Постанова 4821 № 702/198/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/265/23 Справа № 702/198/23 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Нейло І. М. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 травня 2023 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №702/198/23 щодо ОСОБА_1 що надійшли з Монастирищенського районного суду Черкаської області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , - в с т а н о в и л а: Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік; стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп., - Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 06.03.2023 о 21 год. 06 хв. по вул.Київська смт. Цибулів керував автомобілем DAEWOO LANUS д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: координація рухів, зіниці очей не реагували на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, водій відмовився, відеофіксація проводилась згідно ст. 266 ч. 2 КУпАП. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що працівниками ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області складено адміністративний протокол серії ААД № 349181 від 06.03.2023. Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи , ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову судді Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30.03.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасуати та закрити справу про адміністративне правопорушення. Апеляційні вимоги обгрунтував тим, що при огляді його автомобіля працівниками поліції була порушена «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018, а саме не було дотримано вимоги щодо ведення безперервної відеозйомки. Вважає, що працівники поліції порушили його права, оскільки не проінформували про причини зупинки, та при провденні його особистого огляду та огляду речей не склали протокол. Зазначає, що причина його відмови проїхати до медичного закладу для проведення освідування - це недовіра до працівників поліції. Апелянт вказує, що на запитання працівника поліції він підтвердив, що вживав наркотичні засоби, оскільки був знервований. Наголосив, що окрім відеофіксації, протоколи йому не вручалися і не було присутні поняті, що на його думку суперечить ст.254 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомлявся про день час та місце розгляду справи, однак до апеляційного суду не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За наведених обставин вважаю за можливе розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 . Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не обґрунтоване відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, що підтверджується: -даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 349181 від 06.03.2023 відповідно до якого ОСОБА_1 , 06.03.2023 о 21 го 06 хв по вул.Київська смт. Цибулів керував автомобілем DAEWOO LANUS, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: координація рухів, зіниці очей не реагували на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с.1); -даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.03.2023 (а.с.2), -даними відеозапису події на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.6); -даними повідомлення ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області № 941/54/01-2023 від 07.03.2023, що згідно інформаційної бази даних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.01.2017 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії «В» (а.с.3). Відповідно до Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 р. №1452/735 та зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно пункту 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Пунктом 12 Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров?я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров?я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. При цьому, слід зауважити, що працівники поліції повністю дотримались вимог ст.266 КУпАП відповідно до якої огляд на стан сп`яніння водія проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і присутність свідків не є обов`язковою умовою такого огляду, а тому доводи апелянта про відсутність понятих при складанні протоколу про адміністративне правопорушення апеляційний суд відхиляє. Для об`єктивного розгляду справи та встановлення істини, в судовому засіданні апеляційної інстанції був переглянутий диск з відеофіксацією події від 30.03.2023 за участі ОСОБА_1 , і на ньому зафіксовано визнання ОСОБА_1 факту вживання наркотичних речовин. Зокрема, він зізнався працівникам поліції про те, що вживав наркотичні засоби, а саме канабіс. На пропозицію працівників поліції проїхати для освідування до медичного закладу він відмовився та підписав протокол про адміністративне правопорушення. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відтак, доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Що стосується доводів апелянта про те, що його огляд на стан сп`яніння був проведений працівниками поліції з порушенням вимог ст.266 КУпАП, зокрема, не вівся безперервний відеозапис, тобто наданий запис є фрагментований, є неспроможними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той об`єм доказів, який наданий суду. Факт відсутності безперервного відео, не змінює відомостей та даних в тій частині, які були надані для дослідження суду та узгоджуються з іншими доказами у справі в їх сукупності. Окрім того, обов`язок поліцейського вести відеозйомку безперервно не є абсолютним та відповідно до вимог п. п. 5, 8 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису поліцейський має право відступити від цих вимог за певних умов. Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції взагалі відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об`єктивність. При цьому, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 липня 1997 року). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20 травня 2010 року). Згідно сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, судом вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення за вказаною статтею. Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно. Будь-які докази відсутності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і правопорушником суду апеляційної інстанції не надані. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які узгоджуються між собою та у своєму взаємозв`язку і у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 . Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника є розмірним до вчиненого і справедливим. Враховуючи обставини справи, вважаю, що постанова судді Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року відносно ОСОБА_1 є законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка