Постанова КГС ВС № 873/126/20 (873/132/20)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 року м. Київ cправа № 873/126/20 (873/132/20) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г., за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.; за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином про час, місце та дату судового засідання, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно Трейд» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 за заявою Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37-2020 та за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерно Трейд" про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37-2020 за позовом Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерно Трейд" про стягнення боргу. ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Лебединський насіннєвий завод" (далі - ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод») звернулося до Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерно Трейд" (далі - ТОВ "Укрзерно Трейд", відповідач) про стягнення боргу за договором поставки від 26.04.2019 № Д-ВА-19-01012. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем обов`язку за договором щодо оплати вартості поставленого позивачем товару. Рішенням Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" (далі - Третейський суд) від 16.09.2020 у третейській справі №06/37-2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Укрзерно Трейд" на користь ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" грошові кошти в розмірі 2437 891,18 грн, з яких: 1 662 214,44 грн заборгованість за товар, отриманий по договору, 301 647,55 грн - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань по договору, 474029,19 грн - проценти річних та третейський збір в розмірі 13689,46 грн. Короткий зміст заявлених вимог ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" звернулось до апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання вищенаведеного рішення третейського суду. ТОВ "Укрзерно Трейд" до Північного апеляційного господарського суду подано заяву про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі №06/37-2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 об`єднано провадження з розгляду заяви ТОВ "Укрзерно Трейд" в одне провадження із провадженням з розгляду заяви ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод". Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі №06/37-2020 залишено без змін. Заяву ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі №06/37-2020 задоволено. Суд встановив, що рішення третейського суду у даному спорі прийнято у відповідності до третейських угод з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену ст. 204 ЦК України, договір поставки №Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 є чинним і недійсним у встановленому законом порядку не визнавався. Відтак, третейська угода, викладена у формі третейського застереження у п. 10.2 вказаного договору, станом на час розгляду справи третейським судом та Північним апеляційним господарським судом також є чинною. Ухвала суду щодо заяви ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" від 16.09.2020 у справі №06/37-2020, мотивована відсутністю підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення Третейського суду у цій справі, оскільки: рішення третейського суду не скасовано компетентним судом; строк для звернення щодо видачі виконавчого документа не пропущений; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; доказів виконання цього рішення відповідачем у третейській справі, станом на момент звернення ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" із заявою про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення (та на момент розгляду цієї заяви господарським судом (10.12.2020), матеріали справи № 873/126/20 (873/132/20) не містять. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Укрзерно Трейд" (відповідач) подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 873/126/20 (873/132/20), прийняти не подані до Північного апеляційного господарського суду через об`єктивно незалежні від ТОВ «Укрзерно Трейд» причини додаткові докази, скасувати рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник» від 16.09.2020 у справі № 06/37-2020 та відмовити ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» у видачі судового наказу за рішенням Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник» від 16.09.2020 у справі № 06/37-2020, стягнути із ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» усі понесені ТОВ "Укрзерно Трейд"» судові витрати. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин, а саме: ні Третейським, ні Північним апеляційним господарським судом у справі № 873/126/20 (873/132/20) не здійснено належної оцінки доказів, які надані ТОВ «Укрзерно Трейд» на підтвердження необхідності скасування рішення Третейського суду у третейській справі №06/37-2020 та визнання договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 недійсним, що порушує право апелянта на справедливий судовий розгляд, який є частиною принципу верховенства права. Скаржник звертає увагу суду на те, що підставою для скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі №06/37-2020 є саме недійсність третейського застереження (як форми третейської угоди), вміщеного у договорі поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019. Питання недійсності договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 вирішується Господарським судом Черкаської області у справі №925/1126/20, про що було відомо Північному апеляційному суду. За доводами скаржника, постановляючи ухвалу від 10.12.2020 у справі №873/126/20 (873/132/20) про стягнення боргу із ТОВ «Укрзерно Трейд» та видання судового наказу, Північний апеляційний господарський суд фактично вирішує спір «заздалегідь» та порушує його права на справедливий та неупереджений розгляд справи, адже рішення у справі № 925/1126/20 може бути підставою для задоволення або відхилення заяви про скасування рішення третейського суду. Згідно доводів скаржника, Північний апеляційний господарський суд постановив незаконну ухвалу від 10.12.2020 у справі № 873/126/20 (873/132/20), якою відхилив заяву ТОВ «Укрзерно Трейд» про скасування рішення Третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі №06/37- 2020 та задовольнив заяву ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» про видачу виконавчого документа на примусове виконання зазначеного рішення третейського суду, порушивши свій процесуальний обов`язок зупинити провадження у справі за наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи - №925/1126/20. Узагальнений виклад позиції іншого учасника справи ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» просить апеляційну скаргу ТОВ «Укрзерно Трейд» залишити без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 873/126/20 (873/132/20) залишити без змін. Апеляційне провадження Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укрзерно Трейд» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 873/126/20 (873/132/20) та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.02.2021. 16.02.2021 до Верховного Суду від ТОВ «Укрзерно Трейд» надійшла заява про зупинення провадження у справі №873/126/20 (873/132/20). Заява обґрунтована тим, що в провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа №925/1126/20 за позовом ТОВ «Укрзерно Трейд» до ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» про визнання недійсним договору поставки №Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, що містить третейське застереження. Визнання третейської угоди недійсною в судовому порядку є підставою для скасування третейського рішення , а обставини щодо дійсності чи недійсності укладеного між сторонами договору поставки та викладеного в ньому третейського застереження будуть встановлені судовим рішенням у справі №925/1126/20. В судовому засіданні 17.02.2021 представник ТОВ «Укрзерно Трейд» підтримав подану заяву про зупинення провадження у справі №873/126/20 (873/132/20). Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2021 заяву ТОВ «Укрзерно Трейд» задоволено. Зупинено провадження у справі №873/126/20 (873/132/20) до закінчення розгляду Господарським судом Черкаської області справи №925/1126/20 про визнання недійсним договору поставки №Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 та набрання рішенням законної сили. ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» подало клопотання/заяву про поновлення провадження у справі з посиланням на прийняття Господарським судом Черкаської області рішення від 24.11.2022 у справі № 925/1126/20, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 залишене без змін. Постанова оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.03.2023. Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2023 поновлено апеляційне провадження у справі №873/126/20 (873/132/20) та призначено до розгляду на 19.04.2023. Однак, з огляду на перебування судді Банаська О.О. у відпустці з 18.04.2023 по 20.04.2023 розгляд апеляційної скарги не відбувся. Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2023 розгляд апеляційної скарги ТОВ «Укрзерно Трейд» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 873/126/20 (873/132/20) призначено на 26.04.2023 о 11:30 год. ТОВ «Укрзерно Трейд» подало клопотання про зупинення провадження у справі №873/126/20 (873/123/20) та клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, до визначеної дати проведення судового засідання (26.04.2023) від ТОВ «Укрзерно Трейд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зверненням за позовною заявою про визнання недійсним договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, провадження у якій ще не відкрито. В судове засідання 26.04.2023 представники сторін не з`явились, ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» подано клопотання/заяву про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами справи. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін. Водночас, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо поданих клопотань Клопотання ТОВ «Укрзерно Трейд» про зупинення розгляду справи обґрунтоване тим, що Товариство звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» про визнання недійсним договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, на підтвердження чого до клопотання додано опис вкладення про направлення позовної заяви до Господарського суду Черкаської області. Верховний Суд, розглянувши вказане клопотання, приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №924/645/18 та від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18). Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). В цій справі, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача не обґрунтоване належним чином, зокрема не містить посилання на докази, якими обґрунтована об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, адже доказів відкриття провадження Господарським судом Черкаської області за його позовною заявою не надано. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укрзерно Трейд» вже зверталось з аналогічним клопотання у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2021 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укрзерно Трейд» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №873/126/20 (873/132/20) зупинялося до закінчення розгляду Господарським судом Черкаської області справи №925/1126/20 за позовом ТОВ «Укрзерно Трейд» до ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» про визнання недійсним договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 та набрання законної сили рішенням у справі №925/1126/20, і було поновлено у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення (ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови від 22.03.2023 у справі № 925/1126/20). Відтак, чергове звернення відповідача в господарський суд з позовом про визнання недійсним договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 (який містить третейське застереження), поданим після винесення рішення третейським судом; після розгляду компетентним господарським судом заяви про скасування рішення третейського суду; після розгляду по суті господарським судом позовної заяви про визнання недійсним договору поставки, не свідчить про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі. Розглядаючи клопотання ТОВ «Укрзерно Трейд» про відкладення розгляду справи, суд встановив, що в його обґрунтування відповідач також посилається на звернення до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019. Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Системний аналіз статті 202 ГПК України дає підстави для висновку, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Враховуючи вказані вище обставини, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, за відсутності доказів неможливості вирішення спору у цьому судовому засіданні, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про відхилення клопотання ТОВ «Укрзерно Трейд» про відкладення розгляду справи. Суд зауважує, що необґрунтовані як зупинення провадження у справі, так і відкладення розгляду справи можуть призвести до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчило б про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті. Згідно з частиною другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом. За змістом частини другої статті 25 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні господарські суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Предметом судового розгляду у цій справі є: 1) заява ТОВ "Укрзерно Трейд" про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37-2020 та 2) заява ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" про видачу виконавчого документа на примусове виконання вищезазначеного рішення Третейського суду. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. У пункті 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. У відповідності до статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Так, рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі. Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди". Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статті 350 ГПК України (постанова Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №870/21/21). Колегія суддів також звертає увагу на те, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди". Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 876/32/20. Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. У пункті 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. Відповідно до частин 1, 4 - 6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Вказана норма права передбачає право сторін на укладання як окремої угоди, яка повинна містити всі необхідні умови, так і у вигляді третейського застереження в договорі, тобто таке застереження є частиною укладеного між сторонами договору, і в такому випадку законодавство не встановлює обов`язок сторін на викладення пункту договору у вигляді окремої угоди. У справі, що розглядається, апеляційний господарський суд встановив, що у пункті 10.2 договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 сторони погодили третейське застереження, а саме, на вимогу будь-якої зі сторін, спір за даним договором може бути переданий на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду Корпорації "Радник". Сторони погодили, що норма даного пункту Договору є третейською угодою у вигляді третейського застереження, і погоджують передачу будь-якого спору, що може виникнути по даному Договору або у зв`язку з ним на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої зі сторін. Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду Корпорації "Радник", а розгляд спорів буде здійснюватися одноособово суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду Корпорації "Радник" Стадником Павлом Вікторовичем, а за відсутності можливості розгляду спору зазначеним суддею - будь-яким суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду Корпорації "Радник" призначеним його головою. Таким чином, сторони уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження в договорі. А отже, з моменту укладення цього договору між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, пов`язаних з цими договором. Від імені постачальника договір підписано заступником директора з фінансових питань Щербиною С.С., а від імені покупця - директором Пилипенком С.Л. ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" звернулось до Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" з позовом до ТОВ "Укрзерно Трейд" про стягнення боргу, який виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019. За наслідками розгляду вищезазначеного позову Черкаським обласним постійно діючим третейським судом при Корпорації "Радник" у складі судді Стадника П.В. 16.09.2020 року прийнято рішення у третейській справі №06/37-2020, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Укрзерно Трейд" на користь ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" грошові кошти в розмірі 2437891,18 грн., з яких: 1662214,44 грн. заборгованість за товар, отриманий по Договору, 301 647,55 грн. - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань по Договору, 474029,19 грн. - проценти річних та третейський збір в розмірі 13 689,46 грн. В обґрунтування заяви про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник» від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37- 2020 ТОВ "Укрзерно Трейд" вказує, що рішення було прийняте на підставі договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, дійсність якого відповідач оспорює у судовому порядку, посилаючись на факт непідписання договору поставки № Д-ВА-19-01012 колишнім директором ТОВ «Укрзерно Трейд» Пилипенком С.М. Відповідач стверджує, що оскільки, третейська угода є частиною оспорюваного договору, вона також може бути визнана судом недійсною, що в свою чергу є самостійною підставою для скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі №06/37-2020. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Укрзерно Трейд" про скасування рішення Третейського суду від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37-2020, судом першої інстанції встановлено, що рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, а також цим рішенням не вирішувались питання, які виходять за межі третейської угоди (п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 350 ГПК України); справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 1 ч. 2 ст. 350 ГПК України); склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону (п. 4 ч. 2 ст. 350 ГПК України); третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі (п. 5 ч. 2 ст. 350 ГПК України). З посиланням на приписи статті 204 ЦК України щодо правомірності правочину (договору поставки, який містить третейське застереження) суд першої інстанції відхилив доводи відповідача та зауважив, що ані на час ухвалення рішення третейським судом, ані на дату розгляду справи № 873/126/20 (873/132/20) Північним апеляційним господарським судом остаточного рішення по справі №925/1126/20 щодо недійсності договору поставки не прийнято. Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції щодо оскарження рішення Третейського суду, Верховний Суд зауважує, що за частинами 3,4 статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу. Колегія суддів Касаційного господарського суду встановила, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі №925/1126/20 (до набрання чинності якого було зупинено провадження у цій справі) в задоволенні позовних вимог ТОВ «Укрзерно Трейд» відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2022 у справі № 925/1126/20 залишено без змін. Відтак, третейська угода, викладена у формі третейського застереження у п. 10.2 договору поставки №Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, станом на час розгляду справи третейським судом, Північним апеляційним господарським судом та Верховним Судом є чинною. Доводи заявника про недійсність спірного договору та третейської угоди не знайшли свого підтвердження при їх розгляді і дослідженні господарським судом апеляційної інстанції. Вказане свідчить про відсутність, встановлених статтею 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України підстав для скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37-2020. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками Північного апеляційного господарського суду про те, що рішення прийнято Третейським судом у спорі, передбаченому третейською угодою між сторонами, та ним не вирішено питань, що виходять за межі третейської угоди. Разом з тим, суд також зазначає, що у разі наявності обґрунтованих на те підстав, зокрема задоволення позовних вимог про визнання договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 недійсним, ТОВ "Укрзерно Трейд" не позбавлене права та можливості звернутись до господарського суду з відповідною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали, прийнятої за наслідками розгляду заяви про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37-2020. Щодо заяви ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" від 16.09.2020 у справі №06/37-2020, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу. У статті 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні підстави наведені у статті 56 Закону України "Про третейські суди". Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України. У наведеному висновку суд звертається до усталеної практики Верховного Суду з вирішення подібних спорів (постанови від 12.09.2018 у справі №917/1257/17, від 31.07.2019 у справі № 910/24165/16, від 01.08.2019 у справі № 910/8991/17, від 27.08.2020 у справі № 870/48/20, від 25.05.2021 у справі №873/93/20). Ураховуючи викладене та встановлені обставини щодо: - погодження сторонами в пункті 10.2 укладеного між ними договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, третейського застереження щодо передачі будь-якого спору, що може виникнути по даному договору або у зв`язку з ним, на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої зі сторін; - відсутності доказів визнання недійсним цього договору (в цілому або його окремій частині, що містить третейське застереження, компетентним судом); - обставин того, що спір між сторонами виник з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до приписів статті 6 Закону України "Про третейські суди"; - ухвалення 16.09.2020 рішення Третейського суду у третейській справі №06/37-2020; - відмови ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №873/126/20 у задоволенні заяви відповідача про скасування рішення Третейського суду від 16.09.2022 у третейській справі № 06/37-2020, підстав для скасування якої Верховним Судом також не встановлено; - відсутності доказів добровільного виконання ТОВ «Укрзерно Трейд» рішення Третейського суду від 16.09.2020 у третейській справі №06/37-2020 та неспростування цих обставин відповідачем в апеляційному суді, касаційний суд погоджується з обґрунтованістю висновку апеляційного господарського суду в оскаржуваній ухвалі про відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 06.09.2020. Аргументи апеляційної скарги відносно того, що ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" використовуючи підроблений договір поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 як доказ у справі №06/37-2020, що перебувала на розгляді Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник", намагається довести факт виникнення правовідносин, що матиме негативний наслідок у вигляді матеріальної відповідальності, виходять за межі розгляду господарськими судами заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, про що уже було зазначено вище. Адже, як зазначено вище, суд встановив, що доказів визнання недійсними вищезгаданого договору поставки в цілому або в частині третейського застереження матеріали справи не містять. Ураховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду оскарженого судового рішення Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у цій справі відсутні і апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Розподіл судових витрат У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 253, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерно Трейд" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №873/126/20 (873/132/20) залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Огороднік К.М. Судді Банасько О.О. Пєсков В.Г.