Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/4453/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/4453/22 пров. № А/857/1842/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Мандзій О.П.), ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження 05 січня 2023 року, повне судове рішення складено 05 січня 2023 року, у справі № 500/4453/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : 12.12.2022 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі Управління), просив: визнати протиправними дії Управління щодо обчислення розміру пенсії за віком без урахування архівної довідки №405/26-63 від 10.06.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у «ДП ДАК «Хліб України» Тернопільський комбінат хлібопродуктів», виданої архівним відділом Тернопільської міської ради; зобов`язати Управління здійснити з 08.07.2022 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням всіх сум, що зазначені в архівній довідці №405/26-63 від 10.06.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у «ДП ДАК «Хліб України» Тернопільський комбінат хлібопродуктів», виданій архівним відділом Тернопільської міської ради. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі довідок про заробітну плату (підтверджених первинними документами) враховується заробітна плата за будь-які 5 років страхового стажу до 01.07.2000. Суд першої інстанції вказав, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Суд першої інстанції зазначив, що видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки, та дійшов висновку, що пенсіонер має подати саме довідку про заробітну плату, в якій мають бути зазначені первинні документи, на підставі яких вона видана, а орган пенсійного фонду має право вимагати від підприємств, установ та організацій, її дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, а також перевіряти обґрунтованість її видачі, після надходження документів пенсійний орган вирішує питання про перерахунок пенсії. Суд першої інстанції вказав, що за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески. Суд першої інстанції дійшов висновку, що архівну довідку № 405/26-63 від 10.06.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у «ДП ДАК «Хліб України» Тернопільський комбінат хлібопродуктів», видану архівним відділом Тернопільської міської ради, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку №22-1 має бути враховано для здійснення перерахунку пенсії позивача. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що долучена позивачем до матеріалів справи архівна довідка про заробітну плату №405/26-63 від 10.06.2022, яка містить інформацію про розмір заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 в «ДП ДАК «Хліб України» Тернопільський комбінат хлібопродуктів», містить розбіжності по заробітній платі, на основі чого складений акт №1900-1102-1/3944 від 02.09.2022. Скаржник зазначає, що в архівній довідці №405/26-63 від 10.06.2022 вказані загальні суми нарахованої заробітної плати з 01.01.1995 по 31.12.1999, а не заробіток для обчислення пенсії. Скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Скаржник також зазначає, що відомості, вказані в архівній довідці повинні бути підтверджені первинними документами. Вважає, що суд першої інстанції неправомірно зобов`язав Управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 08.07.2022 з урахуванням архівної довідки №405/26-63 від 10.06.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у «ДП ДАК «Хліб України» Тернопільський комбінат хлібопродуктів», виданої архівним відділом Тернопільської міської ради, оскільки довідка про заробітну плату №405/26-63 від 10.06.2022 не підтверджена первинними документами, а інших довідок внаслідок проведеної перевірки Архівним відділом ТМР «ДП ДПК «Хліб України» Тернопільського комбінату хлібопродуктів» не надано. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Зазначає, що органи Пенсійного фонду мають право перевіряти обґрунтованість видачі, в даному випадку довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та достовірність відомостей, зазначених у таких довідках. Вказує, що суми вказані у довідці відповідають первинним документам-особовим рахункам, які знаходяться на зберіганні в архіві. Враховуючи положення статей 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Апеляційну скаргу розглянуто з дотриманням встановлених статтею 309 КАС України строків розгляду, з врахуванням перебування судді-доповідача у відпустці. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 8 липня 2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Одночасно з поданими документами для призначення пенсії ОСОБА_1 надав архівну довідку про заробітну плату №405/26-63 від 10.06.2022, яка містить інформацію про розмір заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 в «ДП ДАК «Хліб України» Тернопільський комбінат хлібопродуктів». Листом Управління від 10.10.2022 №1900-0305-8/29688 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 в «ДП ДАК «Хліб України» Тернопільський комбінат хлібопродуктів» згідно з архівною довідкою про заробітну плату №405/26-63 від 10.06.2022, оскільки зазначена в такій інформація не підтверджена первинними документами та містить розбіжності у розмірі заробітної плати, які зафіксовані в акті від 02.09.2022 №1900-1102-1/3944. Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Згідно з статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Відповідно до положень частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №22-1) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Отже, особа, яка бажає отримувати пенсію за віком подає до органу, що призначає пенсію, довідку про заробітну плату, видану підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, або якщо підприємство, установа чи організація ліквідовані або припинили своє існування, довідку видану їх правонаступником чи архівною установою. При цьому законодавцем надано органу, що призначає пенсію право у разі необхідності перевіряти обґрунтованість видачі довідки про заробітну плату. Позивач при зверненні в Управління про призначення пенсії надав архівну довідку №405/26-63 від 10.06.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у «ДП ДАК «Хліб України» Тернопільський комбінат хлібопродуктів», відповідно до якої у розрахункових листках по заробітній платі працівників за 1995-1999 роки є відомості про заробітну плату ОСОБА_1 , який значиться на посаді токаря відділу головного механіка. Вказано заробітну плату за період з січня 1985 по грудень 1999 року, а також зазначені підстави видачі довідки та внесених даних у таку. Водночас, на переконання суду апеляційної інстанції, позивач не може нести відповідальність за внесення до вказаної довідки даних, що викликають сумнів у пенсійного органу. Як вказано Верховним Судом у постанові від 19 грудня 2018 року у справі №344/1402/14-а пенсіонер не може нести відповідальність за певні недоліки в пенсійній справі, тим більше, якщо, зважаючи на тривалий проміжок часу, який минув, такі недоліки усунути не вбачається за можливе. До того ж, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №520/7125/17 посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні. У постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що « перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії». Вказана позиція в подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17. Як передбачено частиною 3 статті 44 Закон №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акта, складеного за результатами перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 02.09.2022 №1900-1102-1/3944, при перевірці довідки №405/26-63 від 10.06.2022 та особовими рахунками по нарахуванню заробітної плати за період з 1995-1999 роки в графу «загальна сума нарахованої заробітної плати» включені всі суми нарахованої заробітної плати з врахуванням сум доходу, з яких не були утримані страхові внески. При цьому, у вказаному акті встановлено як «заробіток для обчислення пенсії» за спірний період, так і «загальну суму нарахованої заробітної плати». Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Враховуючи положення статті 2 КАС України, згідно з якими завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин, яке здійснюється з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача та відновлення таких є зобов`язання Управління провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 08.07.2022 з урахуванням архівної довідки № 405/26-63 від 10.06.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у «ДП ДАК «Хліб України» Тернопільський комбінат хлібопродуктів», виданої архівним відділом Тернопільської міської ради. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку аргументам сторін, приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності неврахування відповідачем заробітної плати за спірні періоди при обчисленні пенсії позивача, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року у справі № 500/4453/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко