Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 698/841/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 698/841/21 Суддя (судді) першої інстанції: В.В.Лазаренко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 16 січня 2023 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці, третя особа - начальник Черкаської митниці Меньшиков Даніїл Олексійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 0061/90200/21 винесену 13.10.2021 року начальником Черкаської митниці Меньшиковим Д.О. та закрити провадження у справі. Позов обґрунтовано тим, що в постанові не зазначена об`єктивна сторона правопорушення, та не вказано, яке відношення має позивачка до транспортного засобу «OPEL ZAFIRA-A» (VIN: НОМЕР_1 д.р.н. НОМЕР_2 , країна реєстрації - НОМЕР_3). Також, на думку позивачки, в постанові відсутнє будь-яке підтвердження порушення позивачкою митних правил, та не надано жодного доказу який би підтверджував її винуватість. Зазначала, що в неї у власності та в користуванні ніколи не було транспортного засобу, вона ніколи не керувала транспортними засобами, в неї відсутнє посвідчення водія, що підтверджується довідкою сервісного центру. Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 16 січня 2023 року позов задоволено. Скасовано постанову про порушення митних правил № 0061/90200/21, винесену 13.10.2021 року начальником Черкаської митниці ДФС Меньшиковим Д.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 469 Митного кодексу України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 00 коп, провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України - закрито. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 469 Митного кодексу України передача транспортного засобу особистого користування, поміщеного у митний режим тимчасового ввезення, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не поміщувала його у митний режим тимчасового ввезення, не дозволяється, а факт ввезення на митну територію України 03.06.2018 року транспортного засобу марки «OPEL ZAFIRA-A» (VIN: НОМЕР_1 д.р.н. НОМЕР_2 , країна реєстрації - НОМЕР_3) ОСОБА_1 підтверджується інформацією в електронній базі АСМО «Інспектор», матеріалами справи про порушення митних правил № 0061/90200/21 та інформацією з бази даних митного органу. Від представника позивача - адвоката Держан В.В. до суду апеляційної інстанції 19.04.2023 року надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому остання зазначила, що з наданих позивачем до суду документів, які слугували підставою для винесення оскаржуваної постанови не вбачається та не доведено факту передачі позивачем у володіння, користування або розпорядження транспортного засобу будь-якій іншій особі, тобто не встановлено в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, за яке частиною четвертою статті 469 Митного кодексу України передбачено відповідальність. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.08.2021 року головним державним інспектором відділу боротьби з контрабандою та порушення митних правил Черкаської митниці Жуком М.В. відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 61/90200/21. Відповідно до змісту даного протоколу 03.06.2018 року громадянкою України ОСОБА_1 в митний режим транзиту було поміщено транспортний засіб «OPEL ZAFIRA-A» (VIN: НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , країна реєстрації - НОМЕР_3), ввезений нею на митну територію України через пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС. 12.07.2021 року до Черкаської митниці для здійснення митного оформлення було подано митну декларацію № UA902020/2021/200492 та рахунок від 11.11.2019 року № б/н, відповідно до яких встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 90, ч. 3 ст. 325 МК України, поміщений у митний режим транзиту транспортний засіб «OPEL ZAFIRA-A» (VIN: НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , країна реєстрації - НОМЕР_3 ) було передано громадянкою України ОСОБА_1 у користування громадянці України ОСОБА_2 , яка безпосередньо його не поміщувала у митний режим транзиту, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України. Листом Черкаської митниці від 27.08.21 № 7.27-1/20/10/887 ОСОБА_1 надсилався примірник протоколу про порушення митних правил від 27.08.2021 р. № 61/90200/21, а також було запропоновано протягом 5 днів з моменту отримання вказаного протоколу про порушення митних правил прибути до Черкаської митниці для надання пояснень по суті справи. Начальником Черкаської митниці Меньшиковим Д.О. 13.10.2021 року винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0061/90200/21, відповідно до якої громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 34000 гривень. Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що громадянкою України ОСОБА_1 в порушення вимог ч.1 статті 90, частини третьої статті 325 Митного кодексу України, поміщений у митний режим транзиту транспортний засіб «OPEL ZAFIRA-A» (VIN: НОМЕР_1 д.р.н. НОМЕР_2 , країна реєстрації - НОМЕР_3) було передано у користування особі, яка не поміщувала його у митний режим транзиту. Не погоджуючись із даною постановою, позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Митним кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини четвертої статті 469 Митного кодексу України передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п.60 статті статті 4 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно. Відповідно до частини п`ятої статті 255 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Згідно частиною третьою статті 325 Митного кодексу України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до абз. 1, 3 ч.5 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Згідно ч.1 ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 486 Митного кодексу України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно зі ст. 489 Митного кодексу України зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що на позивачку накладено адміністративне стягнення за частиною четвертою статті 469 Митного кодексу України, яка передбачає відповідальність за передачу у володіння, користування або розпорядження імпортованого транспортного засобу, який не пройшов митне оформлення, іншій особі. Відповідно до п.8 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою КМУ від 21.05.2012 року №451, митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску через державний кордон проставляють на митних, товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідні відмітки, печатки та штампи, а також вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Мінфіном, нормативно-правовими актами з питань державної митної справи. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних Автоматизованої системи митних оформлень «Інспектор» модуля «Диспетчер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» поміщення транспортного засобу засіб «OPEL ZAFIRA-A» (VIN: НОМЕР_1 д.р.н. НОМЕР_2 , країна реєстрації - НОМЕР_3) у митний режим транзиту здійснено саме ОСОБА_1 . Із зазначених даних також вбачається, що позивачкою було обрано для проходження митного контролю «зелений коридор». Так, відповідно до частини четвертої статті 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. При цьому, згідно частини шостої статті 366 Митного кодексу України, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом. Виходячи із зазначених даних АСМО «Інспектор», позивачкою було обрано для проходження митного контролю «зелений коридор», тобто остання задекларувала транспортний засіб у режим, що не передбачає подання письмової декларації, а вказаний транспортний засіб не підлягає оподаткуванню митними платежами. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, позивачкою ні в суді першої та апеляційної інстанції не надано жодних доказів, які б спростували зазначені фактичні обставини справи. Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи міститься копія довіреності від 02.06.2018 року б/н ЗАТ «Taitis», якою уповноважено ОСОБА_1 керувати, користуватися та розпоряджатися транспортним засобом «OPEL ZAFIRA-A» (VIN: НОМЕР_1 д.р.н. НОМЕР_2 , країна реєстрації - НОМЕР_3), що належить вказаній компанії. Довіреність видана строком на три роки з дати її складення - 02.06.2018 р. Варто зазначити, що вказаний документ спростовує твердження позивачки щодо її непричетності до перевезення автомобіля та щодо відсутності документів, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про доведеність вини позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення. Щодо передачі позивачкою транспортного засобу у користування особі, яка безпосередньо його не поміщувала у митний режим транзиту, колегія суддів зазначає що, факт передачі транспортного засобу іншій особі, а саме ОСОБА_2 підтверджується митною декларацією №UA902020/2021/200492 від 12.07.2021 року, яка міститься в матеріалах справи. За цією декларацією, поданою ОСОБА_2 , транспортний засіб оформлено у вільний обіг. На переконання колегії суддів, відповідачем доведено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, оскільки з досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що позивач порушила вимоги ч. 1 ст. 90, ч. 3 ст. 325 Митного кодексу України, тому постанова про порушення митних правил №0061/90200/21 від 13.10.2021 є правомірною та не підлягає скасуванню. Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог на зазначені обставини уваги не звернув, а тому судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Згідно зі статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Черкаської митниці задовольнити. Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 16 січня 2023 року скасувати та ухвали нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 25 квітня 2023 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко