Постанова 4855 № 620/5550/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5550/22 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 року проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 18.01.2021 року №13 о/с позивача було призначено на посаду начальника Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (а.с. 46). Наказом ГУНП в Чернігівській області від 22.02.2022 року №80 о/с позивача в порядку статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку ГУНП в Чернігівській області (а.с. 47). 21.03.2022 року наказом ГУНП в Чернігівській області №120 о/с позивача було звільнено зі служби на підставі пункту 6 (у зв`язку реалізацією дисциплінарного стягнення) частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (а.с. 82). 13.05.2022 року наказом ГУНП в Чернігівській області №212 о/с наказ від 21.03.2022 року №120 о/с було скасовано та відсторонено позивача від виконання службових обов`язків поліцейського на підставі частини першої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», на час проведення службового розслідування (а.с. 81). Після завершення службового розслідування, наказом ГУНП в Чернігівській області від 11.06.2022 року позивача з 12.06.2022 року допущено до виконання обов`язків за посадою старшого оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку ГУНП в Чернігівській області (а.с. 80). Позивач, вважаючи порушеними свої права щодо ненарахування та невиплати йому додаткової доплати до грошового забезпечення, звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, соціальний захист поліцейських визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII). Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. За приписами пункту 2 постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом. Пунктом 1 постанови №375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Згідно пунктів 2-5 постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади. Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок). У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти). Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція далі - органи системи МВС). Абзацами першим та другим пункту 4 Порядку встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів У країни з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На виконання пункту 4 постанови №375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 року №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4). Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським, 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Тобто, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які, внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків, забезпечують життєдіяльність населення у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. Крім того, забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період. Як вбачається з листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Чернігівській області від 20.09.2022 року №514/124/01/21-2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375 «Деякі питання оплати прані (грошового забезпечення окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARAS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» виплата додаткової доплати за час дії карантину за період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року ОСОБА_1 не проводилася (а.с. 137). Разом з тим, суду не надано жодного доказу виконання позивачем обов`язків та функцій, які забезпечують життєдіяльність населення, внаслідок виконання яких він мав безпосередній контакт з населенням у період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року (включно). Натомість, як слідує з матеріалів справи, наказом ГУНП в Чернігівській області від 21.12.2021 року №501о/с позивача з 22.12.2021 року було відсторонено від виконання обов`язків поліцейського на час проведення службового розслідування. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.12.2021 року по справі №757/68048/21-к про відсторонення ОСОБА_1 від посади начальника Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, строком до 14.02.2022 року включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2022 року строки відсторонення було подовжено до 21.02.2022 року (а.с. 133, 134). На виконання вказаних судових рішень, ГУНП в Чернігівській області видано накази від 19.01.2022 року №22о/с та від 14.02.2022 року №70o/с щодо відсторонення позивача від виконання службових обов`язків за посадою відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 84, 85). Крім того, подальша евакуація позивача до с. Смолянка Чернігівської області, перебування його за межами свого робочого місця, відсутність реальних умов для виконання своїх посадових обов`язків, також не може свідчити про наявність правових підстав для нарахування позивачу додаткової доплати за час дії карантину передбаченої постановою №375. За встановленими обставинами, наказом ГУНП в Чернігівській області від 21.03.2022 року №120 о/с позивача було звільнено зі служби, а наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.05.2022 року №212 о/с наказ від 21.03.2022 року №120 о/с скасовано, позивача поновлено на службі та відсторонено від виконання службових обов`язків поліцейського на час проведення службового розслідування. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 11.06.2022 року позивача лише з 12.06.2022 року допущено до виконання обов`язків за посадою старшого оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку ГУНП в Чернігівській області. Отже, подальші звільнення позивача зі служби та відсторонення від виконання службових обов`язків, у зв`язку з проведенням службового розслідування, свідчать про неможливість виконання позивачем обов`язків поліцейського по забезпеченню життєдіяльності населення та, як наслідок, безпосереднього контакту з населенням. До того ж, будь-яких доказів виконання обов`язків та функцій, які забезпечують життєдіяльність населення та внаслідок яких відбувався безпосередній контакт з населенням у період з 01.01.2021 року по 30.06.2022 року позивач до суду не надав. Таким чином, докази, з яких вбачалося б у позивача наявність щомісячних нарахувань та виплат додаткової доплати до грошового забезпечення, та інформація щодо відпрацьованого позивачем часу в особливих умовах (забезпечення правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків, наявний безпосередній контакт із населенням) за період 01.01.2021 року по 30.06.2022 року, відсутні. Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Що стосується нарахування позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію»), відповідно до постанови №168 за період з 24.02.2022 року по 30.06.2022 року з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах, колегія суддів зазначає наступне. Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан. Згідно пункту 13 частини четвертої статті 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру», до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно з частинами другою та третьою статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 року №133/2022 (затвердженим Законом України від 14.03.2022 року №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 року №259/2022 (затвердженим Законом України від 21.04.2022 року №2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 року №341/2022 (затвердженим Законом України від 22.05.2022 року №2263-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 року №757/2022 (затвердженим Законом України від 16.11.2022 року №2738-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 року №58/2023 (затвердженим Законом України від 07.02.2023 року №2915-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Приписами пунктів 1, 3 постанови №168 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови. Отже, на період дії воєнного стану, зокрема співробітникам Національної поліції України постановою №168 передбачена виплата додаткової винагороди. Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2022 року позивач разом із сім`єю виїхав з м. Чернігова до с. Смолянка Чернігівського району, а у подальшому переїхав до міста Ніжин де став на облік в Ніжинському районному відділі поліції ГУНП в Чернігівській області. Проте, поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, залишення місця дислокації підрозділу, зміну підрозділу, самостійного усунення від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу уповноваженого керівника. Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на довідку військової частини НОМЕР_1 №41 від 12.05.2022 року, відповідно до якої позивач у період часу з 27.02.2022 року по 09.03.2022 року виконував на територіях с. Вікторівка, с. Слобода Чернігівської області завдання, пов`язані з навігацією військових та налагоджував комунікацію з місцевим населенням, забезпечував логістику та розселення військовослужбовців, оскільки участь поліцейських в період активної фази бойових дій у виконанні завдань разом з військовослужбовцями Збройних Сил України фіксується відповідними наказами командування ОК Північ. Проте, вказаних наказів позивач суду не надав. Сама по собі комунікація поліцейського з військовослужбовцями Збройних Сил України під час дії воєнного стану не є правовою підставою для проведення поліцейському виплат відповідно до постанови №168, оскільки в умовах війни обов`язком кожного громадянина є будь-яка допомога військовослужбовцям. До того ж, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів, начальників, однак наказ відносно позивача про виплату йому додаткової винагороди не видавався. Так, за встановленими вище обставинами, у період з 22.03.2022 року по 11.06.2022 року (включно) позивач обов`язки поліцейського не виконував, в заходах, що підпадають під визначення несення служби, за участь в яких постановою №168 визначено додаткову винагороду, участі не брав. Тому підстави для виплати додаткової винагороди, визначеної постановою №168, відсутні. При цьому, відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Чернігівській області №513/124/21/01-2022 від 20.09.2022 року у червні 2022 року позивач виконував завдання, які підпадають під категорію, визначену пунктом 1 постанови №168, тому на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 24.06.2022 року №287 йому було виплачено кошти в сумі 9000,00 грн. (а.с. 136). Також посилання позивача на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року по справі №620/5139/22, в якому зазначається про несення служби позивачем після 24.02.2022 року, судом не приймається до уваги, оскільки у вказаному рішенні надана оцінка певним фактам, зокрема, про те, що позивач не втік і не сховався від війни, не прибув для проведення стройового огляду з об`єктивних причин, а тому згідно приписів частини сьомої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. З огляду на викладене, протиправної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди за період з 24.02.2022 року по 30.06.2022 року, встановленої постановою №168, не вбачається. Апеляційний суд також враховує, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, враховуючи вищезазначене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.