_2 та перебування у статусі зниклогого безвісти, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: рапортом командира БПСПОП ГУНП у Львівській області від 11.04.2022, довідкою Батальйону партульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області «Про відрядження» №680/35/05-2022 від 02.11.2022, повідомленням про нещасний випадок (Додаток 1 до Порядку розслідування та ведення обліку нешасних випадків, що сталися з поліцейськими (п.2 розділу ІІ)), довідкою Батальйону партульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області №679/35/05-2022 від 02.11.2022 про безпосередню участь ОСОБА_2 у складі угрупування Об`єднаних сил з метою виконання завдань, визначених ст.9 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих території у Донецькій та Луганській областях», наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про призначення, проведення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» №910 від 11.04.2022, висновком службового розслідування з приводу можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працвників БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області під час подій, які мали місце 08.04.2022 на території Луганської області, затвердженим начальником ГУНП у Львівській області 20.05.2022. Відтак, оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень, оформлене листом, не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч.2 ст. 2 КАС України, що має наслідком його скасування. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 (далі - Постанова №168 в редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин), якою установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 Постанови №168 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, Міністром оборони України надіслана телеграма від 25.03.2022 №248/1298, пунктом 2 якої передбачалося, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби). Пунктами 5, 6 вказаного наказу передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установі організації) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Згідно з пунктом 10 рішення Міністра оборони України до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включаються військовослужбовців, які: беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки; проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном; добровільно здалися в полон - з дня захоплення в полон, оголошеного наказом командира; самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира; відбувають покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах - з дня початку відбування покарання, оголошеного наказом командира; усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира; відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення; перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння - за місяць, у якому здійснено таке порушення; навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство (крім випадків доведення особи до самогубства, встановленого судом) - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство; у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення; перебували: під вартою чи домашнім арештом; на навчанні за кордоном; у відпустках, за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення. Аналіз змісту вищенаведених правових норм свідчить про те, що військовослужбовцям гарантовано державою належне грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Водночас не виплачується грошове забезпечення військовослужбовцю лише у випадках, перерахованих вище. На період воєнного стану Постановою №168 також передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн або 30 000 грн в залежності від того, чи бере військовослужбовець безпосередню участь у бойових діях, виплата якої здійснюється на підставі наказів командирів. Наведений вище перелік підстав для невиплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання виплат грошового забезпечення її чоловіка - безвісно відсутнього військовослужбовця є визначення відповідачу зобов`язання вчинити кореспондуючі цьому праву дії, а саме зобов`язати нарахувати грошове забезпечення поліцейському ОСОБА_2 у зв`язку з його зникненням безвісти з 09.04.2022 із включенням до складу грошового забезпечення посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також індексації грошового забезпечення і додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №18, розмір якої збільшується до 100000 грн з розрахунку за місяць пропорційно часу участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, та здійснювати виплату грошового забезпечення на картковий рахунок ОСОБА_1 . Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню у відповідній частині. Керуючись статтями 242, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Луньо Богдана Мирославовича задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 380/12941/22 - скасувати. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції у Львівській області, оформлене листом від 02.08.2022 №562/35/05-2022, про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 . Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833) нарахувати грошове забезпечення поліцейському ОСОБА_2 у зв`язку з його зникненням безвісти з 09.04.2022 із включенням до складу грошового забезпечення посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також індексації грошового забезпечення і додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №18, розмір якої збільшується до 100000 грн з розрахунку за місяць пропорційно часу участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, та здійснювати виплату грошового забезпечення на картковий рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 01 травня 2023 року згідно з ч.3 ст.321 Кодексу адміністративного судочинства України.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»