LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд569/4188/23

від 28.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2023 року м. Рівне Справа № 569/4188/23 Провадження 33/4815/282/22 Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М., з участю ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2023 року звільнено ОСОБА_1 від відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі закрито. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності. Він не вчиняв домашнього насильства ні психологічного, ні економічного характеру відносно колишнього тестя ОСОБА_2 . Він категорично заперечує вчинення відносно нього домашнього насильства. Пояснення ОСОБА_2 є неправдивими та не відповідають дійсності. Відносно ОСОБА_2 також було складено протокол про адміністративне правопорушення і постановою Рівненського міського суду від 17.03.2023 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Також вказує, що ОСОБА_2 є батьком його колишньої дружини ОСОБА_3 , і його негативні дії по відношенню до ОСОБА_1 є наслідком невдоволення наявності між ним та колишньою дружиною майнового спору (поділу квартири, яка є приватною власністю ОСОБА_1 ). Зазначає, що саме ним було викликано поліцію з метою припинення чинення на нього психологічного тиску зі сторони колишньої дружини ОСОБА_3 та її батька ОСОБА_2 , на яких було складено відповідні протоколи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вважає, що його вина не підтверджена жодним доказом, оскільки він не вчиняв дій, які мають ознаки домашнього насильства. Стверджує, що будь-якої образи в бік ОСОБА_2 він не вчиняв. З огляду на зазначене просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 725890 від 01.03.2023 року ОСОБА_1 цього дня близько 15 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого колишнього тестя ОСОБА_2 , а саме: ображав його нецензурними словами, розмовляв на «ти», виганяв з квартири його доньки, довів до серцевого нападу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В протоколі потерпілим зазначено: ОСОБА_2 . Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано. В письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_2 вказує, що 01.03.2023 року близько 15 год. 00 хв. він приїхав до своєї доньки ОСОБА_3 , де був її колишній чоловік ОСОБА_1 , який почав його ( ОСОБА_2 ) ображати нецензурною лайкою, виганяти його з квартири, довів його до серцевого нападу (дочка дала йому заспокійливе) (а.с. 4). Також в матеріалах справи містяться: заява ОСОБА_2 від 01.03.2023р. (а.с. 3), форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.03.2023р. (а.с. 5-6), відповідь ГУНП в Рівненській області від 06.03.2023р. щодо розгляду звернення ОСОБА_2 (а.с. 7). Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. Згідно ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім`ї" від 15 листопада 2001 року, під насильством в сім`ї слід вважати будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Психологічне насильство в сім`ї це насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров`ю. Ухвалюючи постанову про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, суд першої інстанції вірно врахував належні та допустимі докази по справі, обставини справи, особу правопорушника, а також вчинення правопорушення вперше. Висновок суду першої інстанції є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, що є у справі, та не спростовується доводами апеляційної скарги. Вина ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи. Суд першої інстанції вірно врахував обставини у своїй сукупності, судом не було встановлено обтяжуючих обставин, будь-яких шкідливих та небезпечних наслідків в результаті вчинення правопорушення не наступило, а тому правомірно виніс постанову про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують законних висновків суду першої інстанції. З огляду на вищезазначене, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Текст постанови складено 1 травня 2023. Суддя Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»