Постанова 4813 № 494/1056/19

Номер провадження: 22-ц/813/1313/23 Справа № 494/1056/19 Головуючий у першій інстанції Лебединський С. Й. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.04.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О.В., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., за участю секретаря Дерезюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог Позивач, звернувшись до Березівського районного суду Одеської області із цим позовом просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай), площею 6,45 умовних кадастрових гектара по Заводівській сільській раді Березівського району Одеської області із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кірова Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області. На обґрунтування поданого позову посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті батька залишилось спадкове майно у виді земельної частки (паю) площею 6,45 умовних кадастрових гектара, без визначення меж цієї ділянки на місцевості на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, по колишньому КСП ім. Кірова. За своє життя батько не встиг оформити права на земельну частку (пай) так як сертифікат ОД №0078078 на його ім`я був виданий вже після його смерті, тільки 31 липня 1996 р.. Однак, вона фактично вступила у володіння та в управління спадковим майном, що підтверджується товарними чеками на придбання добрива та запчастин для трактора для оброблення земельної ділянки. Також, позивач зазначала, що в неї відсутній сертифікат ОД №0078078 від 31 липня 1996 р. на ім`я батька у зв`язку з чим вона позбавлена можливості переоформити спадщину. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування», 3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що подані чеки не можуть бути доказами обставин, на які посилається позивач в розумінні положень 76-80 ЦПК України. Короткий зміст вимог апеляційнох скарги 09.06.2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Березівського районного суду Одеської області від 02.02.2021 року відповідно до вимог якої, просить суд скасувати рішення першої інстанції та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції прийнятим без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 вважає себе такою, що прийняла спадщину як спадкоємець першої черги, донька спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження від 23.12.1955 року, а також матеріалами справи. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що з матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Заводівської сільської ради народних депутатів №26 від 26 червня 1995 року землю передано у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва КСП ім. Кірова. Згідно додатку №1 до Державного акту у списку громадян членів КСП ім. Кірова Березівського району Одеської області за №383 значиться ОСОБА_3 . Тобто рішення, за яким ОСОБА_3 набув право на земельну частку пай, прийнято за його життя. Сам по собі факт реєстрації державного акту, після смерті спадкодавця, не може бути підставою для виключання із спадкової маси права на земельну частку пай, що належала спадкодавцю, яку він не встиг оформити за життя. Отже апелянт вважає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.07.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.11.2021 року справу було призначено до розгляду. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.11.2021 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування було призначено до розгляду під головуванням судді ОСОБА_4 . Рішенням Вищої ради правосуддя №126/0/15-23 від 21 лютого 2023 суддю ОСОБА_4 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду, у зв`язку з поданням заяви про відставку. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.03.2023 року на підставі пункту 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.) визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - Князюка О. В., суддів: О.С. Комлевої, М.М. Драгомерецького. Розпорядженням № 2554 Щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.03.2023 року у відповідності до рішення зборів суддів, згідно з пунктом 3.12 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.) було проведено автоматизований розподіл справи та визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - Князюка О. В., суддів: Погорєлової С.О. та Заїкіна А.П. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.03.2023 року цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - прийнято до провадження головуючого судді Князюка О.В. Призначено розгляд справи в судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду на 13.04.2023 року о 10:30 год. 13.04.2023 року в судове засідання з`явився представник відповідач ОСОБА_5 , просив апеляційну скаргу задовольнити. Інші сторони в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , що було зареєстровано Мостовським райбюро ЗАГС Миколаївської області, а.з.№104 від 23 грудня 1955 р.. Свідоцтво про народження НОМЕР_1 . Її батьком був записаний ОСОБА_3 . 30 квітня 1975 р. був укладений шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , що було зареєстровано Заводівською сільською радою Березівського району Одеської області, а.з. №23. Свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_2 . Після укладення шлюбу прізвище подружжя ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що було зареєстровано виконкомом Заводівської сільської ради народних депутатів Березівського району Одеської області, а.з. №65. Свідоцтво про смерть НОМЕР_3 . Згідно архівної довідки від 27 липня 2015 р. №61 ОСОБА_3 був в списках колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кірова с. Заводівка, Березівського району Одеської області на отримання сертифікату на земельну частку (пай) за №383. Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Кірова с. Заводівка, Березівського району Одеської області Державний акт на право колективної власності на землю ОД-04-07-002 був зареєстрований 07 грудня 1995 р.. Як свідчить з додатку №1 у списку громадян КСП за №383 є ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 . Комінтернівською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №23/97. Як свідчить з матеріалів спадкової справи за життя ОСОБА_3 склав 04 лютого 1994 р. заповіт, яким заповідав належне йому майно у виді автомобілю марки ВАЗ-21061 1981 року випуску, № НОМЕР_4 , чоловіку своєї дочки, позивача по справі, ОСОБА_7 . Заповіт був посвідчений секретарем виконкому Заводівської сільської ради народних депутатів Березівського району Одеської області. 01 березня 1997 р. на ім`я ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право на спадщину на вище вказаний автомобіль. Також, з матеріалів спадкової справи вбачається, що 11 червня 2019 р. із заявою до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1 із заявою про відкриття спадкової справи на спадщину, яку вона прийняла за законом згідно ст.ст.529, 549 ЦК Української РСР 1963 р., шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном, що складається з земельної частки (паю) площею 6,45 умовних кадастрових гектара, без визначення меж цієї ділянки на місцевості на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, по колишньому КСП ім. Кірова, згідно сертифікату ОД №0078078.

