Постанова Полтавський апеляційний суд № 629/3685/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 629/3685/21 Номер провадження 22-ц/814/1612/23Головуючий у 1-й інстанції Харабадзе К.Ш. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Дряниці Ю.В., суддів: Пилипчук Л.І., Бутенко С.Б.. Секретар: Боштенко В.Ю. за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Харківобленерго» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,- в с т а н о в и в : У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог вказував на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, укладеного 28.07.2017 року між ОСОБА_3 та позивачем. Між попереднім власником квартири та АТ «Харківобленерго» було укладено договір № 140011 щодо надання послуг з електропостачання до квартири за вказаною адресою. 24.11.2020 року, приблизно об 19.00 год. позивач, повернувшись додому з`ясував, що у мережі в квартирі відсутня електрична енергія. Електрик, обслуговуючого підприємства, прибувши за викликом та оглянувши блок щитової перед вхідними дверима у квартиру, повідомив, що електрична енергія у мережі відсутня так як перерізані дроти до квартири. Щодо вказаної ситуації позивачем було подано заяву до Лозівського ВП ГУНП в Харківській області. У грудні 2020 року з Лозівського відділу поліції головного управління поліції в Харківській області надійшло повідомлення від 14.12.2020 року про те, що в ході проведення перевірки за заявою позивача, яка зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події № 1303 від 24.11.2020 року було встановлено, що пошкодження електричних дротів було здійснено працівниками відповідача, які один раз на півроку повинні перевіряти лічильники, у зв`язку з тим, що лічильник електроенергії за місцем знаходження квартири знаходиться у квартирі, даний контроль не можливо було здійснити, тому згідно акту не допуску працівниками відповідача було від`єднано квартиру від мережі. Позивач зазначає, що не отримував попередження про відключення від електропостачання. У зв`язку із протиправними діями відповідача, позивач не може з моменту припинення електропостачання у квартирі, а саме з 30.09.2020 р. по даний час проживати у своїй квартирі, а отже позивачу спричинено моральну, а також матеріальну шкоду, оскільки у зв`язку з відсутністю електричної енергії у квартирі, вийшов з ладу холодильник. На підставі вищевикладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд захистити його права як споживача та визнати протиправними дії відповідача щодо відключення від електропостачання квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Акту про не допуск від 30.09.2020р. №213; зобов`язати АТ «Харківобленерго» відновити електропостачання / електроживлення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнути з АТ «Харківобленерго», спричинену моральну шкоду у розмірі 10000 гривень та матеріальну шкоду у 1850 гривень, стягнути з АТ «Харківобленерго», понесені та підтверджені судові витрати у розмірі 6000,00 грн. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Визнано дії Акціонерного товариства «Харківобленерго» по відключенню від електропостачання квартири ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 протиправними. Зобов`язано Акціонерне товариство «Харківобленерго» відновити постачання електричної енергії до належної ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнуто з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 /дві тисячі/ гривень, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 /шість тисяч/ гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь держави судовий збір у розмірі 1816 /одна тисяча вісімсот шістнадцять/ гривень. Рішення оскаржив представник відповідача, подавши апеляційну скаргу на вказане рішення В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення щодо задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У доводах апеляційної скарги вказує, що місцевим судом не встановлено обставини, що мають значення для справи. Зокрема зауважує, що позивач після набуття права власності на квартиру не звернувся до АТ «Харківобленерго» для переоформлення договору щодо надання послуг електропостачання. Також зауважує, що позивачем не передавались показники засобів вимірювальної техніки, а також не надавався доступ контролерам відповідача для огляду вузлу обліку електричної енергії, що є порушенням вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Також апелянтом висловлено незгоду з висновком місцевого суду щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди. Рішення районного суду в частині позовних вимог у задоволенні яких відповідачем відмовлено не оскаржується, а отже апеляційним судом в силу вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України не переглядається. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення суду першої інстанції. Місцевим судом встановлено, що позивачу на підставі договору дарування квартири від 28.07.2017, належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.8-9/. Позивач зареєстрований за вказаною адресою один, що підтверджується особовим рахунком /а.с.17/. 24.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до начальника Лозівського ВП ГУНП в Харківській області з заявою про притягнення до адміністративної відповідальності невідомих осіб, які 24.11.2020 перерізали дроти на електропостачання в під`їзді, яка була зареєстрована в ЖЄО 24.11.2020 № 13203 /а.с.27/ Згідно довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.11.2020, в ході проведення перевірки було встановлено, що пошкодження електричних дротів здійснено працівниками «Харківобленерго» згідно акту про недопуск /а.с.29/. До матеріалів справи долучено копії акту про не допуск від 30.09.2020, з якого вбачається, що представниками АТ «Харківобленерго» складено цей акт, яким засвідчено факт недопуску до електроустановок споживачем (представником споживача) ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.30/. Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд дійшов висновку про те, що при відключенні квартири позивача від електропостачання працівниками відповідача було порушено порядок повідомлення споживача щодо майбутнього відключення. Вказані дії визнані судом протиправними, а отже встановлено, що такими діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, розмір якої судом визначено у 2000 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно дост. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно з положеннями п. 5.1.2. глави 5.1. Розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків. Згідно з положеннями п. 5.1.1 глави 5.1. Розділу V вказаних Правил, оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору. У відповідності до положень п. 5.5.5. глави 5.2. Розділу V вказаних Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору. Згідно п. 6.1. глави VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, власники вузлів обліку, а також суб`єкти (власники), які контролюють електроустановки, об`єкти або окремі елементи об`єкта, територію (приміщення), де встановлені вузли обліку (зокрема споживачі), зобов`язані забезпечити безперешкодний доступ уповноваженим представникам контролюючих органів, операторів системи, електропостачальників, ППКО, власників відповідного обладнання та інших заінтересованих сторін, які мають на це право (зокрема субспоживачів), для проведення контрольного огляду та/або технічної перевірки вузлів обліку, зчитування показів, а також отримання інформації, що зберігається в первинній базі даних лічильників електричної енергії. Якщо протягом двох розрахункових періодів уповноважені представники ППКО/оператора системи або електропостачальника не мали доступу до вузла обліку та ЗВТ споживача, вони направляють споживачу поштою повідомлення про дату наступного відвідування чи прохання передати покази засобу обліку. Якщо після цього споживач не передав дані про кількість спожитої електричної енергії та/або не надав доступу до вузла обліку та ЗВТ, цей факт фіксується актом про недопуск. Водночас якщо недопуск до вузлів обліку та ЗВТ під час проведення їх позапланового контрольного огляду або технічної перевірки спричинений умисними діями (бездіяльністю) споживача, то такий факт фіксується актом про недопуск одразу /6.2.6. глави VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії/ Один екземпляр акта про недопуск має бути особисто вручений під підпис споживачу, ВТКО та/або стороні, яка контролює об`єкт, на якому встановлений вузол обліку, або відправлений поштовим зв`язком рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштових відправлень /п. 6.2.7. глави VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії/ Датою отримання акта про недопуск до вузла обліку буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). Акт про недопуск до вузла обліку може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього /п 6.2.8. . глави VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії/. У разі відмови споживача, представника ВТКО та/або сторони, яка контролює об`єкт, на якому встановлений вузол обліку, підписувати акт про недопуск або його відсутності в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про недопуск підтверджується відеозйомкою /п. 6.2.9. . глави VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії/ Складений акт про недопуск споживачем до вузла обліку є підставою для проведення відключення від електропостачання у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку, якщо протягом п`яти робочих днів від дня отримання акта про недопуск ВТКО та/або суб`єкт, який контролює об`єкт, не забезпечить представникам ППКО/електропостачальника/оператора системи доступ до свого об`єкта та електроустановок для контрольного огляду, технічної перевірки, виконання інших робіт, які передбачені цим Кодексом, або не узгодить з ними дату проведення таких робіт /п. 6.2.10. глави VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії/. Як вірно встановлено місцевим судом, та не було спростовано стороною відповідача, при складанні акту про не допуск від 30.09.2020 яким засвідчено факт недопуску до електроустановок споживачем ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , представниками АТ «Харківобленерго» в графі «з відповідальністю за недопущення ознайомлений, один екземпляр отримав споживач (представник споживача)» мається відмітка про відмову від підпису. Акт складений та підписаний представниками АТ «Харківобленерго» контролерами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. При цьому, у вказаному акті відсутнє посилання на наявну відеозйомку, якою було зафіксовано відмову споживача підписувати акт про недопуск, та відсутній підпис незаінтересованої особи. В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що зазначений акт був складений у відсутність позивача, відеозйомка не велася, незаінтересовані особи не залучалися. Вказані обставини свідчать про те, що під час складення акту про недопуск, на підставі якого до квартири позивача відключено постачання електричної енергії, складений представниками АТ «Харківобленерго» з порушенням вимог п. 6.2.9 глави VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Крім того, як вірно встановлено місцевим судом відповідачем не надано доказів, що представники ППКО/оператора системи або електропостачальника направляли споживачу поштою повідомлення про дату відвідування чи прохання передати покази засобу обліку, що позивач повідомлення отримав і не передав дані про кількість спожитої електричної енергії та/або не надав доступу до вузла обліку та ЗВТ. Відповідно до пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у редакції на час виникнення спірних правовідносин Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач одержав попередження про відключення електричної енергії, та того, що відповідне попередження взагалі йому направлялось. Отже, з наведеного слідує, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правомірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, правильно встановив обставини справи. Обставин, встановлених місцевим судом, відповідач у апеляційній скарзі не спростував. Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем вимог щодо повідомлення про зміну власника квартири, а також щодо ненадання показників приладів обліку електричної енергії колегія суддів до уваги не бере, оскільки вказані обставини не входять до предмету доказування у даній справі. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Отже, висновки місцевого суду ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 89 ЦПК України. Разом з цим, вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Бусуєк Л.А. на підставі договору від 02 квітня 2018 року. З огляду об`єм та складність справи, тривалість розгляду та кількість проведених судових процесів, та виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості колегія суддів вважає, що за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням витрат на правничу допомогу буде сума 2000 грн. Керуючись ст.ст.367, 374, ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» - задовольнити частково. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2021 року змінити в частині розподілу витрат на правничу допомогу, зменшивши їх розмір з 6000 (шести тисяч) грн. до 2000 (двох тисяч) грн. В іншій частині рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця Судді : Л. І. Пилипчук С.Б. Бутенко