Постанова 4854 № 947/30507/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 947/30507/22 Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В.О. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г., при секретарі - Вовненко А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним рішення суб`єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - ВСТАНОВИЛА: В грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати незаконним рішення суб`єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 , 1984 р.н., серія БАД № 412457, яким він притягується до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.; - стягнути з відповідача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час зупинення 18.12.2022 року інспектором патрульної поліції позивач, який керував транспортним засобом, не був достеменно обізнаним про те, що рішення суду першої інстанції про позбавлення його права керування транспортним засобом набрало законної сили а тому він не мав права керування, у зв`язку з чим вважає, що правопорушення не є навмисним, що свідчить про відсутність повного складу такого правопорушення. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що твердження суду про те, що ОСОБА_1 знав про винесене рішення першої інстанції щодо нього і міг припускати про рішення апеляційної інстанції, і міг ознайомитися з ним у відкритих джерелах (реєстрах судових рішень), є неспроможними, оскільки повідомлення належним чином сторін у законодавстві України прямо лежить на судах. Крім цього, апелянт вказує, що протягом усього року працівники поліції неодноразово проводили перевірку документів апелянта на право керування автомобілем, і навіть було винесено та сплачено штрафи за перевищення швидкісного режиму, при цьому дані про рішення апеляційного суду були відсутні в електронній базі. На даний момент в електронному реєстрі судових рішень є лише один запис про те, що по справі №523/17060/21 винесено рішення апеляційного суду 07.02.2022р., яким рішення першої інстанції залишено без змін та інформацію про це внесено 17.05.2022р., крім цього, у реєстрі немає нічого, і постанови судів не внесені до електронних рішень дотепер. Також, апелянт вказує, що у зв`язку з військовим становищем в Україні та обставинами непереборної сили, а саме із загальними перебоями у роботі судової системи в країні, ОСОБА_1 протягом усього часу не був повідомлений про рішення суду, тому його не може бути визнано винним у вчиненні ще одного правопорушення, яке за диспозицією статті Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає фактичне позбавлення права управління або фактичне повідомлення про це. Отже, апелянт вважає, що у його діях немає складу правопорушення, а рішення Київського районного суду м. Одеси винесено незаконно та підлягає скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів зазначає, що інспекторами за допомогою пошукової системи «Судова влада України» та Єдиний державний реєстр судових рішень за анкетними даними (прізвище, ім`я та по-батькові) було здійснено пошук, під час якого було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 є особою, яка 25 січня 2022 року постановою Суворовського районного суду міста Одеси була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Окрім того, постановою Одеського апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_2 в інтересах громадянина ОСОБА_1 - відхилена, а постанова Суворовського районного суду міста Одеси - залишено без змін. Відтак, в діях громадянина ОСОБА_1 було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Представник відповідачів вказує, що постанова серії БАД №412457 відносно громадянина ОСОБА_1 була винесена 18 грудня 2022 року. Таким чином, станом на 18 грудня 2022 року, тобто на момент винесення оскаржуваної постанови, постанова Суворовського районного суду міста Одеси від 25 січня 2022 року по справі №523/17060/21 набрала законної сили після її оскарження в Одеському апеляційному суді. Відтак, станом на 18 грудня 2022 року громадянин ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами та строк такого позбавлення не закінчився, а відтак, на думку представника відповідачів, постанова серії БАД №412457 від 18 грудня 2022 року є законною та обгрунтованою. З огляду на зазначене, представник відповідачів просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України. 26 квітня 2023 року до суду від представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Єпіфанцевої О.О. надійшла заява, в якій вона просить відкласти засідання суду на іншу дати у зв`язку з тим, що представник в цей час буде у відрядженні в м. Херсон. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, строки розгляду справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, своєчасне сповіщення сторін про дату та час розгляду справи, а також те, що представником апелянта не надано доказів перебування у відрядженні, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до постанови серії БАД № 412457 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 18.12.2022 р. о 10.35 год., в м. Одеса, Тираспольське шосе 22/8 водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керувати транспортними засобами Суворовським районним судом м. Одеси провадження № 523/17060/21 від 25.01.2022 р., а також згідно рішення Одеського апеляційного адміністративного суду № 104473601 від 17.05.2022 р., чим не виконав вимоги п.п. 2.1 ПДР України. У зв`язку з чим позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. (а.с. 32). Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані у даному випадку докази, які були предметом дослідження інспектором під час розгляду адміністративної справи, у вигляді відомостей із відкритих джерел, реєстру судових рішень підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення. Посилання представника позивача на відсутність обізнаності про набрання рішенням про позбавлення права керування чинності не можуть у даному випадку прийматись судом як спростування наявності складу адміністративного правопорушення, враховуючи особисту обізнаність особи, яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності про рішення суду першої інстанції, яким було позбавлено позивача права керування та розгляд даної справи в апеляційної інстанції саме за його апеляційною скаргою. Судом також враховано і той факт що представництво інтересів ОСОБА_1 у справі №523/17060/21 здійснював фахівець у галузі права ( адвокат), яка повинна була відстежувати розгляд апеляційної скарги або повідомити позивач про неможливість виконання своїх обов`язків, механізм відстеження рішень суду та наслідків можливого розгляду апеляції. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. Згідно до ч.2, ч.4, ч.7 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Відповідно до ст. 276 КУпАП , справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Згідно з ч.3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі Інструкція) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови повинен відповідати вимогам ст. 283 КУпАП. Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Відповідно до п.5 розділу IV Інструкції п (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП). Згідно з п.6 розділу IV Інструкції постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні. Статтею 40 Закону №580-VIII «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідно до пп. 1 п.3 Розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб. Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до положень п. 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Отже, приписами ч. 2статті 317-1 КУпАП чітко встановлено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на певний строк після набрання законної сили відповідного рішення суду про позбавлення цього права. Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно з ч.4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.01.2022 року постановою Суворовського районного суду м. Одеси по справі №523/17060/21 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану постанову та постановою Одеського апеляційного суду від 17.05.2022 року було відмовлено у задоволені апеляційної скарги та залишено без змін постанова суду першої інстанції. Згідно відомостей з реєстру судових рішень постанова апеляційного суду була оприлюднена 27 травня 2022 року. 18.12.2022 року в районі будинку №22/8 по Тираспольському шосе у м. Одесі інспектором взводу 1 роти 5 батальйону полку УПП в Одеській області ДПП Булашко І.В. під час перевірки даних водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Mersedes Benz Vito» р/н НОМЕР_1 було виявлено відсутність у водія права керування транспортним засобом та винесена постанова серії БАД № 412457 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.4 ст. 126 КУпАП. Оскаржувана постанова серії БАД № 412457, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП була складена відповідачем 18.12.2022, тобто в межах річного терміну позбавлення його права керування транспортними засобами. Колегія суддів зазначає, що ні в апеляційній скарзі, ні в позовній заяві ОСОБА_1 не заперечує факту керування автомобілем, а посилається лише на те, що він не отримував рішення суду апеляційної інстанції ні в письмовому ні в електронному вигляді, а тому не знав, що він був позбавлений права керування транспортними засобами. Колегія суддів звертає увагу, що саме представник ОСОБА_1 зверталась до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 25 січня 2022 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Таким чином, оскільки працівниками поліції було встановлено факт керування позивачем транспортним засобом, та після встановлення факту позбавлення позивача права керування транспортними засобами, працівники поліції мали достатньо підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, колегія суддів дійшла висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Колегія суддів дійшла висновку, що інспектор поліції правомірно виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, зміст якої не суперечить нормам законодавства, порушень при її винесенні не встановлено. За таких обставин, аналізуючи зібрані докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів, які вказують на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Київського районного суду м. Одеси ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик