Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/7371/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/7371/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року в адміністративній справі № 160/7371/22 (суддя І інстанції Врона О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клокворк» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Клокворк» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 26.08.2021 року № 3020192/38114713 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.09.2020 року № 4; - зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.08.2021 року № 3020192/38114713 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.09.2020 року №

4. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.09.2020 року № 4, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Клокворк». Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави апеляційного для перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Клокворк» (далі ТОВ «Клокворк») зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Дніпропетровській області та зареєстровано платником ПДВ. Видами діяльності платника податків є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний), 46.19. Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля; 66.12. Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 70.22. Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20. Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Відповідно до договору на поставку продукції від 26.02.2019 року № 26/02/19 (УЗ), укладеного між Публічним акціонерним товариством «Мотор Сич» (Покупець) і ТОВ «КЛОКВОРК» (Постачальник), Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець оплатити і прийняти продукцію електроматеріали в асортименті (а.с. 17-22). Пунктом 4.1. вказаного договору встановлено, що продукція поставляється по договірним цінам погодженим сторонами у відповідних Специфікаціях. Сторонами підписано Специфікацію від 18.02.2020 року № 9 про поставку коннектора на загальну суму 904788,00 грн. з ПДВ (а.с. 23). Відповідно до видаткової накладної від 16.09.2020 року № 00000104 на виконання умов зазначеного вище договору був поставлений товар на суму 158670,00 грн. (а.с. 25). Оплата товару здійснювалась на умовах відстрочки платежу. Вказаний товар був придбаний позивачем за договором поставки від 03.02.2020 року № 302, що укладений з ТОВ «Меган-Сервіс», як постачальником (а.с. 26-29). Поставка товару за даним договором підтверджується видатковою накладною від 19.02.2020 року № Мс-23 на суму 979632,00 грн. з ПДВ (а.с. 30). Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 ПК України ТОВ «Клокворк» складено податкову накладну від 16.09.2020 року № 4 за подією поставки товару за договором від 26.02.2019 року № 26/02/19(УЗ) на загальну суму 153122,40 грн. з ПДВ, з яких ПДВ 25520,40 грн. та направлено засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с. 47-48) Однак за наслідками реєстрації позивачем отримано квитанцію від 29 вересня 2020 року, відповідно до якої зазначено, що податкову накладну від 16.09.2020 року № 4 прийнято, реєстрацію зупинено. (а.с. 49-50) Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України; реєстрація ПН/РК від 16.09.2020 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем на виконання п. 201.16 ст. 201 ПК України направлено на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлення від 17.08.2021 року № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. (а.с. 44-46) За результатами розгляду документів, поданих позивачем, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято оскаржуване позивачем рішення від 26.08.2021 року № 3020192/38114713 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.09.2020 року №

4. При цьому підставою для прийняття вказаного рішення є ненадання платником податку первинних документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В розділі «Додаткова інформація» вказано: «відсутні документи щодо транспортування ТМЦ (договір перевезення, ТТН, акт наданих послуг), наявні операції по взаємодії з ризиковим СГ (придбання ТМЦ у ризикового контрагента)». (а.с. 51-52) Не погодившись з прийнятим рішенням податкового органу, позивач звернувся з позовом до суду. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, оскільки платником податків надано відповідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція). Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі Порядок № 1165). Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165). Водночас, наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, суд апеляційної інстанції, з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 30 липня 2019 року у справі № 200/14026/18-а та 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18, зазначає, що первинним об`єктом судового дослідження у цій справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймав відповідні рішення про відмову в їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оскаржених рішень. Як зазначалось вище, реєстрацію вказаної податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН. Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до пункту 8 якого таким критерієм є: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Отже, за змістом п. 6 Порядку № 1165 з урахуванням положень п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку для зупинення реєстрації податкової накладної у контролюючого органу має бути наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданій для реєстрації податковій накладній. Зміст наведених норм в їх сукупності свідчить про те, що віднесення платника податків до переліку ризикових у зв`язку з господарськими відносинами з певними контрагентами не є безумовною підставою для зупинення поданої для реєстрації податкової накладної, складеної за наслідками господарської операції з іншим контрагентом. Податковий орган для зупинення реєстрації конкретної податкової накладної повинен мати інформацію стосовно саме цієї господарської операції, а не будь-якої іншої, яка відбулась раніше. Відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що 13.03.2020 року позивача віднесено до категорії ризикових платників (а.с. 83). Проте до відзиву долучено витяг з протоколу засідання Комісії відповідача-1 від 13.03.2020 року № 79 (а.с. 90), відповідно до якого за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, Комісією враховано інформацію відповідних структурних підрозділів, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ «Клокворк», як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Проте, доказів наявності у податкового органу інформації, що визначає ризиковість здійснення саме цієї господарської операції, яка зазначена в поданій для реєстрації податковій накладній, відповідачами суду не надано. Отже, відповідачем-1 не доведено, що у нього була наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданій для реєстрації податковій накладній. Доводи відповідача-1 щодо відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості колегія суддів вважає безпідставними, зазначені твердження не підтвердженні жодними доказами. Крім того, колегія суддів враховує, що платником податків надано контролюючому органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. У рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної на підтвердження зазначеної у такому рішенні підстав прийняття цього рішення не наведено жодного порушення норм матеріального права. Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси юридичних та фізичних осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення нормативно-правовим актом та, відповідно, контролюючим органом конкретної підстави віднесення господарської операції чи платника податку до категорії ризикових. Вживання контролюючим органом загального посилання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта призводить до його протиправності. Таким чином, враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом не доведено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної згідно з п. 8 Критеріїв ризиковості, а тому, колегія суддів погоджує висновок суд першої інстанції, що реєстрацію податкової від 16.09.2020 року № 4 було зупинено протиправно без наявності визначених для цього правових підстав, а тому ГУ ДПС у Дніпропетровській області не мав права зобов`язувати позивача надавати йому документи на підтвердження інформації, яка міститься в цій податковій накладній. Стосовно надання позивачем податковому органу документів і пояснень на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній апеляційний суд зазначає таке. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр, ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють Комісії головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Отже, за змістом наведених положень Порядку № 520 платник податку фактично зобов`язаний у разі зупинення реєстрації податкової накладної подати відповідні пояснення та документи, оскільки в протилежному випадку Комісія імперативно зобов`язана прийняти рішення про відмову в реєстрації такої податкової накладної. У зв`язку з цим позивачем, незважаючи на відсутність підстав у податкового органу для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, виконані вимоги відповідача і надані відповідні пояснення та документи, зокрема копії: договору від 15.08.2020 року № 31; рахунку від 16.09.2020 року № Е-120; видаткової накладної від 16.09.2020 року № Е-120; податкових накладних від 19.02.2020 року № 23, від 16.09.2020 року № 120; квитанції від 20.02.2020 року № 9030360129, від 28.09.2020 року № 9245094781; договору на поставку продукції від 26.02.2019 року № 26/02/19 (УЗ), Специфікації від 18.02.2020 року № 9, видаткової накладної від 16.09.2020 року № 00000104, договору поставки від 03.02.2020 року № 302, видаткової накладної від 19.02.2020 року № Мс-23, карток рахунку № 281, № 361 та інші (а.с. 17-43), проте ця обставина не надає легітимності діям і рішенню відповідача-1 по зупиненню реєстрації податкової накладної та витребуванню від позивача певного пакету документів і пояснень. Незважаючи на вказане, спірним рішенням контролюючого органу відмовлено у реєстрації зазначеної вище податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій документів, проте в графі, де зазначений перелік первинних документів, не вказано, які саме документи не надані позивачем, хоча затверджена у Додатку до Порядку № 520 форма рішення імперативно вимагає від податкового органу підкреслити у переліку документів ті, які не надані платником податків. Отже, спірне рішення не відповідає формі, визначеній Додатком до Порядку № 520, а також є необґрунтованим у зв`язку з відсутністю у ньому конкретного переліку документів, які не надані на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. Водночас, у додатковій інформації в оскарженому рішенні відповідач-1 зазначив, що підставою прийняття цього рішення є відсутність документів щодо транспортування ТМЦ (договір перевезення, ТТН, акт наданих послуг), наявні операції по взаємодії з ризиковим СГ (придбання ТМЦ у ризикового контрагента). Разом з тим, податковим органом не наведено жодних доводів, якими саме документами і чому саме цими документами позивач повинен підтверджувати інформацію, зазначену в податковій накладній, а також чому їх відсутність може свідчити про недостовірність або суперечливість такої інформації, адже в квитанції про зупинення наведено лише загальну пропозицію про надання пояснень та підтверджуючих документів. Позивачем відповідні пояснення та документи надані і податковим органом не наведено жодних доводів, чому надані документи не підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Отже, правова конструкція пунктів 4 та 5 Порядку № 520 свідчить про те, що, по-перше, платник податків на власний розсуд обирає перелік документів, якими, як він вважає, підтверджується інформація податкових накладних, і не зобов`язаний подавати всі документи, які вказані у п. 5 чи формі рішення, як помилково вважає податковий орган, а по-друге, перелік документів у п. 5 не є виключним чи імперативним, тобто платник податку може підтверджувати інформацію й іншими документами, ніж ті, що зазначені у п.

5. Також апеляційний суд зауважує, що на стадії реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку повинен лише підтвердити інформацію, яка зазначена в такій податковій накладній, а питання реальності чи нереальності господарських відносин між контрагентами є предметом документальної перевірки платників податків. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних (розрахунків коригування до податкової накладної) критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, а тому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Таким чином, відповідачем-1 як суб`єктом владних повноважень не доведено належними доказами правомірність прийнятого ним рішення. Зважаючи на недоведеність податковим органом наявності підстав для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної, наявність в останнього первинних документів, які підтверджують інформацію, викладену в поданій для реєстрації податковій накладній, а також, що такі документи та відповідні пояснення надавались контролюючому органу, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що Комісія протиправно відмовила в реєстрації зазначеної податкової накладної. Відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами При цьому, згідно з нормами п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у разі, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо зупинено, є повноваженням ДПС України, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції. Стосовно посилань апелянта на дискреційність його повноважень колегія суддів зауважує, що дискреція повноважень означає можливість прийняття рішення з певної кількості можливих, кожне з яких є правильним, тобто можливість органу діяти при прийнятті рішення на власний розсуд. Однак у спірних правовідносинах відсутня дискреція повноважень відповідача, оскільки за наявності встановлення факту надання податкової накладної, яка відповідає вимогам чинного законодавства, і стосовно якої відсутні підстави для її зупинення та/або відмови в реєстрації, податковий орган зобов`язаний зареєструвати зазначену податкову накладну. Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну. Стосовно доводів апелянта про пропущений позивачем строк звернення до суду, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року визнано поважними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, та поновлено останньому строк звернення до суду з цим позовом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поважності пропущеного строку звернення до суду та можливості його поновлення позивачу. Отже, доводи податкового органу в цій частині є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення, крім випадків, передбачених цим пунктом. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року в адміністративній справі № 160/7371/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко