Ухвала КЦС ВС № 755/19651/21

Ухвала 19 квітня 2023 року м. Київ справа № 755/19651/21 провадження № 61-4938ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України залишено без задоволення. 31 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. На ухвалу суду першої інстанції щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду (пункт 31-1 частини першої статті 353 ЦПК України). У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, ухвала суду першої інстанції щодо залишення без задоволення заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки це не передбачено пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у справі № 755/19651/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар В. І. Крат