Постанова 4807 № 335/12138/21

Дата документу 11.04.2023 Справа № 335/12138/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 335/12138/21 Головуючий у 1 інстанції: Алєксєєнко А.Б. № 22-ц/807/841/23 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. секретар: Бєлова А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МетаБанк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району як орган опіки та піклування, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, ВСТАНОВИВ В листопаді 2021 рокуАТ «МетаБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району як орган опіки та піклування, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. В обґрунтування позову зазначало, що 19 жовтня 2007 року між Акціонерним банком «Металург», правонаступником якого є Акціонерне товариство «МетаБанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №601400585282А, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі - придбання нерухомого майна у сумі 45 360,00 доларів США на строк до 19.10.2027 року шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника, відкритий у банку, зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 15% річних. 19.10.2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №9014005852801 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. З метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника Банк та Позичальник досягли згоди про зміну умов погашення кредиту шляхом зміни валюти кредитування з доларів США на гривню, визначених Договором, уклавши додаткову угоду №1 від 11.12.2014 року до Кредитного договору та Іпотечного договору. Всупереч взятим на себе договірним зобов`язанням ОСОБА_1 кредит не повернула, належні проценти не сплатила у зв`язку з чим виникла заборгованість, і Позивач був змушений звернутися до суду. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 березня 2021 року у справі № 335/9899/16-ц провадження № 2/335/8/2021 за позовом Акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором №601400585282А від 19.10.2007 року у розмірі 446 377,82 грн., яка складається із заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 361 925,85 грн., простроченим процентам в розмірі 50 742,62 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 33 709,35 грн. Стягнуто з відповідача судові витрати. Згідно з Іпотечним договором предметом іпотеки є належна ОСОБА_1 на праві власності квартира АДРЕСА_1 загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 40,95 кв.м. Згідно з п. 1.1 Іпотечного договору іпотекою забезпечується виконання ОСОБА_1 всіх її зобов`язань за Кредитним договором, включаючи зобов`язання повернути суму виданого кредиту в розмірі 45 360,00 доларів США, сплатити відсотки за кредитним договором, комісій, неустойки (штрафу, пені), будь-яких інших платежів, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати у повному обсязі збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням Кредитного договору. Згідно п. 1.3 Додаткової угоди № 1 до Іпотечного договору, відповідно до звичайних цін, що склалися на момент укладення цього договору та на підставі взаємної згоди сторін вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 340 000,00 грн. Відповідно до п. 4.1 Іпотечного договору у випадку настання однієї з подій, зазначених у пунктах п. 22, 2.3 цього договору, іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки (або на його частину) на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса чи шляхом позасудового врегулювання, зазначеного у п. 4.2 - 4.3 цього договору. 17.09.2021 року Позивач надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень за кредитним договором (вих. №10/2417 від 14.09.2021 року), яка повернулася на адресу Позивача з виміткою «повернення за закінченням терміну зберігання» Заборгованість за рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 березня 2021 року у справі № 335/9899/16-ц провадження № 2/335/8/2021 ОСОБА_1 несплачена у зв`язку з чим, позивач вважає що має право звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. Крім того позивач зазначає про те, що на даний момент, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які в добровільному порядку з квартири виселятися не бажають. ОСОБА_1 являється законним представником неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зареєстровані в квартирі, що є предметом іпотеки без згоди АТ «МетаБанк». Посилаючись на вищезазначене просило суд, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 40,95 кв.м. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 601400585282А від 19.10.2007 року, що присуджена рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02.03.2021 року у справі № 335/9899/16-ц у розмірі 446 377,82 грн., яка складається із заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 361 925,85 грн., простроченими процентам в розмірі 50742,62 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 33 709,35 грн., заборгованості за відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 6 695,67 грн. та судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 20 000 грн., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 із зняттям їх з реєстраційного обліку у відділі департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 40,95 кв.м. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 601400585282А від 19.10.2007 року, що стягнута рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя № 335/9899/16-ц від 02.03.2021 року у розмірі 446 377,82 грн., яка складається із заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 361 925,85 грн., простроченим процентам в розмірі 50 742,62 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 33 709,35 грн., а також заборгованості за відшкодування сплаченого судового збору 6 695,67 грн. та судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 20 000,00 грн., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «МетаБанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 379 гривень 00 копійок. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ «МетаБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 19 жовтня 2007 року між Акціонерним банком «Металург», правонаступником якого є Акціонерне товариство «МетаБанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №601400585282А. Відповідно до 1.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит на споживчі цілі придбання нерухомого майна у сумі 45 360,00 доларів США на строк 240 місяців до 19.10.2027 року включно, шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника, відкритий у банку, зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 15 відсотків річних. Відповідно до п.1.3. Кредитного договору забезпечення виконання зобов`язання Позичальника за цим договором, є застава нерухомості, що придбавається. Застава оформлюється відповідним договором, що укладається між сторонами на умовах Банку. 19 жовтня 2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №601400585282А від 19 жовтня 2007 року між Акціонерним банком «Металург», правонаступником якого є Акціонерне товариство «МетаБанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №9014005852801, який посвідчений 19 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. та зареєстровано у реєстрі за №774. Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору іпотекою забезпечується виконання Іпотекодавцем всіх його зобов`язань за Кредитним договором №601400585282А від 19 жовтня 2007 року, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, включаючи зобов`язання: повернути суму виданого кредиту в розмірі 45 360,00 доларів США, сплатити суму відсотків за кредитним договором, комісій, неустойки (штрафу, пені), будь-яких інших платежів, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати у повному обсязі збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням кредитного договору. Строк виконання зобов`язань: 19 жовтня 2027 року включно. Відповідно до п.1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є квартира загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 40,95 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно до п.1.3. Іпотечного договору відповідно до звичайних цін, що склалися на момент укладення цього договору та на підставі спільної згоди сторін вартість предмета іпотеки за цим договором складає 286 335,00 грн. Відповідно до п.1.4. Іпотечного договору Іпотекодавець підтверджує право власності на предмет іпотеки на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. 19 жовтня 2007 року за реєстровим №772, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 19.10.2007 року за реєстровим номером 2429678. Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 19 жовтня 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали належну їм на праві власності, а ОСОБА_1 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до п.3 Договору купівлі-продажу квартири від 19 жовтня 2007 року цю купівля-продаж вчинено за 282 800,00 грн, що є еквівалентом 56 000,00 доларів США. За приписами п. 3.1.7. Іпотечного договору якщо предметом іпотеки є житлове приміщення, Іпотекодавець також зобов`язаний не здійснювати реєстрацію (не прописувати) і не надавати згоду на проживання у житловому приміщенні, яке є предметом іпотеки, будь-яких осіб без отримання попереднього письмового погодження Іпотекодержателя. Відповідно до п. 4.1 Іпотечного договору у випадку настання однієї з подій, зазначених у пунктах п. 2.2, 2.3 цього договору, Іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки (або на його частину) на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса чи шляхом позасудового врегулювання, зазначеного у п. 4.2. - 4.3. цього договору. Тобто умовами Іпотечного договору передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки як у судовому так і у позасудовому порядку. 11 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «МетаБанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №601400585282А від 19.10.2007, за умовами якої сторони домовилися про те, що після підписання даної угоди сума, яка підлягає поверненню за Кредитним договором, визначається в національній валюті України та становить 371 724,90 грн. 11 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «МетаБанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Іпотечного договору №9014005852801 від 19.01.2007, за умовами якої відповідно до звичайних цін, що склалися на момент укладення цього договору та на підставі взаємної згоди сторін вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 340 000,00 грн. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобов`язання, Акціонерне товариство «МетаБанк» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а ОСОБА_1 з зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2021 у справі № 335/9899/16-ц позовні вимоги Акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 601400585282А від 19.10.2007 року було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 446 377,82 грн., яка складається із заборгованості за: простроченим кредитом в розмірі 361 925,85 грн.; простроченим процентам в розмірі 50 742,62 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 33 709,35 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МетаБанк» в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 6 695,67 грн. та судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 20 000,00 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «МетаБанк» про визнання недійсним кредитного договору було відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі №335/9899/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2021 року залишено без змін. Позивачем до суду, разом з позовною заявою було надано копію вимоги про усунення порушень за кредитним договором № 601400585282А від 19.10.2007, №10/2417 від 14.09.2021, яка адресована ОСОБА_1 . Позивач у позовній заяві зазначає про те, що дана вимога була направлена на адресу відповідача ОСОБА_1 , проте повернулася на адресу позивача з відміткою «повернення за закінченням терміну зберігання», проте доказів такого направлення суду надано не було. В силу статті 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагентів та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для його виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст.16 та п.1 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх. Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням). Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна). Відповідно до ч.1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене в статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом. Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку», згідно з частиною третьою статті 33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Тож, з урахуванням чинного законодавства, суд першої інстанції врахував право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання, та задовольнив позов в частині зверення стягнення на іпотечне майно. Апелянт просив скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідача та неповнолітніх дітей. У Заяві-Анкеті від 14.10.2007, яка була подана ОСОБА_1 з метою отримання кредиту для придбання нерухомості, у якості забезпечення кредиту зазначено трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 286 335,00 грн., яка була придбана ОСОБА_1 лише 19.10.2007 за 282 800,00 грн., Кредитний договір було укладено 19.10.2007, Іпотечний договір 19.10.2007. За таких обставин, враховуючи що спірна квартира була придбана за більшу суму ніж рзмір кредитних коштів, суд першої інстанції дійшов переконливого висновку про те, що предмет іпотеки, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , було придбано частково за рахунок кредиту, повернення якого забезпечено іпотекою цього жилого приміщення, виходячи з наступного. Так, відповідно до Кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 45 360,00 доларів США, що станом на 19.10.2007, відповідно до офіційного курсу НБУ становило 229 068,00 грн. Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, спірна квартира була придбана за 282 800,00 грн., що станом на 19.10.2007, відповідно до офіційного курсу НБУ становило 56 000,00 доларів США. Тобто різниця між вартістю квартири за яку її було придбано та сумою кредиту отриманої на її придбання становить 56 000,00 доларів США - 45 360,00 доларів США = 10 640 доларів США, що станом на 19.10.2007, відповідно до офіційного курсу НБУ становило 53 732,00 грн. Таким чином, з урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що спірна квартира була придбана нею за особисті кошти частково заслуговує на увагу, оскільки на думку суду, спірна квартира була придбана частково за кошти відповідача, розмір яких становить 53 732,00 грн., що станом на 19.10.2007, відповідно до офіційного курсу НБУ становило 10 640 доларів США (19% від загальної вартості спірної квартири), а інші кошти у розмірі 229 068,00 грн., що станом на 19.10.2007, відповідно до офіційного курсу НБУ становило 45 360,00 доларів США (81% від загальної вартості спірної квартири) це кредитні кошти отримані ОСОБА_1 відповідно до Кредитного договору для придбання спірної квартири. Як правильно зазначив суд першої інстанції, при вирішенні питання щодо надання мешканцям житлового приміщення, з якого вони підлягають виселенню, важливо встановити факт придбання житла за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи. Стаття 109 ЖК України, закріплює правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Частина друга статті 109 ЖК України установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Як в апеляційній скарзі, так і при апеляційному розгляді, апелянт посилався на те, що факт придбання квартири частково за рахунок особистих коштів не доведено відповідачем. Натомість жодних доказів на підтвердження того, що різниця у вартості наданого кредиту та купівельної суми склалася за рахунок неоднозначного визначення курсу долара, - апелянтом не надано. За таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що сам факт різниці у грошових сумах, отриманих у кредит та суми за яку придбана квартира свідчить про те, що покупцем (відповідачем) сплачена суттєво більша сума за квартиру, ніж та, яку вона отримала у кредит, тобто частково квартира придбана за особисті кошти. Наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону. З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині виселення. На підставі викладеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування немає. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МетаБанк» залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2023 року у цій справі залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 24 квітня 2023 р. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З. Поляков