Ухвала КАС ВС № 540/4500/21
від 18.04.2023 · Адміністративнаф УХВАЛА 18 квітня 2023 року м. Київ справа № 540/4500/21 адміністративне провадження № К/990/12126/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року у справі №540/4500/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі Білозерського районного відділу УДМС України в Херсонській області, Управління Державної міграційної служби в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області в особі територіального підрозділу - Білозерського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 в оформлені та видачі нового паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, у зв`язку з непридатністю для користування його паспорта; - зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області в особі територіального підрозділу - Білозерського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, у зв`язку з непридатністю для користування його паспорта. 24 листопада 2021 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області в особі територіального підрозділу - Білозерського районного відділу в оформлені та видачі ОСОБА_1 нового паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки замість паспорта громадянина України у формі ID-картки у зв`язку з непридатністю для користування . Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, замість паспорта громадянина України у формі ID-картки , який став непридатний для користування. Стягнуто з Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 908 грн. судового збору. На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 05 квітня 2023 року. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне. У касаційній скарзі скаржником зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій, під час ухвалення оскаржуваних рішень суду, не взято до уваги висновків викладеного у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №0940/2105/18. Проте, в касаційній скарзі скаржником не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, а також не наведено обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справі № 0940/2105/18 є подібними. Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, та не викладення скаржником підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктами 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року у справі №540/4500/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області в особі Білозерського районного відділу УДМС України в Херсонській області, Управління Державної міграційної служби в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова