LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС120/953/22-а

від 01.05.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №120/…

УХВАЛА 01 травня 2023 року м. Київ справа № 120/953/22-а адміністративне провадження № К/990/13837/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №120/953/22-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДСТРОЙМОНТАЖ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2022 № 0003420712. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2022, залишеним без змінп постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 позов задоволено. 18.04.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №120/953/22-а, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та відмовити в задоволенні позову. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві посилається на наявність підстав для відкриття касаційного провадження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, скаржник указує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме п. 44.1 ст. 44, п. 198.1т 198.3 ст. 198, п. 200.1 п. 200. 2 п. 200.3 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 1,9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні". Також заявник указує на неврахування практики Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, викладених у постановах від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, від 28.05.2019 у справі № 816/2557/14, від 18.03.2020 у справі № 826/8114/18, від 26.03.2019 у справі № 826/5263/14, від 25.06.2018 у справі № 803/1923/13-а. Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є наявність та взаємозв`язок усіх чотирьох умов. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Проте зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник фактично самостійно зазначає, що постанови Верховного Суду, про неврахування яких судами попередніх інстанцій він указує у касаційній скарзі, були ухвалені за інших обставин справи, що, у свою чергу, виключає подібність правовідносин та вказує на недоведеність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України. Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України. Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені цією статтею підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №120/953/22-а повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддяВ.П. Юрченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»