Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 755/2988/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 755/2988/23 Суддя (судді) першої інстанції: Слободянюк А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 23 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ГАБІ №443075 від 20.02.2023 року. Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 23 березня 2023 року було повернуто позовну заяву позивачу на підставі пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Станом на 26 квітня 2023 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 10 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк, для усунення недоліків позову, який обраховується з дня отримання позивачем копії ухвали. Як зазначено у наведеній ухвалі суду, позивач пропустив строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України, та не долучив до матеріалів позовної заяви відповідне клопотання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення позову до суду, із зазначенням у ньому поважних причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів, які підтверджують поважність наведених причин, як це передбачено нормами ч. 1 ст. 123 КАС України. 20.03.2023 року позивачем на виконання вимог зазначених в ухвалі від 10.03.2023 року про залишення позовної заяви без руху, подано до суду заяву про усунення недоліків разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із даним позовом, в якому скаржник зазначив, що він не мав змоги подати позовну заяву до суду у термін, визначений КАС України, з тих підстав, що з 25 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року він хворів та фізично не міг пред`явити до суду такий позов. До матеріалів заяви долучив копії відповідної довідки про хворобу. З приводу вказаного колегія суддів зазначає наступне. Згідно норм ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 06.03.2023 року. При цьому, він просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ГАБІ №443075 від 20.02.2023 року. З урахуванням положень ч. 2 ст. 286 КАС України, десятиденний строк оскарження зазначеної постанови, відраховується з моменту її отримання позивачем. Тобто, з огляду на наведені норми закону, вбачається, що позивач пропустив строк для пред`явлення даного позову до суду, адже граничний термін для його подання, був - 02 березня 2023 року, а позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою через систему «Електронний суд» - 06 березня 2023 року. В той же час, згідно копії довідки №62/23 від 25 лютого 2023 року, виданої Медичним центром ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.», позивач з 25.02.2023 року по 01.03.2023 року хворів на гостре респіраторне вірусне захворювання. Позивач зазначає, що з 25.02.2023 року він лежав з температурою та фізично не міг подати до суду позовну заяву. Проте, оспорювана позивачем постанова про адміністративне правопорушення була постановлена 20 лютого 2023 року, яку він отримав особисто у день її ухвалення. А отже, враховуючи дані обставини, позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду із відповідним адміністративним позовом, у термін передбачений законом, до його хвороби, з 21 лютого 2023 року по 24 лютого 2023 року. Крім того, після хвороби позивача, останнім днем подачі даної позовної заяви було 02 березня 2023 року, однак позивач звернувся до суду лише 06 березня 2023 року. Викладені у клопотанні обставини щодо поважності причин пропуску строку, для звернення до суду з даним адміністративним позовом, викликають сумніви та фактично не є тими непереборними причинами, за яких позивач не мав можливості подати до суду зазначену позовну заяву, у строки встановлені положеннями закону. Згідно ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, обґрунтовано зазначивши про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 23 березня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Мєзєнцев Є.І. Суддя Файдюк В.В.