Постанова 4855 № 640/18508/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18508/22 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Куми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, ВСТАНОВИЛА Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив: - зобов`язати відповідача перерахувати пенсійні виплати згідно з довідкою №87 від 10.12.2009; - зобов`язати відповідача виплатити позивачу неотримані кошти внаслідок недоплати пенсії з 31.01.2020; - повернути право розпоряджатись свої майном. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України. Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити позов. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач протягом багатьох років намагається реалізувати своє законне право на перерахунок пенсії, але Пенсійний фонд свідомо ухиляється від своїх обов`язків. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові пояснення в матеріалах справи відсутні. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін), враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. До суду надійшли заяви позивача про надання йому можливості взяти участь у судовому засіданні. Суд звертає увагу, що в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин. Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду, постановлену без виклику сторін, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, а тому заяви позивача задоволенню не підлягають. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. В силу ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі дійшов висновку, що позивач вже звертався з аналогічною позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та наявна така, що набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №640/5089/19, в той час, як у даній справі спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду. За наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. В силу п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. З аналізу наведеної норми вбачається наявність обов`язкових умов для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, однією із яких є тотожність спору. Як встановлено судом, у справі №640/5089/19 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив зобов`язати ГУ ПФ України в м. Києві перерахувати пенсію та врахувати заробіток згідно довідки від 10 грудня 2009 року № 87 та здійснити виплату коштів, що не були виплачені з 2018 року. Підставою позовних вимог була незгода з відмовою у такому перерахунку, що викладена в листі ГУ ПФ України в м. Києві від 14 грудня 2018 року №134508/03. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року у справі №640/5089/19 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №640/5089/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії ГУ ПФ України в м.Києві щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки Малого підприємства з обмеженою відповідальністю «Партнер» про заробітну плату для обчислення пенсії від 10 грудня 2009 року №87, зобов`язано ГУ ПФ України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням довідки Малого підприємства з обмеженою відповідальністю «Партнер» про заробітну плату для обчислення пенсії від 10 грудня 2009 року №

87. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Натомість, в рамках даної справи позивач просить здійснити перерахунок пенсії та виплату коштів за інший період, а саме з 31.01.2020, а сам позов обґрунтовується іншими обставинами, які мали місце після ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 31.01.2020 у справі №640/5089/19. З наведеного вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №640/5089/19, що набрала законної сили 31.01.2020, вирішено спір між тими самими сторонами, проте вона не є постановою суду про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому відсутні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі згідно з п.2 ч.1 ст.170 КАС України. Крім того, відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. Враховуючи викладені обставини та наведені норми права, беручи до уваги, що предмет та підстави позову у справі №640/5089/19 не є тотожними тим, які розглядаються у даній справі, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції невірно застосував положення п.2 ч.1 ст.170 КАС України, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі не можна визнати законною і обґрунтованою. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, процесуальним законодавством передбачено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасовує таку ухвалу із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями здійснювати розгляд позову по суті позовних вимог, виходити за межі позовних вимог, надавати правову кваліфікацію відносинам сторін тощо, а тому в цій частині вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі Водночас, відповідно до Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності з 15 грудня 2022 року, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. При цьому, у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, а тому ця справа направляється для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду. Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Текст постанови виготовлено 25 квітня 2023 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма