Постанова КЦС ВС № 607/3711/15-ц

Постанова Іменем України 17 квітня 2023 року м. Київ справа № 607/3711/15-ц провадження № 61-688св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , представник заявника - ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження - Збаразький відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стягувач - ОСОБА_3 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі судді Позняк В. М. від 04 жовтня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Гірського Б. О., Міщій О. Я., від 21 грудня 2022 року. Короткий зміст скарги

1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 (боржник у виконавчому провадженні) звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та зняття арешту з майна, стягувач - ОСОБА_3 .

2. Свої вимоги заявник мотивував тим, що на виконанні Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавчий лист № 607/3711/15-ц, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 17 лютого 2016 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3/8 частин усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення повноліття.

3. Заявник зазначав, що постановою державного виконавця Тернопільського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Бойко Д. О. від 30 квітня 2021 року накладений арешт на все його майно та оголошено заборону на його відчуження, зокрема на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

4. Постановою державного виконавця Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Волянюк Т. І. від 30 квітня 2021 року скасовано заходи примусового виконання, застосовані при примусовому виконанні АСВП НОМЕР_4, оскільки станом на 01 червня 2022 року заборгованість зі сплати аліментів була погашена у повному обсязі. Також виключено відомості про нього з Єдиного реєстру боржників. Відсутність заборгованості також підтверджується розрахунком державного виконавця станом на 18 серпня 2022 року згідно з АСВП НОМЕР_4. Однак, арешт з транспортного засобу не знято.

5. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо скасування заходів примусового виконання, застосованих при примусовому виконанні АСВП НОМЕР_4, не в повному обсязі, зокрема не зняття арешту з рухомого майна, та зобов`язати державного виконавця Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), у якого на виконані перебуває ВП № НОМЕР_4, зняти арешт та припинити заборону на його відчуження з рухомого майна - транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 . Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки правових підстав для зняття арешту зі спірного автомобіля у виконавця не було, отже в його діях відсутня неправомірна бездіяльність. Скаржник не надав суду доказів того, що подальше виконання рішення суду може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2022 року - без змін.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не зняття державним виконавцем арешту на майно боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 607/3711/15-ц не свідчить про порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».

10. Сама по собі сплата у певний період заявником аліментів після того, як він допустив наявність заборгованості, не свідчить про те, що виконання рішення є забезпеченим в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника у розумінні пункту 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження можливості забезпечити виконання судового рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, спростовує доводи заявника про наявність визначених законодавством України підстав для зняття виконавцем арешту з усього його майна. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. У січні 2023 рокудо Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця та зняття арешту з майна, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

12. Заявник посилається на те, що постановою державного виконавця Волянюк Т. І. від 30 квітня 2021 року скасовано заходи примусового виконання, застосовані при примусовому виконанні АСВП НОМЕР_4, оскільки станом на 01 червня 2022 року заборгованість зі сплати аліментів була погашена у повному обсязі. Також виключено відомості про нього з Єдиного реєстру боржників. Однак, арешт з транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не знято. Згідно з відповіддю органів ДФС України станом на 29 вересня 2022 року боржник не володіє рахунками, відкритими у банківських рахунках, а також не є особою що отримує будь-який дохід від трудових відносин, крім доходу від паю.

13. Заявник зазначає, що йому на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 1, 4317 га, яка передана в оренду, тобто встановлено наявність у боржника іншого майна, отримання доходу та відповідно способу забезпечення виконання рішення суду про стягнення періодичних платежів. Тому неправильними є твердження про відсутність у боржника іншого майна та/або способу забезпечення виконання рішення суду про стягнення періодичних платежів.

14. Орендна плата за землю є доходом фізичної особи-орендодавця і вказана орендна плата не включена до переліку виплат, на які не може бути звернуто стягнення при примусовому виконанні рішення суду.

15. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 також посилається на те, що апеляційний суд розглянув справу без участі сторони заявника, не врахував поважність причин неявки заявника та його представника, оскільки вони перебували за межами України. Представник скаржника порушувала клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі з додатками до відзиву на апеляційну скаргу, які не надходили на адресу заявника. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. 17. 23 березня 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 607/3711/15-ц розподілено судді-доповідачеві. Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу

18. У поданих запереченнях на касаційну скаргу Збаразький відділ ДВС у Тернопільському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) посилається на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що до задоволення не підлягає. Вказує, що станом на 15 березня 2023 року заборгованість заявника (боржника) по сплаті аліментів становить 7 356, 39 грн. Крім цього, за період з 05 листопада 2022 року по 15 березня 2023 року кошти зі сплати аліментів від ОСОБА_1 на рахунок відділу не надходили. Дії державного виконавця були цілком законними, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та зняття арешту з майна останнього не було. Сама по собі сплата у певний період заявником аліментів після того, як він допустив утворення заборгованості, не свідчить про те, що виконання рішення є забезпеченим в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. На примусовому виконанні у Збаразькому відділі ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 607/3711/15-ц, виданого 17 лютого 2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 , аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3/8 частин усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили, до досягнення дітьми повноліття. 20. 28 квітня 2021 року державним виконавцем винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, оскільки згідно з розрахунком заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 травня 2021 року становила 47 273, 46 грн, що перевищувало суми відповідних платежів за три місяці.

21. Державним виконавцем Тернопільського РВ ДВС Південно-Західною міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було встановлено, що боржник є власником земельних ділянок, які знаходяться в оренді, та 30 квітня 2021 року винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, направлено їх до ТзОВ «АГРОРОМАНІВКА» та ТзОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ТЕРНОПІЛЬ» на виконання. Відрахування коштів із доходів боржника, отриманих у ТзОВ «АГРОРОМАНІВКА» та ТзОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ТЕРНОПІЛЬ», а також перерахування їх на депозитний рахунок відділу, за період з 30 квітня 2021 року не відбувалося. 22. 30 квітня 2021 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відомості про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 41777788 і Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 28818397. 23. 14 травня 2021 року боржником до державної виконавчої служби було надано копії квитанцій про сплату аліментів стягувачу: 13 жовтня 2020 року у розмірі - 7 000, 00 грн, 30 квітня 2021 року - 4 999, 00 грн, 04 травня 2021 року - 27 001, 00 грн. 24. 06 серпня 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_4 було передано до Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Згідно з розрахунком державного виконавця Тернопільського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 01 липня 2021 року переплата по аліментах становила 2 790,78 грн. 25. 01 лютого 2022 року державним виконавцем винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, оскільки заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 лютого 2022 року становила 23 601, 56 грн, що перевищувало суми відповідних платежів за три місяці. В червні 2022 року боржником на депозитний рахунок відділу сплачено заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 37 770, 24 грн. 26. 14 червня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про скасування заходів примусового виконання, якою виключено боржника з Єдиного реєстру боржників.

27. Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам станом на 01 серпня 2022 року заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № НОМЕР_4 - відсутня.

28. Згідно з відповіддю органів ДФС України станом на 29 вересня 2022 року боржник не володіє рахунками відкритими в банківських установах, а також не є особою що отримує будь який дохід від трудових відносин, крім доходу від паю.

29. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 .

30. Згідно з договором користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від 24 лютого 2017 року ОСОБА_1 передав в користування ТОВ «АГРОРОМАНІВКА» земельну ділянку 1, 4317 га строком до 21 червня 2027 року, плата за користування земельною ділянкою складає 2 073, 51 грн, або, за згодою сторін, 1 200 кілограм зерна.

31. Листом Збаразького відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області від 18 серпня 2022 року представника заявника повідомлено, що відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 . Позиція Верховного Суду

32. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

33. Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

34. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

35. Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

36. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

37. Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

38. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

39. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

40. Звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо скасування заходів примусового виконання, застосованих при примусовому виконанні АСВП НОМЕР_4, зокрема щодо не зняття арешту з належного йому автомобіля, ОСОБА_1 посилався на відсутність заборгованості зі сплати аліментів і вказував на наявність підстав для зняття арешту з транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

41. Частиною другою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

42. Відповідно до статей 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

43. Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

44. Частинами четвертою, п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

45. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника (транспортного засобу) для забезпечення реального виконання рішення суду, оскільки боржник мав заборгованість по сплаті аліментів, сукупний розмір якої перевищував суму платежів за три місяці.

46. У той же час суди встановили, що боржник не отримує заробітної плати, не має рахунків в банківських установах, доказів наявності в нього щомісячного стабільного доходу, грошових коштів, достатніх для виконання рішення суду про сплату аліментів, ні державному виконавцеві, ні суду він не надав. При цьому державний виконавець повідомив суд про наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів станом на 15 березня 2023 року у сумі 7 356 грн 39 коп., а також про те, що за період з 05 листопада 2022 року по 15 березня 2023 року кошти зі сплати аліментів від ОСОБА_1 на рахунок відділу ДВС не надходили.

47. При вирішенні спору судами враховано, що сплата аліментів проводиться заявником не регулярно, що призводить до виникнення заборгованості по сплаті аліментів.

48. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильно висновку про те, що не зняття державним виконавцем арешту з рухомого майна боржника ОСОБА_1 з метою забезпечення належного виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання дітей не свідчить про порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».

49. Подібні висновки щодо застосування положень статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 336/61690/17 (провадження № 61-29992св18), від 22 квітня 2021 року у справі № 742/819/20 (провадження № 61-565св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 577/4889/19 (провадження № 61-5670св20), від 20 грудня 2021 року у справі № 646/7134/19 (провадження № 61-8727св20).

50. У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 490/6309/16 (провадження № 61-473св21), на яку зокрема послався апеляційний суд, зроблено правовий висновок про те, що за змістом пункту 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» таке забезпечення виконання рішення, яким передбачено стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів, має бути реальним, а не декларативним.

51. За наявності заборгованості по аліментах, а також при неможливості забезпечити виконання судового рішення у інший спосіб підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні.

52. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

53. Щодо доводів представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що апеляційний суд розглянув справу без участі сторони заявника слід зазначити наступне.

54. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Гриців О. Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року по справі № 607/3711/15-ц. Копію ухвали направлено на електронну адресу ОСОБА_2 , вказану останньою в апеляційній скарзі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою Тернопільського апеляційного суду про доставку електронного листа.

55. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року справу № 607/3711/15-ц призначено до судового розгляду на 12:00 год 08 грудня 2022 року. Копію зазначеної ухвали направлено на електронну адресу ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Тернопільського апеляційного суду про доставку електронного листа.

56. Отримання зазначених ухвал та обізнаність про розгляд справи не заперечується стороною заявника, про що зокрема свідчить подана до апеляційного суду 07 грудня 2022 року заява про відкладення розгляду справи з тих причин, що заявник не отримав зазначені у додатку до відзиву на апеляційну скаргу документи та потребує додаткового часу для укладення договору із новим представником, оскільки представник заявника ОСОБА_2 перебуває за межами України.

57. У відповідності до довідки, складеної секретарем судового засідання Тернопільського апеляційного суду 08 грудня 2022 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Гірського Б. О. (суддя який входить до складу колегії) розгляд справи № 607/3711/15-ц було відкладено на 21 грудня 2022 року.

58. Вказану довідку було доставлено до електронної скриньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується довідкою Тернопільського апеляційного суду про доставку електронного листа 08 грудня 2022 року (т. 2, а. с. 181). Представником заявника зазначеного не спростовано.

59. Матеріали справи не містять доказів укладення договору заявника з іншим представником з метою ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції. Після 08 грудня 2022 року заявник інших клопотань про ознайомлення з матеріалами справи або відкладення розгляду справи, призначеного на 21 грудня 2022 року, не порушував, не висловлював бажання прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

60. У відповідності до частини другої статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

61. Із урахуванням зазначеного, слід дійти висновку, що заявником не доведено обмеження його права апеляційним судом на ознайомлення із матеріалами справи, а також на участь у судовому засіданні, яке відбулося 21 грудня 2022 року.

62. Колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

63. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

64. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді:Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович