Постанова 4874 № 902/752/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 року Справа № 902/752/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М. , суддя Миханюк М.В. при секретарі судового засідання Комшелюку А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вапнярської селищної ради на рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 та додаткове рішення від 27.01.2023 у справі №902/752/22 (суддя Шамшуріна М.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця Кондратової Ірини Олександрівни (Вінницька обл., Тульчинський р-н, місто Тульчин), до Вапнярської селищної ради (Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Вапнярка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Вапнярський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги" Вапнярської селищної ради (Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Вапнярка) про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням за участю представників позивача - Гурба М.В.; відповідача - Дудник В.С., Горенюк О.П., Чудак В.Д.; ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 у справі №902/752/22 задоволено позов Фізичної особи-підприємця Кондратової Ірини Олександрівни до Вапнярської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Вапнярський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги" Вапнярської селищної ради, про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням. Зобов`язано Вапнярську селищну раду усунути перешкоди у користуванні Фізичній особі-підприємцю Кондратовій Ірині Олександрівні за договором оренди нерухомого майна від 20.02.2018 нежитловим приміщенням, розташованим за адресою Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Вапнярка, вул.Незалежності, буд.196, шляхом приєднання вказаного приміщення до електричних мереж та відновлення у ньому постачання електричної енергії. Додатковим рішенням від 27.01.2023 стягнуто з Вапнярської селищної ради на користь Фізичної особи-підприємця Кондратової Ірини Олександрівни 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням Вапнярська селищна рада звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що господарський суд Вінницької області не встановив чи порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, яке саме право порушено та ким саме порушено, в чому полягає його порушення та чи призведе вимога позивача до реального захисту і поновлення його порушених прав та інтересів. Стверджує, що рада, не брала на себе обов`язок постачання електроенергії орендарю, не мала можливості припинити чи відновити електропостачання в орендованому приміщенні, оскільки ніколи його туди не надавала, а також, що про відсутність комунікацій в приміщенні ФОП Кондратовій І.О. було відомо. Зазначає, що в наданих позивачем банківських квитанціях по оплаті компенсації вартості використаних комунальних послуг Вапнярська селищна рада в графі отримувач не зазначена. Стверджує, що суд не звернув уваги, що 24.01.2022 за результатами проведеної закупівлі Вапнярською селищною радою та ТОВ «Енера Вінниця» укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу в даній заяві орендоване ФОП Кондратовою І.О. приміщення відсутнє. Апелянт стверджує, що належним чином виконує умови Договору оренди нерухомого майна від 20.02.2018 та вживає необхідних заходів щодо приєднання електроенергії до орендованого приміщення в будівлі по вул.Незалежності, 196 в смт.Вапнярка, Тульчинського району, Вінницької області. Також апелянт зазначає про використання орендарем, позивачем по справі, орендованого приміщення не за цільовим призначенням, що також свідчить про безпідставність звернення до суду з позовом. Звертає увагу, що відповідно до ст.19 Конституції України, Кондратова І.О., вправі робити все, що не заборонено законом. Договором оренди їй також не заборонено самостійного укладання договорів на надання (постачання) комунальних послуг, у тому числі постачання та розподілу електричної енергії до нежитлового приміщення, частина якого є об`єктом оренди. В разі необхідності вона могла б звернутися за таким дозволом до Вапнярської селищної ради, однак вона цим не скористалася, що також свідчить про безпідставне звернення до суду з даним позовом. На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 у справі №902/752/22 та прийняти нове, яким у позові відмовити, а також скасувати додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.2023 у справі №902/752/22 та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити. Листом від 10.02.2023 матеріали справи №902/752/22 витребувано з господарського суду Вінницької області. 03.03.2023 матеріали справи №902/752/22 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Вапнярської селищної ради на рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 та додаткове рішення від 27.01.2023 у справі №902/752/22 та призначено розгляд апеляційної скарги на 29.03.2023 об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 24.03.2023 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України, та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам провадження. 