Ухвала ККС ВС № 522/2061/23
від 27.04.2023 · КримінальнаУХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 року м. Київ справа № 522/2061/23 провадження № 51-2502впс23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши подання судді Приморського районного суду м. Одеси про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 522/2061/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 419 Кримінального кодексу України (далі - КК), із вказаного суду до Мостицького районного суду Львівської області, встановив: До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) надійшло вищевказане подання з матеріалами кримінального провадження щодо ОСОБА_4 . Перевіривши подання та додані до нього матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що воно не може бути предметом розгляду Суду з огляду на таке. Відповідно до положень ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого. Верховний Суд звертає увагу на те, що в ч. 3 ст. 34 КПК визначено коло суб`єктів, які можуть ставити питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, і воно є вичерпним. Вказана норма процесуального закону визначає форму звернення цих суб`єктів до Верховного Суду, а саме подання суду апеляційної інстанції або клопотання сторони чи потерпілого. Лише звернення зазначених суб`єктів у відповідній формі дозволяє Верховному Суду прийняти відповідне рішення. З матеріалів провадження вбачається, що ні сторони, ні потерпілий безпосередньо до Верховного Суду з клопотанням у порядку ст. 34 КПК не зверталися. Разом з тим, якщо таке питання ініціюється судом, то згідно з ч. 3 ст. 34 КПК воно розглядається Верховним Судом виключно за поданням суду апеляційної інстанції. Таким чином, звернувшись безпосередньо до Верховного Суду, Приморський районний суд м. Одеси порушив закріплений у Кримінальному процесуальному кодексі принцип інстанційності при вирішенні питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Оскільки подання Приморського районного суду м. Одеси не може бути предметом розгляду у Верховному Суді, його слід залишити без задоволення. З огляду на викладене та положення ст. 34 КПК України, Суд вважає, що подання судді Приморського районного суду м. Одеси про направлення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 34 КПК, Суд постановив: Подання судді Приморського районного суду м. Одеси про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 522/2061/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 419 КК, із вказаного суду до Мостицького районного суду Львівської області залишити без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3