Постанова 4852 № 337/3019/22 (2-а/337/2/2023)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 337/3019/22 (2-а/337/2/2023) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.03.2023р. в адміністративній справі №337/3019/22(2-а/337/2/2023) за позовом:ОСОБА_1 до: про:Львівської митниці скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі ,- ВСТАНОВИВ: 02.09.2022р. ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ярошенко О.О., за допомогою поштового зв`язку звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом до Львівської митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі /а.с. 2-9/ . Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2022р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №337/3019/22(2-а/337/2/2023) та справу призначено до розгляду у судовому засіданні /а.с. 64/. Позивач у адміністративному позові, з яким звернувся до суду, просила : - визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника - начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Приходька Ю.Б. від 23.08.2022р. у справі про порушення митних правил №0661/20900/22 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.471 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 447126,33грн. та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.03.2023р. у справі №337/3019/22(2-а/337/2/2023) відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Львівської митниці про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, закриття провадження у справі, у повному обсязі (суддя Гнатик Г.Є.) /а.с. 109-116/. Позивач, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ярошенко О.О., не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 27.03.2023р. подав за допомогою засобів поштового зв`язку безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.03.2023р. у справі №337/3019/22(2-а/337/2/2023), яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 30.03.2023р. /а.с. 123-129/, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Панченко О.М., Чередниченко В.Є. /а.с. 133/. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2023р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ярошенко О.О. на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.03.2023р. у справі №337/3019/22(2-а/337/2/2023) з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №337/3019/22(2-а/337/2/2023) /а.с. 134/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 10.04.2023р. /а.с. 136/. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023р. у справі №337/3019/22(2-а/337/2/2023) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ярошенко О.О. на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.03.2023р. у справі №337/3019/22(2-а/337/2/2023) /а.с. 138/ і розгляд справи в порядку письмового провадження призначено на 25.04.2023р. /а.с. 139/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи / а.с. 141,142, 143 /. 18.04.2023р. до Третього апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу /а.с. 144/, у якому відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції було повно з`ясовано усі обставини справи та постановлено обґрунтоване рішення, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 09.03.2023р. у даній справі залишити без змін. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 07.07.2022р у п/п «Краківець-Корчова» м/п «Яворів» Львівської митниці, державним інспектором Шабат В.І., було складено протокол про порушення митних правил №0661/20900/22 стосовно громадянина України ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.471 Митного кодексу України. /а.с. 24-28/. Постановою у справі про порушення митних правил №0661/20900/22 від 23 серпня 2022р. громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.471 МК України, на громадянку ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил, на суму 447126,33грн. /а.с. 13-14/, і відповідно до матеріалів справи саме ця постанова відповідача є предметом оскарження у даній адміністративній справі. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 07.07.2022р. близько 21.33 в зону митного контролю п/п «Краковець-Корчова» м/п «Яворів» Львівської митниці в напрямку «виїзд в Україну» смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» заїхав автомобіль марки «HYUNDAI» модель «KONA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому у якості водія слідував ОСОБА_2 , у якості пасажирів слідували гр. України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 котрі прямували з України в Республіку Польща. Оскільки водій обрав для слідування смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим своїми діями заявив, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території України. При проходженні митного контролю, в ручній поклажі, а саме рюкзаку, який знаходився між сидіннями водія і пасажира, серед особистих речей гр. України ОСОБА_1 , в автомобілі «HYUNDAI» модель «KONA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без ознак приховування, було виявлено іноземну валюту 31 000 євро та 75400 доларів США. Документів, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках (фінансових установах) на суму, що перевищує еквівалент 10000 (десять тисяч) євро громадянин України ОСОБА_1 до митного контролю не надала. Частиною 1 ст.511 Митного кодексу України передбачено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, тому іноземна валюта в сумі 75400 доларів США та 1000 євро, що згідно з курсом НБУ на день вчинення порушення митних правил становить 2235631,66 грн., тимчасово вилучено протоколом про порушення митних правил. Валютні цінності в еквіваленті до 10000 (десять тисяч) євро було повернуто гр. України ОСОБА_1 , в еквіваленті до 10000 (десять тисяч) євро було повернуто гр. України ОСОБА_2 , в еквіваленті до 10000 (десять тисяч) євро було повернуто гр. України ОСОБА_3 . Таким чином, гр. України ОСОБА_1 вчинила порушення митних правил передбачене ч.1 ст.471 Митного кодексу України, а саме недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує, дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Іноземну валюту 75400 доларів США та 1000 євро, яка була тимчасово вилучена протоколом про порушення митних правил №0661/20900/22 від 07.07.2022р. повернуто гр. ОСОБА_1 . Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ч.1 ст.471 Митного кодексу України недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил. Частиною 3 ст.197 Митного кодексу України встановлено, що переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції». Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про валюту і валютні операції» транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.5 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019р № 3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро без письмового декларування митному органу. Пунктом 6 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» встановлено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Таким чином, фізичні особи, незалежно від статусу резидент/нерезидент, як при в`їзді, так і при виїзді з України, зобов`язані задекларувати валюту та банківські метали, які сумарно перевищують еквівалент 10 000євро. Згідно з п.18 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019р. № 5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро. Статтею 366 Митного кодексу України встановлено, двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходила митний контроль через «зелений коридор», який призначений для переміщення товарів, що не підлягають письмового декларуванню, оподаткуванню та митному оформленню, отже не намагалася задекларувати валютні цінності, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Щодо доводів представника позивача, стосовно перевезення грошових коштів без ознак приховування та про те, що були наявні документи про законність походження грошових коштів, свідчить про відсутність правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити. Відповідно до ст.495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. З оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення позивачки до відповідальності за порушення митних правил, є у недекларуванні валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Отже, враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що сама по собі виписка про наявність у позивача коштів у національній валюті не є достатньою підставою для переміщення через митний кордон України коштів у іноземній валюті без декларування. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем доведено правомірність складання постанови про порушення митних правил №0661/20900/22 від 23.08.2022р., оскільки позивач не задекларував валютні цінності, які переміщувалися ним через митний кордон України у сумі, що перевищує, дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, чим порушив ч.1 ст.471 МК України, а тому оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає, інші доводи апеляційної скарги не свідчать про незаконність такої постанови відповідача. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про відмову у задоволені позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, рішення суду першої інстанції від 09.03.2023р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі. На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.03.2023р. у справі №337/3019/22 (2-а/337/2/2023) - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України. Повний текст виготовлено та підписано - 25.04.2023р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя В.Є. Чередниченко суддя О.М. Панченко