Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/2132/22-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2132/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 18 квітня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу в пільговому обчисленні періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 07.02.1984 року по 31.12.1990 року. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії та врахувати ОСОБА_1 стаж в пільговому обчисленні періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 07.02.1984 по 31.12.1990 з дати звернення до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою щодо врахування до стажу в пільговому обчисленні періоду роботи в районах Крайньої Півночі у 1984-1994 роках та включення до розрахунку заробітку за 1992-1993 роки. Розглянувши заяву позивача, відповідачем відмовлено у її задоволенні з тих підстав, що законодавством чітко регламентовано перелік документів, необхідних для пільгового обчислення стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі. Факт роботи в районах Крайньої Півночі без документального підтвердження користування відповідними пільгами не є підставою для пільгового обчислення стажу. Зокрема, незважаючи на те, що в поданих позивачем документах зазначено періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, однак відсутня інформація про укладення строкового трудового договору. Відповідно до відомостей із Трудової книжки позивача, він працював на таких посадах: - 07.02.1984 по 25.03.1984 прийнятий офіціантом 4 розряду в ресторан "Русь"; - 12.04.1984 по 01.07.1986 прийнятий оператором підземного ремонту свердловин 3 р. в цех підземного ремонту свердловин 2 р.; - 09.07.1986 по 24.08.1987 прийнятий офіціантом в ресторан "Світанок"; - 02.09.1987 по 31.12.1990 прийнятий в порядку переводу помічником бурильника експедиційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ 3 р. Щодо зазначених вище періодів роботи позивача, проставлена відмітка "Місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі" . Відповідно до Архівної довідки відділу по справам архівів Департаменту по справам адміністрації міста "Нефтеюганска" від 20.12.2021 №С-4051 в архівному фонді відділу робочого постачання №1 Сургутского УРСа "Миннефтегазстроя" на ПІП - ОСОБА_1 , значиться: прийнятий з 07.02.1984 офіціантом 4 розряду в ресторан "Русь" з місячним випробувальним терміном (наказ від 06.02.1984 №12-к); звільнити з 25.03.1985 за власним бажанням. Нарахувати компенсацію за період роботи з 07.02.1984 по 25.03.1985 за 27 робочих днів (наказ від 25.03.1985 №24-к). За основу взято: ф.4-л, оп.1, д.258, л.249, д.289, л.54, д.291, л. 87 (накази по особовому складу, особиста картка (ф. Т-2)). Відділ робочого постачання №1 Сургутського УРСа "Миннефтегазстроя" було розташоване на території м. Нефтеюганска Ханти-Мансійського автономного округу, Тюменської області, місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі на які поширюється дія Указів Президії Верховної ради СРСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до Районів Крайньої Півночі, затвердженому Постановою РМ СРСР №1029 від 10.11.1967 року". В архівній довідці відділу по справам архівів Департаменту по справам адміністрації міста "Нефтеюганска" від 02.06.2015 №С-3494 зазначено суму заробітної плати отриманої позивачем за період з 1987 року по 1994 роки. Архівною довідкою відділу по справам архівів Департаменту по справам адміністрації міста "Нефтеюганска" від 20.12.2021 №С-4052 також зазначено відомості по нарахуванні заробітної плати позивачу у 1984 та 1985 роках. Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у зарахуванні до стажу в пільговому обчисленні періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 07.02.1984 по 31.12.1990, позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для повного задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду по суті спору, виходячи з наступного. Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року. Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10.02.1960 регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Указом Президії ВР СРСР від 29.09.1967 скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки. Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до І березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності. Відповідно до п. 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Таким чином, робота особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту, може бути підтверджена на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Як вбачається з матеріалів справи, документами, які підтверджують право позивача на застосування до нього кратного обчислення стажу роботи в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, є наступні письмові докази: трудова книжка; архівна довідка відділу по справам архівів Департаменту по справам адміністрації міста "Нефтеюганска" від 20.12.2021 №С-4051; архівна довідка відділу по справам архівів Департаменту по справам адміністрації міста "Нефтеюганска" від 02.06.2015 №С-3494; архівна довідка відділу по справам архівів Департаменту по справам адміністрації міста "Нефтеюганска" від 20.12.2021 №С-4052. Крім того, відповідно до п. 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28 пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. При цьому, для здійснення обчислення стажу на пільгових умовах є достатнім наявність одного із вказаних документів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі №554/1723/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 750/1717/16-а. Таким чином, оскільки робота позивача в районах Крайньої півночі в період з 07.02.1984 по 31.12.1990 підтверджується записами в його трудовій книжці та архівними довідками відділу по справам архівів Департаменту по справам адміністрації міста "Нефтеюганска" у відповідача не було законних підстав для відмови позивачу в зарахуванні цього стажу роботи до пільгового стажу. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявні достатні та необхідні правові підстави для зарахування періоду роботи з 07.02.1984 по 31.12.1990 до стажу позивача в пільговому обчисленні. Щодо тверджень відповідача про відсутність інформації про укладення строкового трудового договору, суд зазначає, що такі є безпідставними, оскільки надання письмового трудового договору для підтвердження пільгового обчислення страхового стажу не є обов`язковою умовою для пільгового обчислення страхового стажу, а альтернативою у виборі між рядом документів, які підтверджують вказаний стаж. Для здійснення обчислення стажу на пільгових умовах є достатнім наявність або трудової книжки або письмового трудового договору або довідки, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови у зарахуванні до стажу в пільговому обчисленні періоду роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 07.02.1984 по 31.12.1990. З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу у пільговому розрахунку страхового стажу. Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року, відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.