LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС369/5596/20

від 24.04.2023 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Києва-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного с…

Ухвала 24 квітня 2023 року м. Київ справа № 369/5596/20 провадження № 61-5114ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Києва-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування та звернення стягнення на предмет застави, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року Акціонерне товариство «Альфа Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування та звернення стягнення на предмет застави. Позов обґрунтовано тим, що 16 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту № 406/208/08-А на купівлю автотранспортних засобів. 16 вересня 2008 року в забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір застави № 04/3-406/25/08/-3A, який посвідчений Ковальчуком С. П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріальне округу та зареєстрований в реєстрі за № 10404. За умовами договору застави ОСОБА_2 передав в заставу транспортний засіб, а саме автомобіль марки CHEVROLET, модель Lacetti, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска № НОМЕР_1 , легковий комбі-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований К-Святошниське МРЕВ 13 вересня 2008 року (далі - Предмет застави). 22 вересня 2008 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано приватне обтяження на вищезазначений автомобіль. ОСОБА_2 тривалий час порушував умови кредитного договору та не виконував покладені на нього зобов`язання належним чином. В результаті чого станом 18 березня 2014 року у нього виникла заборгованість за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 406/208/08-А в сумі 53 254,10 грн. Рішенням Києво-Святошинським районним судом Київської області від 28 травня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 16 вересня 2008 року № 406/208/08-А у розмірі 53 254,00 грн, що складається з: заборгованість за кредитом 5 057,00 дол. США, що еквівалентно станом на 18 березня 2014 року (за курсом Національного банку України 9,7568 грн) 49 340,14 грн; заборгованість за відсотками 299,00 дол. США, що еквівалентно 2 917,27 грн; нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту 84,69 дол. США, що еквівалентно 826,30 грн; нарахована пеня за несвоєчасне повернення відсотків 17,46 дол. США, що еквівалентно 170,39 грн. Крім того, позивач дізнався, що автомобіль марки CHEVROLET, модель Lacetti, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3 , легковий комбі-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 на праві власності та виступає забезпеченням за кредитним договором, відчужений ОСОБА_1 , транспортний засіб перереєстровано та видано державний реєстраційний номер НОМЕР_4 . ОСОБА_2 не звертався до АТ «Альфа-Банк» для отримання дозволу на відчуження заставного транспортного засобу, відтак свідомо порушив норми законодавства України, відчуживши предмет застави третій особі, без згоди обтяжувача. Тому банк просив суд витребувати транспортний засіб, а саме: автомобіль марки CHEVROLET, модель Lacetti, 2008 року випуску, шасі (кузова, рама) № НОМЕР_3 , технічний паспорт та комплект ключів до автомобіля із володіння ОСОБА_1 та передати транспортний засіб автомобіль марки CHEVROLET, модель Lacetti, 2008 року випуску, шасі (кузова, рама) № НОМЕР_3 , технічний паспорт та комплект ключів АТ «Альфа-Банк» на період до його реалізації та звернути стягнення на зазначений транспортний засіб в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 280АП0130827001 від 27 серпня 2013 року шляхом продажу зазначеного автомобіля AT «Альфа-Банк» шляхом проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною визначеною оцінкою майна на момент продажу. Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено. Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), яке є правонаступником АТ «Альфа Банк», у квітні 2023року засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд. Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги банку у цій справі про витребування та звернення стягнення на предмет застави мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2 684,00 грн. Ціна позову у цій справі складає 53 254,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн). Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить. Посилання заявника на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаних підстав підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема у малозначних справах. Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню. Обґрунтування касаційної скарги підставами, передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України, не звільняє заявника від обов`язку, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати підстави перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах. Посилання представника заявника на те, що справа розглядалась у суді першої інстанції в порядку загального позовного провадження не змінює та предмет позову у цій справі, яка є малозначною в силу закону. Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Києва-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування та звернення стягнення на предмет застави відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»