Мотивувальна частина Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Як встановлено судом батько позивача ОСОБА_3 був в списках колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кірова с. Заводівка, Березівського району Одеської області на отримання сертифікату на земельну частку (пай) за №383. Також, судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Кірова ОД-04-07-002 був зареєстрований 07 грудня 1995 р. Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени КСП, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Враховуючи викладене головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина у КСП на момент реєстрації державного акту на право колективної власності на землю. Однак, як встановлено судом батько позивача станом на час реєстрації Державного акту на право колективної власності на землю КСП ім. Кірова ОД-04-07-002 був померлим. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне. Відповідно до п.п.1,4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 р. набирає чинності з 01 січня 2004 р. і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності застосовуються норми Цивільного Кодексу Української РСР в ред. 18 липня 1963 року. Таким чином і враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то до спадкових правовідносин у даній справі слід застосовувати положення Цивільного Кодексу Української РСР в ред. 18 липня 1963 року. Відповідно до положень ст.524 ЦК УРСР в ред. 1963 р. спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави. Як свідчить з наведеної норми спадкуванням є перехід прав на майно з спадкодавця на спадкоємців. Як передбачено положеннями ст.534 ЦК Української РСР 1963 р. кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Виходячи з наведеної норми заповіт це письмово виражена воля заповідача про розпорядження його майном на випадок його смерті. Відповідно до ст.548 ЦК УРСР в ред. 1963 р., не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР в ред. 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він: 1) фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Прийняття спадщини підтверджується різними діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили у володіння ( користування, розпорядження) спадковим майном. На підтвердження вступу в володіння спадковим майно, а саме право на земельну частку (пай) площею 6,45 умовних кадастрових гектара, без визначення меж цієї ділянки на місцевості на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, по колишньому КСП ім. Кірова, що належала йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0078078, зареєстрованого 31.07.1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 429, позивачкою надано суду товарні чеки з яких вбачається придбання добрива а також запчастин для трактора, який обробляв земельну ділянку. Колегія судді не приймає товарні чеки, що були надані позивач на підтвердження вказаних ним обставин. Суд вважає, що подані чеки не можуть бути доказами обставин, на які посилається позивач в розумінні положень 76-80 ЦПК України. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що вона фактично вступила в управління чи володіння спадковим майном, з огляду на неможливість встановлення судом дійсності оброблення позивачкою земельної ділянки (паю) площею 6,45 умовних кадастрових гектара, без визначення меж цієї ділянки на місцевості на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області. Суд апеляційної інстанції не вважає докази надані позивачем достатньо обґрунтованими, оскільки не зрозуміло яким чином, позивачка могла обробляти земельну ділянку (пай) без встановлених меж цієї земельної ділянки на місцевості. Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності взагалі у померлого ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) площею 6,45 умовних кадастрових гектара, без визначення меж цієї ділянки на місцевості на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, по колишньому КСП ім. Кірова, оскільки вказане суперечить Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0078078, зареєстрованого 31.07.1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №

429. Згідно архівної довідки від 27 липня 2015 р. №61 ОСОБА_3 був в списках колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кірова с. Заводівка, Березівського району Одеської області на отримання сертифікату на земельну частку (пай) за №383. Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Кірова с. Заводівка, Березівського району Одеської області Державний акт на право колективної власності на землю ОД-04-07-002 був зареєстрований 07 грудня 1995 р. Як свідчить з додатку №1 у списку громадян КСП за №383 є ОСОБА_3 . Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2004, громадянин, включений до списку, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Згідно ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті. В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки ст.1261 ЦК України. В той же час, слід зазначити, що посилання в позові на те, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на право власності на земельну частку (пай) є помилковим, оскільки земельний сертифікат підтверджував лише право особи на земельну частку (пай), площа якої вираховувалась в умовних гектарах. Для набуття права власності на земельну ділянку за сертифікатом, спадкодавець мав реалізувати набуте право шляхом отримання державного акта не землю, чого не було зроблено. Тому, після смерті спадкодавця відкрилася спадщина не на право власності на земельну частку (пай), а на право на земельну частку (пай), яке в подальшому має бути реалізовано спадкоємцем шляхом отримання правовстановлюючих документів на право власності на вказану земельну ділянку. З огляду на вищевказане, апеляційний суд дійшов висновку, що спадщину після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 , своєчасно не прийняла, як спадкоємець по закону 1 черги оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено той факт, що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном. Таким чином, беручи до уваги те, що позивач, як спадкоємець за законом, не прийняла у встановленому законом порядку спадщину, а саме право на спірну земельну частку (пай), яке належало спадкодавцю, однак за життя ним не реалізоване, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в його мотивувальній частині, а саме визначенні спадкової маси та мотивах відмови у задоволенні позовних вимог. РЕЗУЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України ЦПК України, апеляційний суд, - постанови: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Березівського районного суду Одеської області від 02 лютого 2021 року змінити, шляхом викладення його мотивувальної частини текстом даної постанови. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 19.04.2023 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: А. П. Заїкін С.О. Погорєлова