Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/2904/23

Справа № 127/2904/23 Провадження № 33/801/324/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шлапак Д. О. Доповідач: Береговий О. Ю. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 , розглянув його апеляційну скаргу на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 117144 від 28 січня 2023 року, цього ж дня о 22:02 год. в м. Вінниці по вул. Замостянська, 17 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21154» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок на користь держави. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 117144 від 28 січня 2023 року, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та іншими матеріалами справи. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта матеріали справи та відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не містять доказів його керування транспортним засобом, а також паркування чи зупинки автомобіля саме на вимогу працівників поліції. Апелянт наголошує, що відповідно до відеозапису з нагрудних камер працівників поліції видно, що у нього немає ознак стану сп`яніння, а саме відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна відповідає обстановці, мова зрозуміла, чітка. Крім того, він зазначає, що на його думку суд першої інстанції не надав належної оцінки факту перерваної відеозйомки з нагрудної камери поліцейських та визнав даний доказ належним та допустимим. На відео не відображено чи був присутній він при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. На думку апелянта в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, який саме огляд має пройти останній на вимогу поліцейського та у який спосіб, суть порушення сформульована незрозуміло, оскільки не вказано від якого саме огляду відмовився водій та не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано водієві. Також особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що в суді першої інстанції його інтереси представляв адвокат Савченко І.А., яка повний текст оскаржуваної постанови отримала 09 березня 2023 року та подала апеляційну скаргу до суду вчасно. Проте 22 березня 2023 року суд апеляційної інстанції своєю постановою повернув матеріали апеляційної скарги. Апелянт зазначає, що він не місцевий (з Кіровоградської області), є військовозобов`язаний та перебуває в даний час на службі в Збройних силах України. У нього була відсутня можливість своєчасно ознайомитися навіть через свого представника з матеріалами справи, зі змістом оскаржуваної постанови та підготовленої адвокатом апеляційної скарги, тому просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2023 року. Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити таке. Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова Вінницького міського суду Вінницької області ухвалена 03 березня 2023 року у відсутності ОСОБА_1 , копія якої направлена в той же самий день, проте відомостей про її отримання останнім матеріали справи не містять. При цьому в суді першої інстанції під час розгляду справи була присутня представник ОСОБА_1 захисник адвокат Савченко І.А., яка подала апеляційну скаргу до суду вчасно, в межах строків, передбачених ст. 294 КУпАП. Однак, постановою Вінницького апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Савченко І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 було повернуто особі, яка її подала, оскільки вона всупереч положенням ч. 2 ст.271 КУпАП не надала до апеляційної скарги визначеного вимогами закону документу, який посвідчує її повноваження як захисника у справі (а.с.30-31). Апеляційна скарга на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2023 року, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження повторно подана ОСОБА_1 23 березня 2023 року (а.с.34-38). З огляду на наведене, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, тому такий строк слід поновити. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. При апеляційному розгляді встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 117144 від 28 січня 2023 року, цього ж дня о 22:02 год. в м. Вінниці по вул. Замостянська, 17 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21154» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 117144 від 28 січня 2023 року, ОСОБА_1 підписав його. Будь-яких зауважень щодо змісту зазначеного протоколу чи клопотань останній не заявляв. Права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз`яснені. За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Як передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Отже, у випадку відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду водію надано право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Проте, як вбачається з обставин справи та наявного відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, що також підтверджується наявним в справі направленням водію на обстеження, яке не було реалізоване внаслідок відмови останнього від проходження огляду. Ця інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для вирішення справи, а тому доводи апелянта з приводу того, що в протоколі про адміністративне правопорушення не сформульовано, який саме огляд він має пройти не приймаються до уваги. Вказані дії останнього є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, з приводу того, що матеріали справи та відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не містять доказів керування транспортним засобом, а також паркування чи зупинки автомобіля саме на вимогу працівників поліції, не можуть бути взяті до уваги, оскільки як вбачається з відеозапису з нагрудних камер (28_01_2023 Бобровський ААБ 117144 Калінчук та 28_01_2023 ОСОБА_2 ), факт керування транспортним засобом водій ОСОБА_1 не заперечував, спочатку стверджував що направляється на службу, а пізніше змінивши позицію вказував що їхав на квартиру. Крім того, як вбачається з наявного відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 не заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв, що також спростовує і доводи апеляційної скарги про нібито відсутність зафіксованих на відео ознак стану сп`яніння. Також не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи безперервного відеозапису, а також про те, що працівниками поліції не відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки таке не спростовує наведених обставин та не спростовує вчинення цією особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та, відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий