Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/7315/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/7315/22 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова Д.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови йому у призначенні дострокової пенсії за віком, як військовослужбовцю, що брав участь у бойових діях починаючи із 13 вересня 2022 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити призначення та виплату дострокової йому пенсії за віком, як військовослужбовцю, що брав участь у бойових діях починаючи із 13 вересня 2022 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», втім пенсійним фондом було відмовлено у призначенні пенсії, так як не надано довідку згідно додатку 2 Порядку

637. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №254150021501 від 20.09.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.09.2022 про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. 4 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновку суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2022 №1в/1853/1 щодо позивача підтверджуюча інформація стосовно кількості днів проходження військової служби у складі діючої армії у період бойових дій -відсутня, тому пенсійний фонд позбавлений можливості призначити позивачу пенсію. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. 4 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, з урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи позивача в електронному вигляді було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 20.09.2022 №254150021501 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 4 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки вік заявника 55 років, а страховий стаж особи становить 30 років 11 місяців 27 днів, втім оскільки позивачем не надано довідку згідно додатку 2 Порядку 637, тому право на призначення дострокової пенсії відсутнє. Не погоджуючись з такою відмовою пенсійного фонду та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки згідно з вимогами пункту 6 Постанови №637 для підтвердження військової служби до уваги пенсійним органом мають прийматися не лише виключно дані довідки про проходження військової служби у складі діючої армії в період бойових дій, а й дані військового квитка, який у позивача є в наявності, що містить відомості служби з 12.11.1985 по 28.12.1987 у Збройних Силах та який надавався при поданні заяви про призначення дострокової пенсії, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №254150021501 від 20.09.2022 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу, наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. 4 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновку суду. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. У силу вимог ст. 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). За приписами частини першої ст.9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 вказаного Закону право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці,особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях,в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першоїстатті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першоїстатті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. За приписами статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також, зокрема, військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби. У той же час, аідповідно до ст. 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону № 1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеним нормам відповідає п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ. Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2). Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено і Порядком №

637. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до записів трудової книжки позивача, у період з 12.11.1985 по 01.01.1988 позивач проходив строкову військову службу в Радянській армії. Згідно з даними військового квитка НОМЕР_1 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2022 №1в/1853 позивач у період з 12.11.1985 по 28.12.1987 служив у Збройних Силах. При цьому, відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_2 позивач має право на пільги, встановлені постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17.01.1983 № 59-27 «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, які перебувають у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям». У свою чергу, статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991№1788-ХІІ передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Згідно з пунктом 1 Постанови Центрального Комітету Комуністичної Партії Радянського Союзу та Ради Міністрів Союзу Радянських Соціалістичних Республік №59-27 від 17.01.1983 встановлено надати військовослужбовцям Радянської Армії та Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки СРСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, які проходять службу у складі обмеженого контингенту радянських військ, що тимчасово знаходяться в Демократичній Республіці Афганістан, та їх сім`ям такі пільги: а) зараховувати у вислугу років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений термін служби в цій країні, а тим, що отримали поранення, контузії, каліцтва або захворювання - незалежно від терміну служби, та час безперервного перебування у зв`язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах». З аналізу вищевикладених норм вбачається, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, та така служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах. Відтак, враховуючи наявність трудової книжки та військового квитка, який містить відомості служби з 12.11.1985 по 28.12.1987 у Збройних Силах, що надавався при поданні заяви про призначення дострокової пенсії, посилання пенсійного фонду на відсутність довідки відповідно до Постанови №637 колегія суддів не приймає до уваги, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення №254150021501 від 20.09.2022. Відтак, слід зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. 4 частини першої ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук