Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/277/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/277/23 пров. № А/857/3289/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я. з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «ОЗОН» до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій за апеляційною скаргою Колективного підприємства «ОЗОН» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року (суддя першої інстанції Микитин Н.М., м. Івано-Франківськ) В С Т А Н О В И В: Колективне підприємство "ОЗОН" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії щодо анулювання 31.08.2022 реєстрації на навантажувач, скасування здійсненого 31.08.2022 анулювання реєстрації на навантажувач, реєстраційний номер 25660АТ та зобов`язання занести до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держпродспоживслужбою відомості про реєстрацію навантажувача за Колективним підприємством "ОЗОН" відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини, виданого Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області 29.08.2022. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2023 року у відкритті провадження в справі за позовом Колективного підприємства "ОЗОН" до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій було відмовлено. Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд не дав оцінки тому факту, що відсутній приватно-правовий спір щодо об`єкту реєстрації. Спір є публічно-правовим, оскільки стосується дій відповідача , які полягали у безпідставному анулюванні позивачу реєстрації на навантажувач без наказу про скасування реєстрації всупереч вимогам п. 11 Порядку №

694. При цьому відсутній спір про право власності на навантажувач, адже особа, яка продала транспортний засіб ТОВ «Агротехноекобуд» не спорює право власності КП «ОЗОН» на нього. Отже, апелянт вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав і в судове засідання його представник не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи. Представник апелянта Грабовський В.А. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені . Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, пояснення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. При цьому приписами статті 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. За усталеною судовою практикою Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Із матеріалів справи видно, що колективне підприємство "ОЗОН" у 2021 році придбало навантажувач телескопічний марки JCB модель 533-105, 2015 року випуску у ТОВ "Агротехноекобуд", що підтверджено договором купівлі продажу від 06.05.2021. 29.08.2022 КП "ОЗОН" зареєструвало у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області за собою вищезазначений навантажувач і отримало Свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 та реєстраційний номер НОМЕР_2 . Проте, 31.08.2022 ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області було анульовано вищевказану реєстрацію. Згідно листа №04-10/22 від 04.10.2022 анулювання реєстрації навантажувача марки JCB модель 533-105, заводський номер JCB5A11WG1102337048 було здійснено інспектором, завідувачем сектору реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродсложивслужби в Івано-Франківській області Перепічкою М.С., на підставі відомостей Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів. А саме було встановлено, що 12.08.2022 року видано дублікат свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , отже попереднє свідоцтво про реєстрацію (ОМ071205) вважається недійсним. Водночас, свідоцтво про реєстрацію ОМ071205 від 09.10.2020 та його дублікат від 12.08.2022 року на навантажувач видано як власнику іншій особі, а саме ТОВ «Аротехноекобуд». Відтак, підставою цього позову є анулювання позивачу 31.08.2022 реєстрації на навантажувач, реєстраційний номер 25660АТ, марки JCB 533-105, рік випуску 2015, заводський № JCB5AHWGН02337048, який належить йому на праві приватної власності, що порушує його права на рухоме майно. При цьому, підставою анулювання стала видача 12.08.2022 дублікату свідоцтва про реєстрацію машини іншій юридичній особі як власнику. Отже, в разі задоволення позову КП «Озон» фактично за позивачем буде визнано право власності на об`єкт рухомого майна, а саме навантажувач за наявності дублікату свідоцтва про реєстрацію ОМ 189246 від 12.08.2022 року, як документа, що підтверджує право власності на даний транспортний засіб, у третьої особи - ТОВ «Аротехноекобуд». Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що спірні правовідносини пов`язані з правом володіння, користування та розпорядження майном, адже ініційований позивачем спір з приводу скасування державної реєстрації транспортного засобу має цивільно-правову природу, оскільки спрямований на зміну (припинення) цивільних прав щодо вказаного транспортного засобу. Отже, цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Такий висновок колегії суддів ґрунтується насамперед на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, відображених у її постановах від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/2017, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/8687/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/3620/17. Також така правова позиція Верховного Суду висловлена у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 815/2979/17. Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спір у цій справі є приватноправовим і його належить розглядати в порядку господарського судочинства. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Оскільки встановлено, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2023 року про відмову у відкритті провадження є законною і обґрунтованою . Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Колективного підприємства «ОЗОН» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 27.04.2023 у зв`язку з тимчасовою відсутністю судді Затолочного В.С. та судді Качмара В.Я.