LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд320/14664/21

від 27.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/14664/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьменка В.В., секретар судового засідання розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), яким просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 включно; - зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 01.12.2018 - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 р. позов задоволено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд виходив з того, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і, відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Разом з тим, суд вказав, що оскільки останнє підвищення окладу Позивача за посадою до березня 2018 року відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року, який має бути базовим місяцем для періоду з 01.03.2018 по 01.12.2018. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, наполягаючи на відсутності правових підстав для нарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення за спірні періоди, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року та березня 2018 року відповідно. При цьому, на переконання Апелянта після прийняття постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення та визначення базового місяця. Разом з тим, Апелянт вказує, що наведеною Постановою № 1013 фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення для того, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації, у зв`язку з чим Міноборони України підвищено рівень доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а в подальшому врегульовано розмір грошового забезпечення на 2016 рік. Апелянт зазначає, що Порядок № 1078 не передбачає механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди, а також звертає увагу на те, що індексація проводиться в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів на відповідний рік. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цієї справи. Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 . Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення від 22.08.2016. У період з 11.12.2015 по 28.01.2019 позивач проходив військову службу у ЗСУ та перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_3 ). Факти проходження військової служби за вказаний період підтверджені копіями витягів із наказів командира ВЧ - польова пошта НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.12.2015 № 231, від 01.08.2016 № 207, корпією витягу із наказу командувача Сухопутних військ ЗСУ (по особовому складу) від 01.10.2015 № 784, від 10.05.2016 № 201, копією витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.01.2019 №

20. У період проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у період із січня 2016 року по листопад 2018 року відповідачем не здійснювалась, що не заперечується учасниками справи та підтверджено копією помісячного розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , відповідно до якої позивачеві нараховано індексації його грошового забезпечення у загальному розмірі 135, 28 грн. за період з грудня 2018 року по січень 2019 року із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, з яких утримано 2, 04 грн. військового збору. Загалом перераховано на картковий рахунок 133, 24 грн. Позивач, вважаючи протиправними такі дії Відповідача, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, 2017-III), «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закону № 1282-ХІІ), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У статті 1 Закону № 2011-ХІІ закріплено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: грошовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону. Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Згідно з частиною другою статті 6 цього ж Закону, Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078. Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Пунктом 4 Порядку № 1078 установлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Законом № 1282-ХІІ визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Статтями 2, 4 Закону № 1282-ХІІ, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. У частині другій статті 5 Закону № 1282-ХІІ закріплено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Відповідно до пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року у зв`язку із змінами, внесеними згідно з постановою КМ №77 від 11.02.2016 року; до 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку № 1078). Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні. Відповідно до пункту 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. У свою чергу схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008. У подальшому після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладено обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, звільнення особи з військової служби жодним чином не скасовує права особи на отримання відповідних виплат, що не були нею одержані під час проходження служби за незалежних від неї обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 825/694/17. Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Разом з тим, з аналізу вищенаведених правових норм, зокрема приписів Постанов №№ 1294, 704 та Порядку № 1078, убачається, що якщо останнє підвищення окладу за посадою до березня 2018 року відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовця має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Тож, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Позивач набув право на індексацію його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018, для розрахунку якої за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 як базовий місяць для нарахування індексації необхідно враховувати січень 2008 року, а з 01.03.2018 по 01.12.2018 - березень 2018 року. При цьому, доводи Апелянта щодо відсутності правових підстав для нарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 колегія суддів відхиляє з підстав, наведених вище. Твердження Апелянта про те, що після прийняття постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення та визначення базового місяця, судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на зазначене раніше. Посилання Апелянта на те, що Постановою № 1013 фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення для того, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації, у зв`язку з чим Міноборони України підвищено рівень доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а в подальшому врегульовано розмір грошового забезпечення на 2016 рік, жодним чином не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а навпаки - вказують на фрагментарне та неправильне тлумачення Апелянтом приписів чинного законодавства. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі. Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року - без змін. Розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в цій справі перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 р. - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель В.В. Кузьменко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»