Постанова 4814 № 536/1013/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/1013/21 Номер провадження 22-ц/814/2401/23Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Панченка О.О., суддів Абрамова П.С., Одринської Т.В. за участю секретаря Філоненко О.В. представника позивача - адвоката Пінчук Ю.В., представника відповідача - адвоката Марискіної О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Колотієвського О.О., повний текст судового рішення виготовлено - 30 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік Оксана Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, - В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог У червні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Пінчук Юлія Віталіївна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік Оксана Вікторівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за свого життя склав заповіт, яким заповів належні йому земельні ділянки кадастровий номер 5322487000:05:000:0062 площею 3,0102 га та земельну ділянку кадастровий номер 5322487000:06:000:0062 площею 0,1798 га, які розташовані на території Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що про факт смерті ОСОБА_3 та існування складеного на його ім`я заповіту, він дізнався лише у 2021 році, після чого звернувся до нотаріуса з приводу подання заяви про видачу на його ім`я свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Проте нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ним було пропущено встановлений законодавством термін подання заяви про прийняття спадщини. Позивач вважає, що ним був пропущений строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він не знав про існування складеного на його ім`я заповіту, не являвся близьким родичем померлого ОСОБА_3 та не був обізнаний про його смерть. Просив суд визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини та скасувати свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на спадкове майно на ім`я відповідача ОСОБА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Компаніївського районного нотарільного округу Кіровоградської області Скрипнік Оксана Вікторівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом - задоволено. Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк в два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер у реєстрі 475, видане 30.09.2020 року приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О.В. на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 3,0102 га кадастровий номер 5322487000:05:000:0062, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстраційний номер у реєстрі 475, видане 30.09.2020 року приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Скрипнік О.В. на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,1798 га кадастровий номер 5322487000:06:000:0062, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок) грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не перебував із спадкодавцем у родинних відносинах, після заведення спадкової справи нотаріусом не було вчинено дій щодо його повідомлення про наявність заповіту, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, та відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини враховано свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем було доведено поважність пропуску строку вступу до спадщини та необізнаність про наявність заповіту.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши представника позивача - адвоката Пінчук Ю.В., представника відповідача - адвоката Марискіну О.О., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Встановлені обставини справи Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Трудолюбівка Компаніївського району Кіровоградської області. 18.03.2013 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. за р. № 2053, яким заповів на ім`я ОСОБА_2 належні йому земельні дідянки площею 3,0102 га, кадастровий номер 5322487000:05:000:0062, та площею 0,1798 га, кадастровий номер 5322487000:06:000:0062, які розташовані на території Ялинцівської сільської ради Кременчуцького району Полтаської області. Приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Скрипнік О.В. не здійснювався виклик ОСОБА_2 , як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_3 , в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що позбавило обізнаності позивача про існування заповіту та відповідно реалізувати своє право на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 24.09.2020 року, нотаріусом було виявлено два чинних заповітів складених померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в тому числі заповіт від 18.03.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. Задовольняючи позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не перебував із спадкодавцем у родинних відносинах, після заведення спадкової справи нотаріусом не було вчинено дій щодо його повідомлення про наявність заповіту, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, та відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав. Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Нормами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Положеннями статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (ЦК - України), чинного на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно з частинами 1 та 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу). Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. У частині 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина 1 статті 1272 ЦК України). Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Крім того, перелік підстав для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, не є вичерпним. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах. Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з урахуванням вказаних норм матеріального права, правильно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач довів наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом. Судами установлено, що у спадковій справі, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , була наявна інформація про заповіт останнього на користь ОСОБА_2 , проте нотаріус не виконав вимог статті 63 Закону України «Про нотаріат» та не вчинив дії для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснив його виклик як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчить про неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця. На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд першої інстанції, дав належну оцінку обставинам, на які посилався позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у нього об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки, як встановлено судом, він не є родичем спадкодавця, не проживав з останнім, про існування заповіту дізнався лише у 2021 році, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Щодо доводів відповідача про незастосування судами строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною слід зазначити наступне. Статтями 256-257 та 261 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 357/13630/16 (провадження № 61-29172св18) зазначено, що аналіз статей 1270, 1272 ЦК України свідчить про те, що строк для прийняття спадщини є строком спеціальним, протягом якого існує саме право на спадщину. При цьому законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який прийшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, і це не є строком позовної давності, так як при наявності поважних причин спадкоємцю може бути визначено додатковий строк, достатній для прийняття спадщини. Таким чином, строки прийняття спадщини і строки позовної давності є різними за своєю природою, вони істотно різняться і за наслідками спливу. Закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини тягне за собою втрату права на неї, однак з цього часу починає перебіг не строк позовної давності, а у спадкоємця виникає право на визначення у судовому порядку додаткового строку для прийняття спадщини. У справі, яка переглядається, суд першої інстанцій, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, оскільки про наявність заповіту на його ім`я він дізнався на лише у 2021 році, а отже і про наявність у нього спадкових прав, які підлягали судовому захисту в силу пропуску ним визначеного законом строку на прийняття спадщини з поважних причин. При цьому, довів відсутність у нього можливості дізнатися про порушення свого цивільного права раніше, оскільки при відкритті спадкової справи до майна спадкодавця нотаріус не виконав вимог, передбачених статті 63 Закону України «Про нотаріат». ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року - без змін. Щодо судових витрат За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають. Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20 квітня 2023 року. Головуючий О.О. Панченко Судді П.С. Абрамов Т.В. Одринська