LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/7779/22

від 18.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/7779/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 18 квітня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, Управління), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просила: -визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 24.05.2022 №222030015860 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.07.1981 по 22.03.1982 в столовій №5 тресту Калінінських столових до страхового стажу; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 23.08.1984 по 07.12.1988 в Славянское ПО «Химпром» до пільгового стажу за Списком №1, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 17.05.2022. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2022 позов задоволено частково: -визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 24.05.2022 №222030015860; -зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.07.1981 по 22.03.1982 в столовій №5 тресту Калінінських столових та до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 23.08.1984 по 07.12.1988 в Слов`янському виробничому об`єднанні «Хімпром»; -зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.05.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 17.05.2022 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Вказана заява передана за принципом екстериторіальності до ГУ ПФУ у Львівській області. Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області № 222030015860 від 24.05.2022, відмовлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 03.06.2022 №2200-0304-8/36454 позивача повідомлено про прийняте рішення. У листі зокрема зазначено, що страховий стаж згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 24 роки 2 місяці 13 днів. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.07.1981 по 22.03.1982, згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки запис про звільнення не завірений печаткою. До пільгового стажу не зараховано періоди з 09.02.1983 по 16.03.1984 та з 23.08.1984 по 07.12.1988, оскільки відсутня уточнююча довідка про пільговий характер роботи. Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом. Приймаючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 8 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Частиною першою статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. В свою чергу, пунктом "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,-за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Частинами 1- 3 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок). Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За змістом до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку закріплено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи. Як вбачається із копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 02.07.1981, остання 01.07.1981 після закінчення Магнітогорського кулінарного училища (МСПКУ) направлена в м. Челябинськ Калінінський трест столових, столову №5 поваром 4 розряду; 22.03.1982 звільнена у зв`язку з переведенням в комбінат харчування ЧЭМК Калінінського тресту столових (п. 5 ст. 29 КЗот рф) (наказ № 56 від 22.03.1982). Запис про звільнення скріплений підписом уповноваженої особи, однак відсутня печатка. В той же час, Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а звернув увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. При цьому, у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Вказане дає підстави для висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права, а відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки, не може бути беззаперечною підставою для відмови в призначенні пенсії, особи, яка звернулася за такою. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що відсутність печатки на записі про звільнення позивача є формальним недоліком та не може бути підставою для покладення на позивача тягаря несприятливих наслідків за дії, що вчинені уповноваженими особами підприємства які виконували обов`язки із ведення трудової книжки. Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 23.08.1984 по 07.12.1988, оскільки відсутня уточнююча довідка про пільговий характер роботи, колегія суддів вказує на слідуюче. Як слідує зі змісту трудової книжки позивача, остання: з 23.08.1984 прийнята в цех кальцинованої соди і очищення бікарбонату в Слов`янське виробниче об`єднання «Хімпром» на посаду машиніста насосних установок 3 розряду; з 28.05.1985 позивач переведена в цеху кальцимінірованої соди і очищення бікарбонату в Слов`янське виробниче об`єднання «Хімпром» на посаду фасувальниці 2 розряду; з 14.11.1986 позивач переведена в цеху кальцинованої соди і очищення бікарбонату в Слов`янське виробниче об`єднання «Хімпром» на посаду укладчик-упаковщик 2 розряду; з 01.04.1988 позивач переведена в цеху кальцинованої соди і очищення бікарбонату в Слов`янське виробниче об`єднання «Хімпром» на посаду укладчик-упаковщик 1 розряду; 07.12.1988 позивач звільнена відповідно до п. 5 ст. 39 КЗот УССР. Вказані записи у трудовій книжці виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ і завірені печаткою роботодавця. Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку. При визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовується «Список № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» і «Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах». Позивач в спірний період працювала в цеху кальцинованої соди і очищення бікарбонату в Слов`янське виробниче об`єднання «Хімпром» на посадах машиніста насосних установок 3 розряду, фасувальниці 2 розряду, укладчик-упаковщик 2 розряду, укладчик-упаковщик 1 розряду. Відповідно до розділу VIII "Хімічне виробництво" підрозділу 1 пункту 6 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 "Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", до Списку № 1 віднесені за професією посадою робітники та інженерно-технічні робітники зайняті повний робочий день в цехах, виробництвах (на правах цехів) та окремих виробництв: кальцинованої соди, бікарбонатів. Таким чином, органом пенсійного фонду безпідставно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 23.08.1984 по 07.12.1988 в Слов`янському виробничому об`єднанні «Хімпром. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 01.07.1981 по 22.03.1982 в столовій №5 тресту Калінінських столових та до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 23.08.1984 по 07.12.1988 в Слов`янському виробничому об`єднанні «Хімпром» та зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.05.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням висновків суду. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»