Постанова Північний апеляційний господарський суд № 920/246/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" квітня 2023 р. Справа№ 920/246/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Грека Б.М. Полякова Б.М. Секретар судового засідання: Гудько А.В. Представники учасників справи у судове засідання не з`явились. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 (суддя Соп`яненко О.Ю., повний текст ухвали складено та підписано - 08.11.2022) за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 (суддя Соп`яненко О.Ю., повний текст ухвали складено та підписано - 08.11.2022) заяву боржника ОСОБА_1 від 22.08.2022 (вх. № 1928) про закриття провадження у справі № 920/246/22 задоволено; процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 припинено; повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича припинено; звільнити фізичну особу - ОСОБА_1 від боргів; вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; ОСОБА_1 не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині; провадження у справі № 920/246/22 закрито. Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 1, 2, 6, 45, 90, 113, 122, 123, 130, 134 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) та мотивоване тим, що жоден кредитор не реалізував своє право шляхом звернення до боржника з грошовими вимогами, відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; розгляд справи здійснювати без участі представника скаржника. У апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Ідея Банк» зазначає, що на момент оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі, у зв?язку з обмеженням права вільного користування офіційним вебпорталом судової влади України, сервіс «Оприлюднення відомостей про справи про банкрутство» було закрито, а відтак, скаржник не мав можливості дізнатися про таке оприлюднення оголошення. Також, як вказує Акціонерне товариство «Ідея Банк», до останнього не надходило жодних ухвал від Господарського суду Сумської області у справі № 920/246/22, повідомлень від керуючого реструктуризацією та повідомлень від ОСОБА_1 щодо звернення останньої до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, що суперечить нормам чинного законодавства. Таким чином, скаржник не мав можливості подати у визначений законом строк до Господарського суду Сумської області заяву з вимогами до боржника. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи 22.03.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на клопотання (заяву), у відповідності до яких остання просить суд, закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22. Також, 22.03.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким остання просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Ідея Банк», а ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що з 20.06.2022 Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу «Стан розгляду справ», тобто майже за місяць до закінчення строку для задоволення кредиторських вимог. Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що Акціонерне товариство «Ідея Банк» не набуло статусу кредитора у даній справі про неплатоспроможність та ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 не вирішувались питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, а відтак, скаржник не має процесуальної дієздатності, визначеної законодавством про банкрутство, щодо оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22. 03.04.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Ідея Банк» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого скаржник просить суд, скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Поляков Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 у справі № 920/246/22 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/246/22 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 до надходження матеріалів справи № 920/246/22 до Північного апеляційного господарського суду. 13.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/246/22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі № 920/246/22 клопотання Акціонерного товариства «Ідея Банк» задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 призначено на 12.04.2023. Явка представників учасників справи Представники учасників справи 12.04.2023 у судове засідання не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення не повідомила ОСОБА_1 . При цьому, колегією суддів враховано те, що у апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Ідея Банк» просило, зокрема, розгляд справи здійснювати без участі представника скаржника. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Також, нормами ст. 120 ГПК України передбачено можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку. Крім того, слід зазначити, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі № 920/246/22 була надіслана судом апеляційної інстанції на електрону адресу скаржника, що підтверджується роздруківкою електронного листування, а також була надіслана ОСОБА_1 в її електронний кабінет. При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, якщо учасник справи надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає/не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на зазначене, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Разом з тим, колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку». В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші). Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті без участі представників учасників справи. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 провадження у справі № 920/246/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відкрито; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дейнеку Миколу Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 231 від 21.02.2013); призначено попереднє судове засідання на 01.08.2022. 16.06.2022 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника встановлено 17.07.2022. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.08.2022 у справі № 920/246/22 попереднє судове засідання відкладено на 24.08.2022; зобов`язано керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дейнека М.І. подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів; відомості щодо виявлення, складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості; звіт за результатами проведеної перевірки декларації фізичної особи ОСОБА_1 23.08.2022 до суду надійшла заява боржника - ОСОБА_1 від 22.08.2022 (вх. № 1928) про закриття провадження у справі № 920/246/22. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.08.2022 у справі № 920/246/22 попереднє засідання відкладено на 14.09.2022; зобов`язано керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дейнека М.І. подати до суду інформацію щодо розгляду вимог кредиторів, інформацію щодо проведеної інвентаризації майна боржника та визначення вартості його майна, план реструктуризації боргів боржника, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.09.2022 у справі № 920/246/22 попереднє засідання та розгляд заяви боржника - ОСОБА_1 від 22.08.2022 (вх. № 1928) про закриття провадження у справі № 920/246/22 відкладено на 13.10.2022; зобов`язано керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дейнека М.І. подати до суду інформацію щодо розгляду вимог кредиторів, інформацію щодо проведеної інвентаризації майна боржника та визначення вартості його майна, план реструктуризації боргів боржника, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.10.2022 у справі № 920/246/22 призначено засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі № 920/246/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на 03.11.2022; призначено розгляд заяви боржника - ОСОБА_1 від 22.08.2022 (вх. № 1928) про закриття провадження у справі № 920/246/22 на 03.11.2022; зобов`язано керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дейнека М.І. подати до суду звіт за результатами проведеної перевірки декларації фізичної особи ОСОБА_1 . За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.08.2022 (вх. № 1928) про закриття провадження у справі № 920/246/22, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Ідея Банк» підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Щодо права Акціонерного товариства «Ідея Банк» на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22, слід зазначити таке. Згідно з ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. В силу ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції; учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається; після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17. В обгрунтування права на апеляційне оскарження Акціонерне товариство «Ідея Банк» зазначає, що хоча і останнє не зверталося із заявою про визнання грошових вимог до боржника і не набуло статусу кредитора у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , однак ухвала Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 безпосередньо стосується прав, інтересів та обов`язків Акціонерного товариства «Ідея Банк». Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від боргів, а вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Разом з тим, оскільки у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед Акціонерним товариством «Ідея Банк», яка, відповідно до ухвали Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22, вважається погашеною, то зазначеним судовим рішенням порушуються права, інтереси та обов`язки Акціонерного товариства «Ідея Банк». Враховуючи вищевикладені обставини та норми процесуального законодавства, Акціонерне товариство «Ідея Банк» має право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22. Так, об`єктом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи у зв`язку з відсутністю заяв кредиторів. Предметом апеляційного дослідження є перевірка правомірності закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи. За змістом ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, згідно пункту 4 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого втратив чинність Закон про банкрутство. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Колегія суддів зауважує, що із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб. З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави. Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ), суд апеляційної інстанції зауважує, що цим Кодексом запроваджено «добровільне банкрутство» боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (п.п. 44-51). З наведеного суд підсумовує, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КУзПБ. В силу статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені частиною другою статті 115 КУзПБ, за якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у такій справі у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені статтями 119, 120 КУзПБ. Згідно з ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози. Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ). Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.06.2022 провадження у справі № 920/246/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відкрито; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дейнеку Миколу Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 231 від 21.02.2013). З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (п. 1 ч. 1 ст. 120 КУзПБ). Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 1 ст. 122 КУзПБ). Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. 16.06.2022 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника встановлено 17.07.2022. Колегія суддів зауважує, що зазначеними нормами КУзПБ встановлено саме обов`язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень ч. 4 ст. 45 КУзПБ свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак, на думку суду, таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов`язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідний строк. Такими правовими наслідками, на переконання суду апеляційної інстанції, є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог) та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню. Протилежний підхід, а саме неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк нівелює зобов`язальний характер порядку виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення. Поряд з цим, порядок проведення попереднього засідання суду у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначений ст. 122 КУзПБ, відповідно до ч.ч. 2 та 3 якої попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника. За змістом ч. 4 вказаної статті КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі. Так, ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.10.2022 у справі № 920/246/22, зокрема, призначено засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі № 920/246/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на 03.11.2022; зобов`язано керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дейнека М.І. подати до суду звіт за результатами проведеної перевірки декларації фізичної особи ОСОБА_1 . Разом з тим, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність конкурсними кредиторами не подано до попереднього засідання заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами такого засідання повинен постановити ухвалу, якою: 1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника; 2) призначити відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі. В силу п.п. 2, 4, 6, 7 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Частиною 1 статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням наведених мотивів та процесуальних норм, суд апеляційної інстанції вважає, що у випадку: - наявності у боржника заборгованості (підтвердженої відповідними доказами та яка була підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи) перед конкурсним кредитором, яким в порушення вимог ч. 1 ст. 45 КУзПБ не подано заяву з грошовими вимогами до боржника, та - подальшого ігнорування таким кредитором свого обов`язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після отримання ним від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов`язку, - господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів, однак з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника. Поряд з цим колегія суддів наголошує, що, у такому випадку, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи-боржника, господарський суд зобов`язаний перевірити наявність визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з власної ініціативи суду, надати таким обставинам належну юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. У вказаному питанні обов`язку господарського суду щодо перевірки наявності підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі, визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ, колегія суддів враховує правовий висновок, викладений у п.п. 84-91 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20. За тим, врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених ч. 4 цієї статті. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків: 1) відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами; 2) у випадку не подання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак підтвердження заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою (1) зобов`язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника та (2) призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі; 3) залежно від конкретних обставин суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами та, як наслідок, відсутності відповідного рішення зборів кредиторів. При цьому, обов`язком суду є перевірка наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ; 4) обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника (сумлінна співпраця боржника з керуючим реструктуризацією, відкрита його взаємодія з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків, зокрема повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п.п. 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ) тощо, у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ та застосування правових наслідків, встановлених ч. 4 цієї статті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 921/39/21. Разом з тим, судом першої інстанції не було зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника. Водночас, на момент оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі, у зв?язку з обмеженням права вільного користування офіційним вебпорталом судової влади України, сервіс «Оприлюднення відомостей про справи про банкрутство» було закрито, а відтак, скаржник не мав можливості дізнатися про таке оприлюднення оголошення. Крім того, в силу ч. 3 ст. 122 КУзПБ керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що керуючий реструктуризацією боргів боржника направляв, зокрема, Акціонерному товариству «Ідея Банк» звіт про результати перевірки декларації боржника, а також письмове повідомлення про звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та наслідки не подання у порушення вимог ч. 1 ст. 45 КУзПБ заяви з грошовими вимогами до боржника. Враховуючи наведене вище, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. З приводу висвітлення всіх доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги В силу ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України). Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. З огляду на зазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Ідея Банк» та скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22, а справу належить передати на розгляд Господарському суду Сумської області для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.11.2022 у справі № 920/246/22 скасувати.

3. Справу № 920/246/22 передати до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено та підписано - 24.04.2023 (у зв?язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці). Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді Б.М. Грек Б.М. Поляков