Ухвала КЦС ВС № 295/6506/16-ц

Ухвала 27 квітня 2023 року м. Київ справа № 295/6506/16-ц провадження № 61-5419ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Красовського Володимира Миколайовича, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна об`єктом права сумісної власності, визнання права власності та визнання недійсним договору дарування, ВСТАНОВИВ: У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом. Справа розглядалась судами неодноразово. Останнім рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, позов ОСОБА_2 в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20/100 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 , визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності по 1/2 частині від 20/100 ідеальних часток зазначеного будинку, за кожним задоволено. Визнано спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20/100 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину від 20/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину від 20/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . У квітні 2023 року, із застосуванням засобів поштового зв`язку, представник ОСОБА_1 - адвокат Красовський В. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, у якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року становив 1 378,00 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890,00 грн). Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Отже, судовий збір за звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Заявником оскаржуються судові рішення за результатами розгляду позовних вимог майнового характеру (визнання майна спільною власністю подружжя, поділ майна). Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваного судового рішення не містять відомостей щодо ціни позову (вартість спірного майна), що унеможливлює визначення розміру судового збору, що підлягав сплаті за перегляд судового рішення в частині вирішення позовної вимоги майнового характеру. Верховний Суд враховує, що до касаційної скарги заявником додано квитанцію про сплату судового збору від 10 квітня 2023 року № 35 у розмірі 2 343,40 грн. Одночасно, Верховний Суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягав сплаті за перегляд судових рішень в частині вирішення позовних вимог майнового характеру. Відповідно, заявникові необхідно доплатити судовий збір за оскарження судового рішення в частині вирішення позовних вимог майнового характеру за ставкою 200% від 1% вартості спірного майна, з урахуванням того, що розмір судового збору, що підлягав сплаті за звернення до суду першої інстанції становив не менше не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890,00 грн). та надати суду підтвердження вартості спірного майна (20/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та надати докази на підтвердження вартості спірного майна. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Красовського Володимира Миколайовича, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 лютого 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник