Ухвала КЦС ВС № 369/16539/19

Ухвала 20 квітня 2023 року місто Київ справа № 369/16539/19 провадження № 61-4902ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Рябко Сергій Олександровича, на постанову Київського апеляційного суду від 08 березня 2023 року у справі за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати незаконним та скасувати рішення Гореницької сільської ради від 25 грудня 2008 року № 3/34 про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 904157 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,1795 га, кадастровий номер 3222482001:01:007:0602 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; - витребувати на користь держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 спірну земельну ділянку. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 08 березня 2023 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 серпня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. Позов Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння залишено без розгляду. Позов Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння задоволено частково. Витребувано на користь держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,1795 га, кадастровий номер 3222482001:01:007:0602, що розташована в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судового збору. 06 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Рябко С. О., в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 08 березня 2023 року скасувати, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 серпня 2022 року залишити в силі. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2014 року у справі № 3-23гс14, від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14, від 01 липня 2015 року у справі № 6-178гс15, від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 359/2421/15-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 372/2592/15-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17; у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 911/2534/17, від 15 травня 2018 року у справі № 911/3210/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 754/10844/18 від 16 вересня 2020 року у справі № 359/4356/18, від 19 січня 2021 року у справі № 363/2877/18, від 19 січня 2022 року у справі № 369/16419/18, від 16 лютого 2022 року у справі № 363/669/17, від 21 липня 2022 року у справі № 922/3308/20, від 18 січня 2023 року у справі № 369/10847/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статі 411 ЦПК України). Верховний Суд не приймає до уваги посилання заявника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15, оскільки у наведеній справі спір виник щодо стягнення заборгованості за кредитним договором і суд касаційної скарги сформулював висновок, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги, а також відмови у відкритті касаційного провадження. Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 та пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Рябко Сергій Олександровича, на постанову Київського апеляційного суду від 08 березня 2023 року. Витребувати із Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/16539/19 за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко А. С. Олійник О. В. Ступак