Постанова Львівський апеляційний суд № 466/9237/22

Справа № 466/9237/22 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є. Провадження № 33/811/446/23 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кульчицького Олександра Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Кульчицького Олександра Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 1 лютого 2023 року, щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 05 листопада 2022 року, о 00 год. 54 хв., у м. Львові по вул. Шевченка, 300, керував транспортним засобом «Opel Zafira» із д.н.з. НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Кульчицький О.С., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю факту адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, оскаржувану постанову необґрунтованою, та винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права з огляду на те, що обставини, викладені у протоколі спростовуються доказами (відео-файлом «сlір-о» записом з нагрудної камери поліцейського), з якого вбачається, що 05 листопада 2022 року о 00:54 год., ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, як про це вказано в протоколі, а знаходився в кабіні тягача «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_2 , не здійснюючи при цьому рух. Судом першої інстанції не наведено мотивів відхилення доказу відео-файлу «сlір-о», а інші мотиви прийнятого рішення суперечать Конвенції з прав людини та Постанові Пленуму Верховного Суду від 23 грудня 2005 року. Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №085869 від 5 листопада 2022 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився; - інформацією рапорту старшого лейтенанта поліції Б. Турянського (а.с. 4), з якого вбачається, що автомобіль» Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 , було зупинено відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», у зв`язку із повідомленням на лінію 102, під час опитування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі, окрім того зазначено, що свідки не залучалися, здійснювалася відео фіксація на нагрудні камери працівників поліції №470558, 471889; - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який був досліджений в судовому засіданні, на якому зафіксовано телефонну розмову працівника поліції, з особою, яка звернулася на лінію 102, зупинку автомобіля «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобіль був із ввімкненим двигуном, включеними фара, під час опитування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого водій відмовився (просив не складати протокол про адміністративне правопорушення, намагався домовитися, затягував час), після чого водієві було роз`яснено його права та обов`язки, повідомлено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, ознайомлено з протоколом, відсторонено від керування транспортним засобом. Аргументи сторони захисту, що водій ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки спростовуються матеріалами справи. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Таким чином, саме по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Як вбачається з відеозапису (clip-5), долученого до матеріалів справи, транспортний засобом «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 , був із увімкненим двигуном та фарами, знаходиться в робочому стані, перебував на проїжджі частині, на місці водія перебував ОСОБА_1 , та виконував обов`язки водія. Окрім того, суд вважає доводи апелянта, що він не керував автомобілем о 00.54 год., як це зазначено в протоколі, неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес зупинки водія та спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов`язків із ОСОБА_1 з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та часу 00.48 год., окрім того він не заперечував факту керування транспортним засобом, автомобілем «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 , намагався уникнути проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, затягував час, просив не проводити огляд. Доводи сторони захисту, що працівниками поліції не було залучено двох свідків, не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції здійснювалася фіксація події за допомогою нагрудних камер №471889, 470558, відеозапис долучено до матеріалів справи. Доводи сторони захисту, що автомобіль було зупинено безпричинно, не знайшли свого підтвердження. Пунктом 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушенняю Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, зазначених вимог закону працівниками поліції, було дотримано. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Кульчицького О.С. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 1 лютого 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кульчицького Олександра Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.