Постанова 4855 № 620/7742/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №620/7742/22 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Командор» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ТОВ «Компанія «Командор» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 09.09.2022 №7318414/22827823 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.08.2022 №1, від 12.09.2022 №7324801/22827823 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.08.2022 №2, від 12.09.2022 №7324800/22827823 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.08.2022 №3, поданих позивачем; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1, 2, 3 від 19.08.2022, датою їх фактичного подання - 30.08.2022. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач 1 вказує, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК з Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Що, і було зроблено контролюючим органом, копії квитанцій додані позивачем до позову. Також, у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються. зокрема пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову в такій реєстрацій Цим, же порядком визначено для платника право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. Так, підставою зупинення спірних податкових накладних, в електронних квитанціях зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (підприємство внесено до реєстру ризикових підприємств з зазначенням підстави - задіяний у розповсюдженні ймовірно ризикового податкового кредиту, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, чинні на момент зупинення та відмови у реєстрації спірних ПН). Так, Комісією відповідача 1 було розглянуто подані ТОВ «Компанія «Командор» документи на підтвердження зазначених в спірних податкових накладних операцій (відновлювальні роботи (капітальний ремонт) на багатоквартирному житловому будинку на вул. Олександра Кошиця, 7 у місті Києві, пошкодженого внаслідок воєнних дій Російської Федерації, згідно договору підряду №4/1399 від 22.07.2022) для КП "ЖитлоінвестБуд-УКБ". Проте, платником податків не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Додаткова інформація: не надано документи на придбання матеріалів, які використовувались при здійсненні відновлювальних робіт, підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій ", На думку відповідача 1, суд першої інстанції не обґрунтовано відхилив посилання ГУ ДПС у Чернігівській області на правомірність прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки комісією було розглянуто подані документи та встановлено, що підприємством не надано документи на придбання матеріалів, які використовувались при здійсненні відновлювальних робіт, підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Також, відповідач 1 вважає. що в даній ситуації, задовольняючи позов суд першої інстанції втручається в дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки виключно на комісію покладено обов`язок дослідження наданих платником документів для реєстрації спірних податкових накладних на предмет їх достатності та обґрунтованості задекларованої господарської операції та прийняття відповідного рішення. На думку відповідача 1, квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних, всупереч твердженням позивача та суду першої інстанції, не повинна вміщувати ані конкретні претензії до такої, ані перелік документів, що повинен надати платник, ані відомості щодо причин (підстав), з яких позивач є таким, що відповідає критеріям ризиковості, крім посилання на конкретний критерій ризиковості платника/операції, ані будь-яку іншу деталізацію інформації щодо платника/операцій, що не передбачена чинним законодавством. Позивач безпідставно вказує на необхідність визначення контролюючим органом переліку документів на підтвердження реєстрації податкових накладних. Так, жодним нормативним актом, яким врегульовані спірні відносини, не передбачений обов`язок контролюючого органу визначати для платника перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних. Також п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520, встановлений єдиний для всіх критеріїв ризиковості перелік документів. Відповідач 1 вважає, що позивач безпідставно посилається на те, що податковий орган не висловив зауважень до кількості та стану документів, наданих до повідомлення, оскільки чинним податковим законодавством не передбачена можливість чи необхідність висловлювання податковим органом зауважень щодо кількості та складу документів. Також, відповідач 1 клопоче про розгляд його апеляційної скарги за участі представника ГУ ДПС у Чернігівській області. 28.03.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Компанія "Командор" є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель (основний вид діяльності, код КВЕД 41.20), будівництво водних споруд (КВЕД 42.91), будівництво інших споруд, н.в.і.у. (КВЕД 42.99); знесення КВЕД 43.11); підготовчі роботи на будівельному майданчику (КВЕД 43.12); розвідувальне буріння (КВЕД 43.13); електромонтажні роботи (КВЕД 43.21); монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (КВЕД 43.22); інші будівельно-монтажні роботи КВЕД 43.29); покрівельні роботи (КВЕД 43.91), інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (КВЕД 43.99). ТОВ "Компанія "Командор" здійснює діяльність на підставі будівельної ліцензії №2013069367 від 26.01.2020. 22.07.2022 між ТОВ "Компанія "Командор", як Підрядником та Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "ЖитлоінвестБуд-УКБ", як Замовником, було укладено підрядний договір №4/1399 на виконання відновлювальних Робіт (капітальний ремонт) на багатоквартирному житловому будинку на вул. Олександра Кошиці, 7 у місті Києві, пошкодженого внаслідок воєнних дій Російської Федерації. Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Підрядного договору №4/1399 за цим Договором Підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи (капітальний ремонт) на багатоквартирному житловому будинку (надалі - Роботи) на вул. Олександра Кошиці, 7 у м. Києві, пошкодженого внаслідок воєнних дій Російської Федерації (надалі - Об`єкт) та здати виконані роботи Замовнику. Замовник зобов`язується передати Підряднику затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх вартість Підряднику. Ціна цього Договору визначається у приблизному кошторисі (договірна ціна, додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору та становить 13 633 465 грн., крім того ПДВ 20% - 2 726 693 грн., разом з ПДВ - 16 360 158 грн. Вартість Робіт за цим Договором визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві (п.3.1 ст. 3 Підрядного договору). Пунктом 3.5 ст. 3 Підрядного договору №4/1399 передбачено, що фінансування Робіт здійснюється за рахунок коштів резервного фонду місцевого бюджету. Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Підрядного договору №4/1399 розрахунки проводяться в національній валюті України шляхом оплати Замовником виконаних Робіт на підставі документів по обліку в будівництві (форма №КБ-2в, №КБ-3). Вартість виконаних Робіт, що підлягають сплаті, визначається в межах вартості Робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів Робіт. Замовник перераховує кошти Підряднику на виконання Робіт по будівництву Об`єкта у розмірі 13 633 465 грн., крім того ПДВ 20% - 2 726 693 грн., разом з ПДВ - 16 360 158 грн., з них: у 2022 році - 1 666 666 грн. 67 коп., крім того ПДВ - 333 333 грн. 33 коп., разом - 2 000 000 грн. 22 коп. за рахунок коштів міського бюджету (КПКВ 1518741). ТОВ "Компанія "Командор" на виконання умов Підрядного договору №4/1399 виконало підрядні роботи за серпень 2022 року, внаслідок чого, 19.08.2022 Замовник на виконання умов Підрядного договору №4/1399 оплатив виконані Підрядником будівельні роботи, передбачені в акті №1 від 10.08.2022 у розмірі 110 748,56 грн. та в акті №2 від 10.08.2022 в розмірі 13 462,91 грн., що підтверджується банківськими виписками. Після підписання 10.08.2022 актів приймання виконаних будівельних робіт та зарахування 19.08.2022 на банківський рахунок Підрядника від Замовника коштів, позивач виписав податкову накладну №1 від 19.08.2022 та податкову накладну №2 від 19.08.2022 та подав їх 30.08.2022 на реєстрацію. 22.07.2022 між ТОВ "Компанія "Командор" як Підрядником та Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "ЖитлоінвестБуд-УКБ" як Замовником було укладено підрядний договір №4/1400 на виконання відновлювальних Робіт (капітальний ремонт) на багатоквартирному житловому будинку на вул. Богатирській, 20 у місті Києві, пошкодженого внаслідок воєнних дій Російської Федерації. Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Підрядного договору №4/1400 за цим Договором Підрядник зобов`язується виконати відновлювальні роботи (капітальний ремонт) на багатоквартирному житловому будинку (надалі - Роботи) на вул. Богатирській, 20 у м. Києві, пошкодженого внаслідок воєнних дій Російської Федерації (надалі - Об`єкт) та здати виконані роботи Замовнику. Замовник зобов`язується передати Підряднику затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх вартість Підряднику. Ціна цього Договору визначається у приблизному кошторисі (договірна ціна, додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору та становить 42 617 939,17 грн., крім того ПДВ 20% - 8 523 587,83 грн., разом з ПДВ - 51 141 527 грн. Вартість Робіт за цим Договором визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві (п. 3.1 ст. 3 Підрядного договору). Пунктом 3.5 ст. 3 Підрядного договору №4/1400 передбачено, що фінансування Робіт здійснюється за рахунок коштів резервного фонду місцевого бюджету. Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Підрядного договору №4/1400 розрахунки проводяться в національній валюті України шляхом оплати Замовником виконаних Робіт на підставі документів по обліку в будівництві (форма №КБ-2в, №КБ-3). Вартість виконаних Робіт, що підлягають сплаті, визначається в межах вартості Робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів Робіт. Замовник перераховує кошти Підряднику на виконання Робіт по будівництву Об`єкта у розмірі 42 617 939,17 грн., крім того ПДВ 20% - 8 523 587,83 грн., разом з ПДВ - 51 141 527 грн., з них у 2022 році - 3 333 333 грн. 33 коп., крім того ПДВ - 666 666 грн. 67 коп., разом - 4 000 000 грн. за рахунок коштів міського бюджету (КПКВ 1518741). ТОВ "Компанія "Командор" на виконання умов Підрядного договору №4/1400 виконало підрядні роботи за серпень 2022 року внаслідок чого Платник після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт та зарахування 19.08.2022 на банківський рахунок Підрядника від Замовника коштів в розмірі 3 150 117,53 грн. виписав податкову накладну №3 від 19.08.2022 та подав її на реєстрацію. Втім, позивачем були отримані повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних №1, №2, №3 від 19.08.2022 відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних. Крім того було зазначено, що Платник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. На виконання вимог вказаних квитанції, ТОВ "Компанія "Командор" 07.09.2022 та 08.09.2022 надано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №1, №2, №3 від 19.08.2022 реєстрацію яких зупинено. Рішенням комісії від 09.09.2022 №7318414/22827823 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 19.08.2022 у зв`язку із ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. В графі додаткова інформація зазначено, що не надано документи на придбання матеріалів, які використовувались при здійсненні відновлювальних