Постанова 4812 № 484/2533/22

19.04.23 22-ц/812/327/23 Єдиний унікальний номер судової справи: 484/2533/22 Номер провадження 22-ц/812/327/23 Cуддя - доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 квітня 2023 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого Крамаренко Т.В., суддів - Темнікової В.І., Тищук Н.О., із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С., за участю - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 січня 2023 року, ухвалене під головуванням судді - Літвіненко Т.Я. в приміщенні того ж суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, в с т а н о в и л а: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди. Позов обґрунтовано тим, що вона є власником частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . В іншій половині вказаного будинку проживає ОСОБА_2 та в якому часто збираються молоді чоловіки розпивають спиртні напої, ведуть себе неналежним чином. 09 вересня 2021 року за ініціативою ОСОБА_2 з вини ОСОБА_3 , який кинув запалену цигарку у двері її сараю сталася пожежа, внаслідок якої він був майже знищений. Згідно звіту про оцінку пошкодженого майна вартість майнової шкоди становить 7 611 грн. На думку позивачки саме дії відповідача ОСОБА_3 стали причиною виникнення пожежі, отже він, а також відповідач ОСОБА_2 мають відшкодувати завдану їй майнову шкоду у сумі 7 611 грн. Крім того, діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їй завдану моральну шкоду, оскільки останні постійно ображають її нецензурною лайкою та погрожують знищити її майно, що призводить до порушення стану її здоров`я, а саме: у неї підвищується тиск, болить голова, вона боїться спати уночі, весь час знаходиться у напруженні, нервує. З метою покращення стану здоров`я та відновлення рівноваги, вимушена вживати ліки. Вказане призвело до порушення її побуту та сталих правил життя, отже вона змушена докладати зусиль для відновлення морального стану. Моральні страждання вона оцінує у 10 000 грн. Посилаючись на викладене та з урахуванням статей 22, 23, 1166, 1167 ЦК України позивачка просила суд стягнути з відповідачів солідарно на її користь майнову шкоду у розмірі 7 611 грн. та в рахунок компенсації моральної шкоди з кожного по 5 000 грн. У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Окольчишина І.М. просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірних дій відповідача та на відсутність доказів, що саме з вини відповідача ОСОБА_2 спричинена моральна шкода. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване відсутністю у матеріалах справи належних доказів доведеності вини саме відповідачів у вчиненні дій, наслідком яких завдано шкоду позивачці, причинно - наслідкового зв`язку між пожежею та діями відповідачів та заподіяною майновою шкодою, а відтак дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідачів майнової шкоди в розмірі 7 611грн солідарно. Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що жодних належних та допустимих доказів того, що поведінка відповідачів спричинила позивачці моральну шкоду, завдала неабиякий стрес, змінила звичайний уклад її життя або спричинила моральні страждання у будь - який інший спосіб, та те, що ОСОБА_1 з приводу погіршення стану свого здоров`я, стресового навантаження або погіршення загального самопочуття зверталась за консультацією або лікуванням до лікаря позивачкою та її представником не надано та матеріали справи не містять. Крім того, наявність моральної шкоди та її розміру повинні бути доведені та обґрунтовані на загальних підставах, однак сума моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. позивачем та її представником жодних чином обґрунтована не була. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність, невідповідність висновків викладених в рішенні суду обставинам справи, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , якому відповідач ОСОБА_6 підтвердив, що саме він кинув недопалок у двері належного позивачці сараю. Крім того, суд пославшись на Звіт про пожежу не врахував, що у Звіті про пожежу вказано, що біля сараю є сухий травостій, і що саме позивачка необережно поводилась з вогнем є вимислом особи, яка складала Звіт. Відзиви на апеляційну скаргу не надходили. У судове засідання відповідачі не з`явилися, про місце й час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України). Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі відповідає. З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 грудня 2005 року належить частини житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель та споруджень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.28-29). У вказаному будинку ОСОБА_1 зареєстрована та проживає (а.с.9). В іншій частині домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 проживає та зареєстрований відповідач ОСОБА_2 09 вересня 2021 року о 17-23 год у дерев`яній господарчій будівлі, призначеній для зберігання садового майна, домоволодіння позивачки сталась пожежа, внаслідок якої знищені речі домашнього вжитку, пошкоджені стіни, підлога, двері та вікно будівлі. Того ж дня позивачка, з приводу підпалу вказаної господарчої будівлі, звернулась до Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області. На підставі її заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 вересня 2021 року внесені відомості про кримінальне провадження № 12021152110000670 за кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 194 КК України. Постановою слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївської області Каменських А.В. від 11 листопада 2021 року кримінальне провадження № 12021152110000670 від 10 вересня 2021 року закрито у зв`язку відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України. Згідно звіту про оцінку від 23 травня 2022 року №1696, виготовленого оцінювачем ОСОБА_7 вартість ремонту даху сараю пошкодженого полум`ям, який знаходиться у власності ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на день оцінки - 23 травня 2022 року без врахування ПДВ складає 7 611 грн. Відповідно до частини першої статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з частиною першою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Верховний Суд зазначає, що ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Згідно з цивільним процесуальним законом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків. Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті(ч.1 ст. 1167 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди у позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини завдавача шкоди. Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач має довести факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі і майну громадянина або завдана майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Розглядаючи спір про відшкодування завданої шкоди, суд повинен з`ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв`язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками. До істотних обставин, що підлягають з`ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; позивач зобов`язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а відповідач має спростувати наявність своєї вини. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України). Згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як на підставу задоволення своїх вимог позивачка посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 , який перебував у гостях відповідача ОСОБА_2 , кинув запалену цигарку у двері її господарчої будівлі, що стало причиною пожежі, внаслідок якої частково знищена зазначена будівля. На її думку, саме дії відповідача ОСОБА_3 стали причиною виникнення пожежі, отже він, а також відповідач ОСОБА_2 мають відшкодувати їй завдану шкоду в сумі 7 611грн. Так, відповідно до інвентарної справи № 1074 на житловий будинок АДРЕСА_2 у власності ОСОБА_1 є господарча споруда - сарай (а.с.30-31). Відповідно до рапорту чергового Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області від 09 вересня 2021 року, цього ж дня о 17-42 зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою АДРЕСА_2 сусіди в неадекватному стані підпалили сарай літній жінці ОСОБА_1 та погрожували їй. Заявник ОСОБА_4 . Пожежники працюють на місці. По приїзду за вказаною заявником адресою було встановлено, що 09 вересня 2021 року близько 16 год. в результаті необережного поводження з вогнем невідомою особою сталось загоряння легкозаймистих та дерев`яних елементів покрівлі сараю, що знаходиться на господарському дворі за вказаною вище адресою. Згідно протоколу огляду місця події від 09 вересня 2021 року, складеного слідчим Первомайського районного відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області капітаном поліції Полоз Є.М. - місцем огляду є двір приватного домоволодіння по АДРЕСА_1 . Територія даного домоволодіння огороджена. Територія господарчого двору відокремлена від основного вузьким проходом який закривається на дерев`яні двері. При вході з даних дверей зліва знаходяться господарчі піднавеси для курчат. В дальньому куті території даного домоволодіння знаходиться капітальна будівля - сарай який використовується як курник для дорослих курей До даної будівлі зліва, справа від входу примикають навіси з дерев`яних конструкцій. Даний сарай має перекриття односкатну покрівлю із листів хвилястого шиферу. Розмір сараю приблизно 3м в ширину та 4м в довжину. Елементи покрівлі та перекриття дерев`яні, на момент огляду мають пошкодження вогнем про що свідчать свіжі сліди обвуглення. На горищі даного сараю по всій площі перекриття також наявні сліди горіння рослин. Під час огляду виявлено пошкодження дерев`яних елементів покрівлі вогнем та перекриття сараю по АДРЕСА_1 . Огляд проводився при ясній погоді, природне освітлення. З Акту про пожежу від 09 вересня 2021 року, складеного комісією у складі провідного інспектора Первомайського РУ ГУ ДСНС України в Миколаївській області ст. лейтенант служби цивільного захисту Варгатюком Р.О., ОСОБА_1 , Стовицького З.З. вбачається, що місце виникнення пожежі приміщення господарчої будівлі, розташованої по АДРЕСА_2 , пожежею знищено речі домашнього вжитку, господарчу будівлю. Причини пожежі (встановлена чи ймовірна) - необережне поводження з вогнем. Згідно висновку, якій міститься у Звіті про причину виникнення пожежі, складений провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Первомайського РУ ГУ ДСНС України у Миколаївській області, старшим лейтенантом служби цивільного захисту Варгатюком Р.О. який наявний в матеріалах кримінального провадження № 1202115210000670 на підставі вищенаведеного, виходячи з показань очевидців, беручи до уваги за основу факти, що викладені в матеріалах огляду, а також беручі до уваги до пожежну обстановку. Осередок пожежі знаходився в внутрішньому просторі господарчої будівлі. Місцезнаходження ймовірного осередку пожежі визначено речі домашнього вжитку, про що свідчать: знищено речі домашнього вжитку, пошкоджено стіни, підлога, двері, вікно. Пожежа набула розвитку за рахунок пожежного навантаження, яким були речі домашнього вжитку та конструктивні елементи будівлі (дерев`яні стіни, підлога, дерев`яні балки, перекриття). Першопочаткове горіння, що переросло у пожежу, виникло у результаті дії джерела запалювання, що відноситься до групи «вогонь відкритого джерела запалювання («відкритий вогонь»), вторинне горіння виникло у результаті горіння горючого матеріалу сухого травостою. Найбільш ймовірною причиною пожежі, яка сталася 09 вересня 2021 року в приміщенні господарчої будівлі приватного домоволодіння, що знаходиться у власності гр. ОСОБА_1 , 1941 року народження, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 є необережне поводження з вогнем господаркою. З наданого позивачкою Акту про пожежу від 09 вересня 2021 року, складеного комісією у складі провідного інспектора Первомайського РУ ГУ ДСНС України в Миколаївській області ст. лейтенант служби цивільного захисту Варгатюком Р.О., ОСОБА_1 , Мопас І.В. також вбачається, що місце виникнення пожежі приміщення господарчої будівлі, розташована по АДРЕСА_2 , пожежею знищено речі домашнього вжитку, пошкоджено вікно, двері, підлога, дах. Причини пожежі ймовірна - підпал. Отже, Акти про пожежу та Звіт про причину виникнення пожежі від 09 вересня 2021 року не підтверджують наявність вини відповідачів у спричиненні шкоди, оскільки містить лише інформацію щодо факту пожежі, обсягу пошкоджень, а також щодо ймовірної її причини у сараї позивачки. Крім того, відповідно до статті 90 ЦПК України показання свідка є одним із видів доказів у справі. Згідно з частинами другою, третьою статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Так, ОСОБА_4 , яка була допитана судом першої інстанції в якості свідка, пояснила, що 09 вересня 2021 року, близько 17.00 год., вона разом зі ОСОБА_1 , вирішили підготувати вікна до фарбування. Через хвилин 20 сусіди почали кричати, що сталася пожежа. Вони побігли і побачили, що горить сарай, після чого викликали пожежних та працівників поліції. Вказала, що ОСОБА_2 вона не бачила, а ОСОБА_3 ходив по території домоволодіння ОСОБА_2 . Як почалася пожежа вона не бачила і про підпал нічого не знає. Аналогічні пояснення ОСОБА_4 містяться в матеріалах кримінального проводження № НОМЕР_1 де вона пояснювала, що дійсно працює соціальним працівником та закріплена за дільницею по АДРЕСА_2 , де допомагає ОСОБА_1 , 1941 року народження, яка проживає сама. Приблизно в 16-20 год 09 вересня 2021 року вона прийшла допомагати з власного бажання покрасити вікна та допомогти по господарству ОСОБА_1 . Приблизно в 17-00 год по сусідству вийшов з будинку невідомий чоловік приблизно 35 років в сильному алкогольному сп`яніння, в цей час вона разом з ОСОБА_8 обробляли вікна перед фарбуванням та почав вимагати налити йому горілку, сказав що потрібно пом`янути матір, яка померла дев`ять днів тому. ОСОБА_9 сказала йому, що в неї горілки не має, на що він почав погрожувати, що підпалить будинок. Через декілька хвилин біля ніг вона почула запах диму та побачила як горить вата під ногами, потушила. Через хвилин 15 прибіг невідомий чоловік, мабуть сусід з якого будинку не знає та повідомив її та бабулю, що в неї горить сарай. Вони одразу пішли до сараю та намагалися потушити полум`я, нічого не виходило, викликали пожежників. В подальшому коли приїхали працівники поліції та пожежники та потушили полум`я вона дізналася, що сарай намагався спалити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_3 . В цьому він зізнався. Знає, що постійно приходить до сусіда, який поруч проживає з бабусею ОСОБА_11 по АДРЕСА_2 та зловживають спиртними напоями. З пояснень свідка ОСОБА_12 , які надані в суді першої інстанції вбачається, що вона є сусідкою ОСОБА_1 , та остання 09 вересня 2021 року готувала вікна до фарбування. Того ж дня вона пішла до магазину. Повертаючись додому через 15 хвилин вона побачила пожежних, а потім приїхали працівники поліції. Хто підпалив сарай вона не знає, але вказала, що з вулиці туди залізти неможливо і якби не було б вживання алкогольних напоїв не було б і пожежі. У письмових поясненнях, які міститься в кримінальному провадженні №12021152110000670 свідок ОСОБА_12 зазначала, що 09 вересня 2021 року приблизно 17-30 год вона поверталась до себе додому та побачила пожежну машину та працівників поліції. Працівники поліції їй запропонували бути в якості понятої. Їй було роз`яснено права та обов`язки та запрошено на АДРЕСА_2 , де зі слів ОСОБА_1 та її соціального працівника було з`ясовано, що ОСОБА_10 , 1987 року народження підпалив сарай 09 вересня 2021 року в стані алкогольного сп`яніння. Вона особисто не бачила як підпалили сарай та як саме. ОСОБА_13 в своїх поясненнях, які міститься в матеріалах кримінального провадження №12021152110000670 зазначав, що він проживає за адресою АДРЕСА_3 та 09 вересня 2021 року приблизно в 15-00 год прийшов до свого знайомого, який проживає по АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , 1959 року народження, де розпивали спиртні напої з приводу смерті матері (поминали). Конфлікту з сусідами ОСОБА_14 в нього не було, нікому не погрожував, сарай не підпалював. ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях, вказував, що він проживає за адресою АДРЕСА_2 . 09 вересня 2021 року приблизно в 15 год до нього прийшов ОСОБА_10 , 1987 року народження, який приніс спиртні напої, які вони разом розпивали. Приблизно о 16-00 год він чув як ОСОБА_15 конфліктував з його сусідкою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Їх будинок поділений на двох. Чому саме був конфлікт не знає, знаходився в будинку. В 17-10 год ОСОБА_15 зайшов до будинку та нічого йому не сказав. Через декілька хвилин постукали в двері будинку працівники поліції та він уперше дізнався, що ОСОБА_16 міг бути причетний до підпалу господарського приміщення по АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 . На його питання не відповідав, був в стані сильного алкогольного сп`яніння. Він особисто не бачив як підпалювали сарай баби Міли та хто саме та нікого не підозрює (матеріали кримінального провадження №12021152110000670 ). ОСОБА_17 в своїх письмових поясненнях зазначив, що 09 вересня 2021 року в 17-30 год поступив виклик від диспетчера про те, що по АДРЕСА_2 горить сарай (господарське приміщення). По приїзду на місце події було виявлено, що пожежа виникла в господарському приміщенні (сараї). Проводки в сараї не було. Полум`я з початку намагалися потушити власниця будинку, яке вони в подальшому ліквідували. Акт по факту пожежі, та що саме в подальшому буде надано працівникам поліції. Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_5 , пояснив, що обіймає посаду головного спеціаліста відділу муніципальної варти, в судовому засіданні пояснив, що в жовтні 2021 року ОСОБА_1 була на прийомі у міського голови і поскаржилась на свого сусіда ОСОБА_2 та підпал її сараю. Після чого міський голова доручив йому розібратися у даній ситуації, хоча дослідження обставин пожежі не входить до його обов`язків. Прибувши на місце він поспілкувався з ОСОБА_2 , який повідомив, що не причетний до пожежі та сказав, що може бути причетний його гість ОСОБА_3 . Після чого ОСОБА_2 зі свого телефону, подзвонив чоловіку, який представився ОСОБА_18 . Останній, під час телефонної розмови, сказав, що пожежа могла виникнути через те, що він кинув недопалок від цигарки на город ОСОБА_2 , від якого загорілась суха трава і вогонь перекинувся на сарай і повідомив, що він все відремонтує, однак цього не зробив. Разом з тим, ОСОБА_5 вказав, що достеменно не знає з ким розмовляв, а тому неможливо з упевненістю сказати, що він розмовляв саме зі ОСОБА_3 . Чи міг недопалок викликати пожежу і хто його кинув він не знає. За такого надавши належну правову оцінку показанням свідків окремо, а також у сукупності з іншими дослідженими та оціненими доказами у справі, суд дійшов висновку, що показаннями свідків не встановлюються винні дії відповідачів, що могли стати причиною пожежі. Отже, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність вини саме відповідачів у вчиненні дій, наслідком яких завдано шкоду позивачці, а також причинно-наслідкового зв`язку між пожежею та діями відповідачів та заподіяною майновою шкодою внаслідок чого позивачка зазнала моральної шкоди, а відтак обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги, про те, судом не взято до уваги покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не заслуговують на увагу, оскільки суд оцінював покази вказаних свідків у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Посилання в апеляційній скарзі на те що у Звіті про пожежу вказано, що біля сараю є сухий травостій, і що саме позивачка необережно поводилась з вогнем є вимислом особи, яка складала Звіт не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказаний Звіт складений провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Первомайського РУ ГУ ДСНС України у Миколаївській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Варгатюком Р.О. виходячи з показань очевидців, взявши за основу факти, що викладені у матеріалах огляду, а також до пожежну обстановку, зокрема, зі слів господарки гр. ОСОБА_1 стало відомо, що в приміщенні перед моментом виникнення пожежі, вона спалювала сміття в господарчій будівлі. Інші доводи в апеляційній скарзі зводяться до підстав позову та які були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав відповідну правову оцінку з урахуванням всіх фактичних обставин справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується колегія суддів. Отже, розглядаючи спір, що виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення. Європейський як суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 січня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуючий Т.В. Крамаренко Судді: В.І. Темнікова Н.О. Тищук Повний текст постанови складено 24 квітня 2023 року.