22.03.2023 (лист від 15.03.2023) до суду від ФОП Кондратової Ірини Олександрівни надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу. У відзиві, зокрема, зазначає, що положеннями п.2.3 та п.3.2. договору оренди було визначено обов`язок відповідача забезпечити можливість використання орендованого приміщення для здійснення в діяльності позивача, в тому числі і можливість використання комунальних послуг з електропостачання. Надання стоматологічних послуг без використання електричної енергії є не можливим. Вважає, що у випадку відсутності в орендованому приміщенні електропостачання на момент укладення договору відповідач повинен був повідомити про це та зафіксувати вказані обставини у акті здачі-приймання, однак, такі дії відповідач не вчиняв. Звертає увагу, що на момент підписання договору оренди та до 07.05.2022 орендоване приміщення було підключене до електричної мережі. Тому позивач вважає, що відповідач порушує взяті на себе зобов`язання по Договору оренди, не вживає дій щодо відновлення в орендованому мною приміщенні електропостачання, чим створює перешкоди в користуванні орендованим приміщенням. На думку позивача, відповідач навмисно вчиняє дії щодо перешкоджання в можливості використовувати орендоване приміщення. Стверджує, що орендоване приміщення використовується відповідно до його цільового призначення обумовленого договором оренди, при цьому, відповідач жодного разу, в тому числі і під час розгляду справи судом першої інстанції, не пред`являв будь-яких претензій щодо нецільового використання приміщення, переданого в найм. Також позивач звертає увагу, що у листі АТ Вінницяобленерго від 01.08.2022 вказано позивачу на неможливість напряму укласти договір на розподіл електроенергії до орендованого приміщення та наявність такого обов`язку у відповідача. Крім цього, позивач зазначає, що відповідно до п.1 додатку №2 від 17.03.2023 до договору про надання правничої допомоги №107 від 11.08.2022 має здійснити оплату адвокату наданої правничої допомоги в розмірі 4000,00 грн на протязі 10 календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили, а тому заявляє про відшкодування судових витрат. На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 та додаткове рішення від 27.01.2023 у справі №902/752/22 без змін, а апеляційну скаргу Вапнярської селищної ради без задоволення; стягнути з Вапнярської селищної ради на користь Фізичної особи підприємця Кондратової Ірини Олександрівни судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги адвоката в сумі 4000,00 грн. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 26.04.2023 представники відповідача підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, надали пояснення по справі. Просили скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 у справі №902/752/22 та прийняти нове, яким у позові відмовити, а також скасувати додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.2023 у справі №902/752/22 та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити. Представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, надав пояснення по справі. Просив апеляційну скаргу Вапнярської селищної ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 та додаткове рішення від 27.01.2023 у справі №902/752/22 без змін. Третя особа не забезпечила явку свого представника у судове засідання. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники провадження у справі повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України. Розглядом матеріалів справи встановлено. 14.11.2017 на 29-й сесії 8-го скликання Вапнярської селищної ради прийнято рішення №280 Про надання дозволу на передачу в оренду частини нежитлового приміщення, яким вирішено надати в оренду частину нежитлового приміщення комунальної власності Вапнярської об`єднаної територіальної громади загальною площею 14,05 м.кв, яке розташоване за адресою: смт.Вапнярка, вул.Незалежності, 196 лікарю Кондратовій Ірині Олександрівні для надання стоматологічних послуг населенню (т.1, а.с.14). 20.02.2018 між Вапнярською селищною радою (орендодавець) та Суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою Кондратовою Іриною Олександрівною (орендар) укладено нотаріально посвідчений договір оренди нерухомого майна (т.1, а.с.78-80). Згідно пункту 1.1. цього договору орендодавець зобов`язується передати орендарю, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення, частину приміщення поліклініки, зазначене в плані під літерою Б2, загальною площею 14,05 кв.м., визначені у договорі за плату та на обумовлений строк для здійснення виробничої діяльності. Пунктом 1.2. договору визначено, що вищевказане нерухоме майно, яке передається в оренду за договором, знаходиться за адресою: смт.Вапнярка, Томашпільського району, Вінницької області, вул.Незалежності, будинок під №196 (сто дев`яносто шість) і належать орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого Реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області від 26.11.2014, індексний номер 30062785. Право власності на об`єкт нерухомості зареєстровано за наймодавцем у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №511745905239 від 26.11.2014, згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №112807962 від 05.02.2018. Ринкова вартість об`єкта, що передається у найм (оренду), становить 32132 (тридцять дві тисячі сто тридцять дві) гривень, згідно звіту з ринкової вартості об`єкта нерухомості від 04.12.2017 оцінювач Біневский М.В. Згідно п.1.3. договору нерухоме майно надається орендарю для використання його у виробничій діяльності орендаря. Положеннями пунктів 2.1.-2.3. договору передбачено, що нерухоме майно передається орендодавцем і приймається в оренду орендарем на умовах сплати останнім орендодавцю плати за користування нерухомим майном шляхом: перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений орендодавцем. Орендна плата підлягає сплаті до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, і становить 1606,60 грн щоквартально. Компенсація орендарем орендодавцю плати, за спожиті комунальні послуги, використану електроенергію, водопостачання, послуги телефонної лінії здійснюється за фактично отримані послуги (тобто з дати підписання акту здачі-приймання орендованого нерухомого майна) на підставі рахунків орендодавця у термін 5 днів з моменту отримання цих рахунків орендарем та не входить до орендної плати. На дату укладення договору орендодавець зобов`язаний здійснити звірку заборгованості з відповідними комунальними службами та надати орендарю акт звірки. Відповідно до пункту 3.2. договору орендодавець взяв на себе зобов`язання надати нерухоме майно орендарю у справному стані, належному для використання його за призначенням за актом здачі-приймання, в якому зазначається технічний стан нерухомого майна і інженерного устаткування на момент передачі в оренду. Згідно пункту 5.1. договору передача орендодавцем та прийняття орендарем нерухомого майна у оренду засвідчується актом здачі-приймання. Обов`язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає нерухоме майно іншій стороні договору. Орендар/орендодавець зобов`язаний здійснити огляд нерухомого майна під час підписання акту здачі-приймання. Відповідно до пункту 7.1 договору цей договір є укладеним з моменту його підписання, нотаріального посвідчення на строк 10 (десять років) і діє до двадцятого лютого дві тисячі двадцять восьмого року. У разі, якщо не пізніше 1 місяця до закінчення дії договору жодна із сторін не повідомить про припинення його дії іншу сторону, він вважається продовженим на тих самих умовах на строк, встановлений при укладанні договору. Речове право право користування (найму (оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами набуте орендарем за договором оренди зареєстроване 26.02.2018, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №115344969 від 26.02.2018 (т.1 а.с.16). Із матеріалів справи вбачається, що 02.01.2018, а надалі 02.01.2021, між КНП Вапнярський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги Вапнярської селищної ради та фізичною особою підприємцем Кондратовою Іриною Олександрівною було укладено договір про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, пунктом 1.1. якого передбачено, що орендар ФОП Кондратова Ірина Олександрівна відшкодовує комунальні послуги за електроенергію КНП Вапнярському медичному центру первинної медико-санітарної допомоги Вапнярської селищної ради (т.1, а.с.19-20). Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем 07.02.2018. Основним видом економічної діяльності позивача згідно відомостей ЄДР є 86.23 - стоматологічна практика. Позивач стверджує, що взяті на себе зобов`язання за договором оренди виконувала належним чином, проте відповідач на порушення умов договору створює перешкоди у користуванні об`єктом оренди не забезпечуючи постачання електричної енергії до нього, що унеможливлює використання приміщення за цільовим призначенням та здійснення господарської діяльності позивача. Тому позивач звернувся з вимогою до відповідача про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні переданим позивачу в оренду за договором оренди нерухомого майна від 20.02.2018 нежитловим приміщенням шляхом відновлення підключення вказаного приміщення до електромережі та відновлення у ньому електропостачання. Відповідач заперечує вказані обставини, посилаючись на те, що позивачу в оренду було передано не функціонуюче приміщення, у якому були відсутні комунікації водопостачання, водовідведення, електроенергія, телефонна лінія та інтернет та про відсутність комунікацій в приміщенні ФОП Кондратовій І.О. було відомо. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне: Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до приписів частини 1, частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Як вбачається із матеріалів справи між сторонами спору укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", нормативно-правові акти, видані на його виконання, а також відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За приписами статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції чинній на час укладення договору оренди) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Положеннями статті 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції чинній на час укладення договору оренди) передбачено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Відповідно до положень пункту 3.2. договору орендодавець взяв на себе зобов`язання надати нерухоме майно орендарю у справному стані, належному для використання його за призначенням за актом здачі-приймання, в якому зазначається технічний стан нерухомого майна і інженерного устаткування на момент передачі в оренду. Частиною 4 статті 13 "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції чинній на час укладення договору оренди) передбачено, що орендодавець зобов`язаний повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним. При цьому, акту здачі - приймання нерухомого майна, який би містив відомості щодо стану об`єкта оренди між сторонами договору підписано не було, при цьому обов`язок по його складенню відповідно до пункту 5.1. договору покладався на орендодавця. У свою чергу, як вбачається з умов укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна, останній не містить жодних застережень щодо недоліків або невідповідності технічного стану об`єкта оренди на момент укладення договору оренди. Матеріалами справи підтверджується, що Фізична особа-підприємець Кондратова Ірина Олександрівна здійснювала користування орендованим майном та сплачувала орендну оплату за його користування на користь відповідача (т.1, а.с.21-25). Вказана обставина відповідачем не заперечувалася та підтверджується обставинами встановленими господарським судом Вінницької області у рішенні суду від 06.07.2022 у справі №902/90/22. Відшкодування плати за комунальні послуги, зокрема електроенергію, позивач здійснював на користь третьої особи КНП Вапнярський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги Вапнярської селищної ради, що підтверджують відповідні рахунки та квитанції про сплату (т.1, а.с.27-32, 136-162). Використання орендованого майна для розміщення стоматологічного кабінету підтверджується, зокрема, актом санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта від 21.02.2018 (т.1, а.с.82). Щодо припинення постачання електричної енергії до орендованого приміщення судом було встановлено наступні обставини, та на підставі них зроблено наступні висновки. 01.03.2018 між Публічним акціонерним товариством Вінницяобленерго та Вапнярською селищною радою було укладено додаткову угоду №4 до договору про постачання електричної енергії від 10.07.2006 №ТО-132700 у преамбулі якої зазначено, що у зв`язку із передачею об`єктів господарювання з балансу Комунальної установи Томашпільського районного медичного центра первинної медико-санітарної допомоги на баланс Вапнярської селищної ради сторони доповнили договір новими об`єктами, зокрема МЛ Вапнярка, що знаходиться за адресою смт Вапнярка, вул.Незалежності,

196. На виконання цієї додаткової угоди сторонами підписано акт розмежування балансової належності електромереж та схему приєднання точок споживання (т.1, а.с.192-194). 18.12.2018 між Публічним акціонерним товариством Вінницяобленерго та КНП Вапнярський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги Вапнярської селищної ради було укладено договір про постачання електричної енергії №ТО-133700, відповідно до якого здійснювалося постачання електричної енергії до об`єкту - міська лікарня за адресою: Томашпільський район, смт Вапнярка, вул.Незалежності, 196 (т.1, а.с.195-201). Надалі постачання електричної енергії за адресою: смт.Вапнярка, вул.Незалежності, 196 здійснювалося ТОВ Енера Вінниця згідно договорів від 28.01.2019 №133700, від 21.01.2020 №ТО-133700, від 26.01.2021 від 22.08.2022 №3110474 укладених з КНП Вапнярський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги Вапнярської селищної ради (т.1, а.с.211-261). 21.12.2021 на позачерговій 21 сесії VIII скликання Вапнярської селищної ради прийнято рішення №1355 Про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна від 20.02.2018 з ФОП Кондратовою Іриною Олександрівною (т.1, а.с.33). Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.07.2022 у справі №902/90/22 у задоволенні позову Вапнярської селищної ради до Фізичної особи-підприємця Кондратової Ірини Олександрівни про розірвання договору оренди нерухомого майна відмовлено. 02.08.2022 вказане рішення суду набуло законної сили (т.1, а.с.36-41). Позивач стверджує, що з 7 травня 2022 року було припинено постачання електричної енергії до орендованого приміщення. На підтвердження цієї обставини позивачем надано акт про відсутність електропостачання від 20.07.2022, складеного за участю спеціаліста в галузі електрики. Як вбачається з матеріалів справи щодо даної обставини, позивач зверталася до відповідача як орендодавця за договором з претензією та листами, у відповідь на які відповідачем повідомлено, що між Вапнярською селищною радою та ФОП Кондратовою І.О. договір на відшкодування витрат за електроенергію в орендованому приміщенні за адресою: вул. Незалежності, 196, смт. Вапнярка, не укладався, окрім того, укладений між Вапнярською селищною радою та ТОВ Енера Вінниця договір не передбачає в переліку об`єктів постачання електричної енергії орендоване приміщення. У відповідь на запит АТ Вінницяобленерго листом №0246-11087 від 01.08.2022 повідомило ФОП Кондратову І.О., що договірні відносини між Товариством в особі СО Тульчинські ЕМ та ФОП Кондратова І.О. відсутні. Розподіл електричної енергії до стоматологічного кабінету здійснювався на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між Товариством в особі СО Тульчинські ЕМ та Вапнярською селищною радою. Згідно з умовами договору оренди нерухомого майна, укладеного між Вапнярською селищною радою та ФОП Кондратова І.О., орендодавець не надавав повноваження орендарю на укладення договорів на комунальні послуги орендованого приміщення. Укладення прямого договору між Товариством в особі СО Тульчинські ЕМ та ФОП Кондратовою І.О. можливо після надання до СО Тульчинські ЕМ документів, передбачених п.2.1.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, копії документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення) (у випадку позивача договір оренди нерухомого майна, згідно з умовами якого Вапнярська селищна рада делегує повноваження укладати договори на комунальні послуги), тому всі питання щодо розподілу електричної енергії до приміщення, яке орендується необхідно вирішувати з Вапнярською селищною радою. Відповідачем не заперечується обставина відсутності електричної енергії в орендованому приміщенні та зазначено, що листом №695 від 30.06.2022 ФОП Кондратову І.О. повідомлено що, Вапнярською селищною радою подано до сервісного центру АТ Вінницяобленерго заяву про тимчасове приєднання до електромереж будівлі за адресою смт.Вапнярка, вул.Незалежності

196. За твердженнями відповідача, 18.08.2022 Вапнярській селищній раді передано договір про тимчасове приєднання до електричних мереж системи розподілу №05.98-9372 та технічні умови тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок, проте у ради немає можливості здійснити оплату за надання послуги тимчасового приєднання електроустановок замовника. 05.07.2022 між Акціонерним товариством Вінницяобленерго та Вапнярською селищною радою укладено договір про тимчасове приєднання до електричних мереж системи розподілу №05.98-9372 (т.1, а.с.92-103), згідно пункту 1.1. якого до електричних мереж системи розподілу виконавця послуг оператора малої системи розподілу або іншого власника електричних мереж (основного споживача) приєднується центр надання адміністративних послуг. Місце розташування об`єкта замовника: Тульчинський р-н (Томашпільський р-н), смт.Вапнярка, вул. Незалежності (Леніна), буд.196 (кад.номер зем.діл.0523955400:01:003:0181). Пунктом 3.1.3 цього договору встановлено, що виконавець послуг зобов`язаний розпочати приєднання електроустановок (об`єкта) замовника до електричних мереж системи розподілу після оплати замовником послуги з приєднання відповідно до умов цього договору, в разі погодження замовником точки приєднання на межі власної земельної ділянки (на території власної земельної ділянки). При цьому, у матеріалах справи відсутні докази відновлення електропостачання у приміщенні та відповідно усунення перешкод у користуванні орендарем об`єктом оренди відповідачем. Згідно умов п.3.2. договору орендодавець взяв на себе зобов`язання забезпечити реальну можливість цілодобового використання нерухомого майна, встановлення охоронної та протипожежної сигналізації, надати можливість спільного використання місць загального користування у часи роботи орендаря, здійснювати капітальний ремонт нерухомого майна відповідно до встановлених нормативів або у разі виникнення невідкладної потреби за узгодженням з орендарем, за свій рахунок і своїми силами ліквідувати наслідки аварій та пошкоджень, що трапились не з вини орендаря, відновити нерухоме майно у випадку погіршенні технічного стану орендованого нерухомого майна з вини орендодавця та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися нерухомим майном на умовах договору та не втручатися у господарську діяльність орендаря. Положеннями пункту 5.1. договору оренди визначено, що орендодавець гарантує, що при дотриманні орендарем санітарних і протипожежних правил, а також правил експлуатації встановлених в об`єктах оренди санітарно - технічного інженерного устаткування, орендоване нерухоме майно не втратить експлуатаційних властивостей. Частиною 1 статті 773 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов`язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Наведений обов`язок наймача кореспондується з обов`язком наймодавця передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню (ч.1 ст.767 ЦК України, ч.4 ст.13 "Про оренду державного та комунального майна" - у редакції чинній на час укладення договору оренди). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки за договором оренди позивачу було передано відповідачем нежитлове приміщення для здійснення виробничої діяльності, відсутність електричної енергії в орендованому приміщенні об`єктивно унеможливлює здійснення такої діяльності та відповідно використання об`єкта оренди за його цільовим призначенням. Згідно ч.ч.1, 2 ст.768 Цивільного кодексу України наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати у тому числі безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України). Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Положеннями частини 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Відповідно до статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Як передбачено ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі статтею 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Положеннями статті 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони. З наведеного вбачається, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Згідно усталеної практики Верховного Суду, спосіб захисту насамперед повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу. Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. У зв`язку з цим суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Крім того, задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Зазначені висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17. Як вірно відмічено судом першої інстанції, вчинення відповідачем, як орендодавцем майна дій, які перешкоджають позивачу користуватись орендованим приміщенням, є неналежним виконанням свого обов`язку за договором та порушує право позивача на належне користування об`єктом оренди на відповідній правовій підставі протягом строку дії договору. Згідно пунктів 3, 4, 5 частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та примусове виконання обов`язку в натурі. Аналогічні способи захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання передбачені частиною 2 статті 20 ГК України. Оскільки за договором оренди орендар не наділений правом самостійного укладання договорів на надання (постачання) комунальних послуг, у тому числі постачання та розподілу електричної енергії до нежитлового приміщення, частина якого є об`єктом оренди, обов`язок щодо забезпечення орендованого приміщення такими послугами (ресурсами) покладається на відповідача, як орендодавця за договором та власника майна. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що з метою відновлення порушеного права позивача, застосований позивачем спосіб захисту є ефективним, оскільки відповідає змісту порушеного права та характеру його порушення, тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні за договором оренди нерухомого майна від 20.02.2018 нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Вапнярка, вул.Незалежності, буд.196, шляхом приєднання вказаного приміщення до електричних мереж та відновлення у ньому постачання електричної енергії, є обґрунтованими та правомірно задоволено судом першої інстанції. В скарзі апелянт також просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення про стягнення 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Підставою для скасування додаткового вважає неправомірність основного рішення. Колегія суддів зазначає, що згідно пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст.123 ГПК України). Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України. Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат. Як передбачено п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону). Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АВ №1047098 від 20.09.2022 представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Кондратової Ірини Олександрівни в суді першої інстанції у справі №902/752/22 здійснював адвокат Гурба Михайло Васильович. Позивачем з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надіслано до суду 17.01.2023 заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додано копію договору №107 від 01.08.2022 про надання правничої допомоги, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Кондратовою Іриною Олександрівною (довіритель) та Адвокатом Гурбою Михайлом Васильовичем (Адвокат), копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022, копію акту прийому-передачі наданої професійної правничої допомоги від 16.01.2023 до договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022, копію розрахунку витрат на професійну правничу допомогу надану ФОП Кондратова І.О. згідно договору на надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022. Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022 (далі - договір) довіритель доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Згідно пунктів 1, 3 додатку №1 до договору від 01.08.2022 сторони погодили, що у відповідності до п.4.1. договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022 довіритель оплачує правничу допомогу адвоката в наступному порядку: кошти в сумі 12000,00 (дванадцять тисяч) за надання консультації щодо способів захисту, написання позову та представництво інтересів в господарському суді Вінницької області на протязі 10 календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили; витрати адвоката на дорогу до суду для участі в розгляді справи оплачуються окремо. Даний додаток №1 є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022. 16.01.2023 між Фізичною особою-підприємцем Кондратовою Іриною Олександрівною (довіритель) та Адвокатом Гурбою Михайлом Васильовичем підписано акт прийому-передачі наданої професійної правничої допомоги від 16.01.2023 до договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022 (далі - акт), за змістом якого адвокатом надано довірителю наступну професійну правничу допомогу: 01.08.2022 - вивчення матеріалів позовної заяви - 1 година - 1000,0 гривень;. 01.08.2022 - надання консультацій щодо можливих способів захисту - 1 година - 1000,0 гривень; 11.08.2022 - написання позовної заяви, формування додатків до відзиву - 4 години - 4000,0 гривень; 12.09.2022 - вивчення відзиву на позовну заяву та надання консультації щодо подальших дій у справі - 1 година - 1000,00 гривень; написання відповіді на відзив - 1 година - 1000,00 гривень; 20.09.2022 - участь у підготовчому засіданні - 0,5 години - 500,00 гривень; 13.10.2022 - участь у підготовчому засіданні - 0,5 години - 500,00 гривень; 03.11.2022 - участь у підготовчому засіданні - 0,5 години - 500,00 гривень; 01.12.2022 - участь у судовому засіданні - 1 година - 1000,00 гривень; 26.12.2022 - участь у судовому засіданні - 0,5 години - 500,00 гривень; 13.01.2023 - участь у судовому засіданні - 1 година - 1000,00 гривень. Вартість наданої адвокатом довірителю професійної правничої допомоги по договору складає: 12000,00 гривень. Ідентичний перелік витрат на професійну правничу допомогу наведено адвокатом і у доданому до заяви розрахунку витрат на професійну правничу допомогу надану ФОП Кондратова І.О. згідно договору на надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022 на загальну суму 12000,00 грн. Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою. У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п.79 і 112). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18. Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Гурбою Михайлом Васильовичем послуг з професійної правничої допомоги Фізичній особі-підприємцю Кондратовій Ірині Олександрівні у справі №902/752/22. Колегія суддів, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено, документально обґрунтовано обсяг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи №902/752/22 у сумі 10000,00 грн, а решта заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн, у зв`язку із їх невідповідністю критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та обґрунтованості не підлягають розподілу та залишаються за позивачем. Підставою для скасування додаткового рішення апелянт наводить неправомірність основаного рішення, однак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність останнього та залишає його без змін. Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Згідно з ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову Фізичної особи-підприємця Кондратової Ірини Олександрівни до Вапнярської селищної ради про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням та стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі. При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії"). В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішення та додаткового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду. Крім цього, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути 4000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, що включає в себе: вивчення апеляційної скарги, надання консультацій щодо подальших дій та способів захисту, написання відзиву на апеляційну скаргу - 3500,00 грн, та представництво під час судового засідання в Північно-західному апеляційному господарському суді по розгляду апеляційної скарги 500,00 грн. Розглянувши заяву про стягнення витрат на правову допомогу, докази на підтвердження понесених позивачем витрат, колегія суддів зазначає наступне. Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу долучено до матеріалів справи копію договору №107 від 01.08.2022 про надання правничої допомоги, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Кондратовою Іриною Олександрівною (довіритель) та Адвокатом Гурбою Михайлом Васильовичем (Адвокат), копію додатку №2 від 07.03.2023 до договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022, копію акту прийому-передачі наданої професійної правничої допомоги від 14.03.2023 до договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022, копію розрахунку витрат на професійну правничу допомогу надану ФОП Кондратова І.О. згідно договору на надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022. Згідно ордеру серії АВ №1066618 від 07.03.2023 представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Кондратової Ірини Олександрівни у справі №902/752/22 у суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Гурба Михайло Васильович. Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022 довіритель доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокат на підставі звернення довірителя приймає на себе зобов`язання з надання наступної правничої допомоги: надання консультацій щодо способів захисту в питанні усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням з боку Вапнярської селищної ради; написання позову та представництво інтересів Кондратової Ірини Олександрівни у справі за позовом ФОП Кондратової Ірини Олександрівни до Вапнярської селищної ради про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням в господарських судах першої, апеляційної, касаційної інстанції (п.2.1. договору). За умовами пункту 4.1. договору вартість правничої допомоги, що надається адвокатом довірителю та порядок її оплати визначається у додатку №1 до даного договору та є його невід`ємною частиною. Згідно пунктів 1, 3 додатку №2 до договору сторони погодили, що у відповідності до п.4.1. договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022 довіритель оплачує правничу допомогу адвоката в наступному порядку: - кошти в сумі 4000,0 (чотири тисячі) за вивчення апеляційної скарги Вапнярської селищної ради на рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 у справі №902/752/22, надання консультацій, написання відзиву на апеляційну скаргу, та представництво інтересів Довірителя в Північно-західному апеляційному господарському суді на протязі 10 календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили; - витрати адвоката на дорогу до суду для участі в розгляді справи оплачуються окремо. Даний додаток №1 є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022. 14.03.2023 між Фізичною особою-підприємцем Кондратовою Іриною Олександрівною (довіритель) та Адвокатом Гурбою Михайлом Васильовичем підписано акт прийому-передачі наданої професійної правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022 (далі - акт), за змістом якого адвокатом надано довірителю наступну професійну правничу допомогу: Вивчення апеляційної скарги, надання консультацій щодо подальших дій та способів захисту, написання відзиву на апеляційну скаргу - 3 години 30 хвилин - 3500,00грн. Згідно п.3 акту адвокатом буде надано Довірителю професійну правничу допомогу по Додатку №2 від 07.03.2023 та Договору про надання правничої допомоги №107 від 01.08.2022 року у вигляді представництва під час судового' засідання в Північно-західному апеляційному господарському суді по розгляду апеляційної скарги Вапнярської селищної ради на рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 по справі №902/752/22, вартість якої оцінюється Сторонами в сумі 500,00 (п`ятсот) гривень. Адвокат здійснював представництво інтересів позивача у судових засіданнях 29.03.2023 та 26.04.2023, що підтверджується протоколами судових засідань, вказані витрати передбачені умовами договору, а отже заявлені правомірно. Колегія суддів також звертає увагу, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18. Відповідно до ч.ч.5,6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відзив із заявленими витратами на правову допомогу направлявся на поштову адресу Вапнярської селищної ради (24240, Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Вапнярка, вул.Незалежності, будинок 140) та отримано останнім 20.03.2023 згідно відомостей з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за трек-номером 2360002972178 (т.2, арк.справи 178). Однак, відповідач не скористався правом подати заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу позивачу. Враховуючи зазначені вище положення ст.ст.2, 16, 58, 123, 124, 126, 129, 221 ГПК України, ст.ст.1, 19, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зазначену практику Верховного Суду, розглянувши та оцінивши надані позивачем докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено, документально обґрунтовано обсяг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у сумі 4000,00 грн. Розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності та розумної необхідності таких витрат. Крім цього, з огляду на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги залишається з апелянтом. Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Вапнярської селищної ради на рішення господарського суду Вінницької області від 13.01.2023 та додаткове рішення від 27.01.2023 у справі №902/752/22 залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції без змін. Заяву Фізичної особи-підприємця Кондратової Ірини Олександрівни про відшкодування витрат на правову допомогу задоволити. Стягнути з Вапнярської селищної ради (24240, Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Вапнярка, вул.Незалежності, будинок 140, ідентифікаційний код юридичної особи 04325911) на користь Фізичної особи-підприємця Кондратової Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4000,00 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу. Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 01.05.2023. Головуючий суддя Саврій В.А. Суддя Тимошенко О.М. Суддя Миханюк М.В.