Ухвала КЦС ВС № 206/1095/16-ц

УХВАЛА 28 квітня 2023 року м. Київ справа № 206/1095/16-ц провадження № 61-5302ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: 10 квітня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк», засобами поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ураховуючи, що повний текст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції складений 07 березня 2023 року, тому саме з цієї дати обраховується 30-денний строк для подання касаційної скарги (частина перша статті 390 ЦПК України). Тож, останнім днем на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року (з урахуванням вихідних днів) є 06 квітня 2023 року. Касаційна скарга подана до Верховного Суду 10 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення. Водночас, за змістом частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У касаційній скарзі заявник зазначає, що з оскаржуваною ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень 09 березня 2023 року, касаційна скарга здана до поштового відділення 10 квітня 2023 року, тобто з урахуванням вихідних днів, скарга подана у межах строку на касаційне оскарження. У разі пропуску строку на касаційне оскарження питання про його поновлення вирішується судом виключно за клопотанням особи, яка подає касаційну скаргу (стаття 127 ЦПК України). У касаційній скарзі відсутнє клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Тож, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції. Суд позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання про поновлення строку на касаційне оскарження з власної ініціативи. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Також згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. За положенням частини другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (положення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України). Разом із тим, у поданій касаційній скарзі заявником не зазначено в чому полягає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, не обґрунтовано в чому саме полягає незаконність оскарженого судового рішення, не зазначено яку саме норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження. За загальним правилом, скаржник повинен чітко зазначити спосіб захисту, якого він вимагає, та яке право він вважає порушеним, невизнаним чи оспорюваним, чітко вказати ким порушені його права та в чому полягає порушення. З огляду на те, що подана касаційна скарга обмежується фактично незгодою заявника із результатами розгляду справи та містить лише посилання на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права (без жодної конкретизації) - касаційну скаргу слід залишити без руху. Таким чином заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості інших учасників справи. Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До касаційної скарги додано платіжне доручення від 05 жовтня 2022 року про сплату судового збору у розмірі 2 067 грн Проте, з платіжного доручення від 05 жовтня 2022 року вбачається, що судовий збір сплачений не на розрахунковий рахунок Верховного Суду. За таких обставин заявнику необхідно направити на адресу Верховного Суду докази сплати судового збору за подачу касаційної скарги на розрахунковий рахунок Верховного Суду. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 684 грн. Отже, за подання касаційної скарги необхідно сплатити 2 684 грн судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону . Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Сердюк