робіт, підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Рішенням комісії від 12.09.2022 №7324801/22827823 відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 19.08.2022 у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В графі додаткова інформація зазначено, що не надано документи на придбання матеріалів, які використовувались при здійсненні відновлювальних робіт, підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Рішенням комісії від 12.09.2022 №7324800/22827823 відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 19.08.2022 у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В графі додаткова інформація зазначено, що не надано документи на придбання матеріалів, які використовувались при здійсненні відновлювальних робіт, підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Вважаючи такі рішення відповідача 1 протиправними, позивач звернувся до суд з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі від 09.09.2022 №7318414/22827823 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.08.2022 №1, від 12.09.2022 №7324801/22827823 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.08.2022 №2, від 12.09.2022 №7324800/22827823 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.08.2022 №3, є такими, що прийняті в порушення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, а тому їх належить визнати протиправними та скасувати. А задоволення позовних вимог щодо зобов`язання фіскального органу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Щодо клопотання відповідача 1 про розгляд його апеляційної скарги в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України. Як вбачається з поданого клопотання відповідача 1, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні. Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі; Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання. Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України. Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дослідивши клопотання відповідача 1, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги по суті справи, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Керуючись п. 201.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165). Пунктом 4 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Згідно п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. На виконання пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Відповідно до пунктів 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Пунктом 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №16 від 19.08.2022, слугувало те, що такі відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платнику податку. Так, додатками №1 та №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій. Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що міститься в додатку 1 до Порядку №1165, передбачає наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Разом з тим, у вищевказаних квитанціях фіскальним органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. Крім того, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 надав суду першої інстанції Витяг з протоколу проведення засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №93 від 09.09.2022 та №94 від 12.09.2022, в яких зазначено, що ТОВ «Компанія «Командор» не надано документів на придбання матеріалів, які використовувались при здійсненні відновлювальних робіт, підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18. Як свідчать матеріали справи, позивачем подано до контролюючого органу пояснення та відповідні документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, які розкривають зміст та обсяг господарської операції. Колегія суддів зазначає, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів суду першої та апеляційної інстанції, що позивач, станом на час зупинення реєстрації податкових накладних №1, 2, 3 від 19.08.2022, відповідав вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій чи був внесений до переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 8 Критеріїв. Крім того, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваних рішенняї відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Колегія суддів також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що зважаючи на не зазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних. Крім того, оспорювані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів. Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими. Крім того, колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 який зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Також, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Однак, відповідач 1 не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Як вказано вище, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Також колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на наступне. Відповідно до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117) податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі. Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до податкового органу рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. В свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18). Колегія суддів вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень та необхідність повторного звернення до суду. У рішеннях у справах «Мултіплекс проти Хорватії» та «Кутіч проти Хорватії» Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема, що ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. Крім того, у даній справі суди не надають оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями. Натомість, мотиви та доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновки суду першої інстанції не спростовують. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан