Постанова Київський апеляційний суд № 761/18020/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 761/18020/22 Головуючий у суді першої інстанції - Макаренко І.О. Номер провадження № 33/824/1926/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2023 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Яворський М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Горянською Крістіною Ігорівною, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року, - ВСТАНОВИВ: Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №147041 від 20 червня 2022 року вбачається, що 20 червня 2022 року о 20 год. 40 хв. в м. Києві, по вул. Парково-Сирецька, 8 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей звужені та не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі одної тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Горянська К.І. подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що факти, встановлені судом, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки працівники поліції всіляко провокували ОСОБА_1 й примушували на камеру сказати, що він вживав наркотичні засоби, а також вказали, що він може самостійно пройти огляд на стан сп`яніння протягом двох годин, здавши лабораторні аналізи. В апеляційній скарзі також зазначено, що працівники поліції фактично не організували ОСОБА_1 проходження огляду згідно до законодавства і, відповідно, безпідставно склали протокол про адміністративне правопорушення. Апелянт зазначає, що натомість ОСОБА_1 був змушений самостійно шукати заклад охорони здоров`я, щоб здати аналіз на підтвердження факту не перебування в стані сп`яніння. Крім того, апелянт зауважує, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 , що приватні заклади охорони здоров`я не уповноважені на проведення огляду осіб на стан сп`яніння. Вказано, що оригінал довідки апелянтом буде надано в судовому засіданні. Враховуючи вищевикладене, захисник ОСОБА_1 - Горянська К.І. просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, апелянт заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, відповідно до якого вказує, що постанова суду першої інстанції була винесена за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. Так, захисниця Горянська К.І. вказує, що направила заздалегідь на адресу районного суду заяву про відкладення розгляду справу у зв`язку із тим, що буде поза межами міста, однак суд першої інстанції вирішив вказане клопотання не задовольняти й одразу розглянути справу по суті. Також зазначено, що апелянт дізнався про ухвалене судове рішення лише 21 березня 2023 року. Враховуючи зазначені обставини, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Горянської К.І., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, доводи захисника ОСОБА_1 - Горянської К.І. про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що 23 лютого 2023 року було ухвалено оскаржувану постанову й ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні (а.с.20-23). Крім того, 21 лютого 2023 року засобами електронного зв`язку захисниця Горянська К.І. подала до суду першої інстанції клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із тим, що буде знаходитись поза межами міста Києва (а.с.11-19). Однак, суд розглянув дану справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції не здійснив направлення копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 чи його захиснику (а.с.25). Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року як такий, що пропущений з поважних причин. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року). Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №147041 від 20 червня 2022 року вбачається, що 20 червня 2022 року о 20 год. 40 хв. в м. Києві, по вул. Парково-Сирецька, 8 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей звужені та не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2). У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив, що машину залишає за місцем зупинки. Крім того, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 20 червня 2022 року (а.с.3). Матеріали справи підтверджено, що огляд особи ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог статті 266 КупАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, оскільки як передбачають вимоги закону, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, матеріали справи не містять долучених відеоматеріалів щодо процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, як і не містять відомостей про те, що до огляду на стан сп`яніння було залучено свідків. Вказані положення є обов`язковими при проведенні огляду особи на стан сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відсутність відеоматеріалів щодо фіксації проведення огляду на стан сп`яніння також підтверджується відповідним Висновком перевірки про відсутність відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП Машко Богданом 17 серпня 2022 року (а.с.4-5). Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП). Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року неможливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись положеннями статті 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Горянською Крістіною Ігорівною, задовольнити. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський