Ухвала КАС ВС № 200/1513/22

УХВАЛА 20 квітня 2023 року м. Київ справа № 200/1513/22 адміністративне провадження № К/990/13276/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі № 200/1513/22 за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 22.11.2021 № 2805-к «Про затвердження висновків щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів Донецької обласної прокуратури та окружних прокуратур області у 2021 році» в частині затвердження висновку про виставлення оцінки «задовільно» начальнику управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, ОСОБА_1 ; - зобов`язати Донецьку обласну прокуратуру затвердити висновок за результатами оцінювання якості роботи начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Донецької обласної прокуратури ОСОБА_1 у 2021 році підсумковою оцінкою «позитивно»; - зобов`язати Донецьку обласну прокуратуру здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної премії за результатами оцінювання якості роботи прокурорів Донецької обласної прокуратури у 2021 році у відповідності до пунктів 3.3, 3.4, 3.5 Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.10.2020 № 503, наказу керівника Донецької обласної прокуратури № 2843-к від 01.12.2021, а саме: у розмірі 30 відсотків суми отриманого посадового окладу (з урахуванням суми раніше виплачених коштів). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2022, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 22.11.2021 № 2805-к «Про затвердження висновків щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів Донецької обласної прокуратури та окружних прокуратур області у 2021 році» в частині затвердження висновку про виставлення оцінки «задовільно» начальнику управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, ОСОБА_1 . Зобов`язано Донецьку обласну Прокуратуру в особі її керівника розглянути повторно питання щодо затвердження звіту про оцінку якості роботи начальника Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури ОСОБА_1 за 2021 рік, що складений 11.11.2021 у відповідності до вимог пункту 2.3 Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, відповідачем 14.04.2023 подано до Верховного Суду касаційну скаргу. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. В обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на вказану норму процесуального закону, скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме приписів Положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів. Верховний Суд звертає увагу, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а з обов`язковим визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. В порушення вимог процесуального закону, скаржник в обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виклав суть спору у вказаній справі, обставини справи, послався на відсутність в єдиному державному реєстрі судових рішень постанов Верховного Суду у подібних правовідносинах, проте це не є належним зазначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, та не викладення позивачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі № 200/1513/22 - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Суддя Верховного Суду