Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/743/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/341/23 Справа № 199/743/23 Суддя у 1-й інстанції - ДЯЧЕНКО І. В. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 496 гривень 20 коп., - ВСТАНОВИВ: Згідно із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 о 10.11.2022 року о 13:15 год. у м. Дніпрі по вул. Донецьке шосе 122 керував транспортним засобом ВАЗ21061, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком медичного закладу від 10.11.2022 року КП ДБКЛПДДОР №5406. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що не був повідомлений про дату та час судового розгляду справи та був позбавлений можливості пояснити обставини в суді. Зазначає, що він дійсно керував транспортним засобом у день та час, зазначені у постанові, та на вимогу поліцейського пройти медичний огляд надав згоду. В лікарні він відразу пройшов огляд за допомогою приладу Драгер, який показ результат нуль проміле, після чого здав біологічний матеріал на дослідження і покинув лікарню, при цьому повідомив лікаря про відсутність необхідності повідомляти про результати огляду, оскільки був упевнений у своїй тверезості, вперше проходив огляд на стан сп`яніння в лікарні та не знав процедури, наркотичних та психотропних речовин не вживав і не вживає. Вказує, що про складений протокол йому стало відомо 16.01.2023 року, коли працівники поліції зупинили інший транспортний засіб під його при керуванням, повідомили його про складання протоколу у відношенні нього 28.12.2022 року та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що він надав згоду. Під час огляду було в його присутності опломбовано колбу з біоматеріалом, а процедура істотно відрізнялася від попереднього проходження огляду, у зв`язку із чим вважає, що лікарем медичного закладу 10.11.2022 року було порушено Інструкцію №1452/735 від 09.11.2015 року. Одночасно зазначає, що працівниками поліції не здійснювалася відеофіксація 10.11.2022 року при проведенні процедури огляду, відеозапис відсутній, що підтверджується відповіддю з поліції, де вказано про термін зберігання відеозапису 30 днів та його відсутність на момент звернення. Одночасно вказує, що за наслідками проходження ним додаткового огляду на стан сп`яніння було складено висновок від 16.01.2023 року № 320, згідно із яким в нього не було виявлено ознак сп`яніння. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 28.12.2022 року щодо нього було складено безпідставно. Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшов наступних висновків. Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції зважає на те, що згідно із ст. ст. 245 КупАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 268 КупАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, вказані вимоги закону судом належним чином виконані не були. Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 7, 9 КупАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події. Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному. Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно із ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП гляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду не ґрунтуються на належному аналізі доказів, що містяться в матеріалах справи. Як вбачається з постанови, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з протоколу про адміністративне правопорушення та висновку медичного огляду КП ДБКЛПДДОР від 07.12.2022 року № 5406, згідно із яким ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 р., неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Враховуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б доводили вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні поза розумним сумнівом. Так, відповідно до п. 10, п. 11 Розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , який категорично заперечує вживання ним будь-яких наркотичних або психотропних речовин, 13.02.2023 року було здійснено звернення до КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР із заявою про проведення повторного дослідження біологічних зразків, які були відібрані у нього 10.11.2022 року. Відповіддю даного закладу від 20.02.2023 року було повідомлено про неможливість проведення повторного дослідження зразку біосередовища. відібраного у ОСОБА_1 10.11.2022 року, оскільки його було знищено 10.01.2023 року через закінчення його строку зберігання протягом 90 днів. Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що зберігання другого зразку біологічного середовища є нормативно встановленим обов`язком відповідного закладу охорони здоров`я, а його метою є забезпечення можливості перевірки достовірності висновку за наслідками первинного дослідження. Вказані зразки було знищено медичним закладом передчасно, оскільки фактично 90-денний термін їх зберігання збігав лише 08.02.2023 року, а невиконання КП Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР вищевказаних вимог Інструкції щодо зберігання зразків є істотним порушенням встановленої законом процедури огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, внаслідок якого за правилами ч. 5 ст. 266 КУпАП такий огляд вважається недійсним, а його результати не можуть бути використані як докази. Зважаючи на відсутність інших допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, факт вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення не може вважатися доведеним. У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено поза розумним сумнівом факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, а оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, - постанову суду належить скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КупАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.А. Мазниця