Постанова 4851 № 520/70/23
від 17.04.2023 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2023 р. Справа № 520/70/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В.) по справі № 520/70/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної К.В. від 23.11.2021 про закінчення виконавчого провадження №57834765 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки шляхом надання клопотання про поновлення строку із зазначенням причин його пропуску та докази отримання оскаржуваної постанови. На виконання вимог ухвали суду, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що спірну постанову не отримував, про її існування дізнався з автоматизованої системи виконавчого провадження 23.12.2022 та в межах десятиденного строку звернувся до суду. Також просив врахувати, що не мав можливості отримати постанову засобами поштового зв`язку раніше, з огляду на те, що відділення Укрпошти у м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області, де зареєстрований позивач не працювало через введення бойових дій у регіоні, а ОСОБА_1 змушений був евакуюватись разом із сім`єю до м. Полтава. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 позовну заяву повернуто позивачу. Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 09.01.2023, оскільки вказані в заяві підстави пропуску строку визнав неповажними. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову. ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки повертаючи позовну заяву, дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду. Натомість, вказує, що судом не надано оцінку доводам позивача щодо не отримання ним постанови про закінчення виконавчого провадження, не можливість раніше дізнатися про її існування та своєчасність звернення до суду з моменту обізнаності позивача про її наявність. Також, звертає увагу, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, який триває по теперішній час. У зв`язку з веденням бойових дій у місці проживання позивача, а саме м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області, останній разом із сім`єю був змушений евакуюватись до м. Полтава. Зазначає також, що весь цей час відділення Барвінкове-1 Харківської області ПАТ «Укрпошта» не працювало, що також свідчить про неможливість отримання позивачем спірної постанови раніше. Вважає, що судом першої інстанції проявлено надмірний формалізм при оцінці пропуску строку позивачем, натомість, Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо обов`язку судів уникати надмірного формалізму та надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - відповідач) не подало відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом. Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст. 287 КАС України. Так, п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Колегія суддів зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Колегія суддів зазначає, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вказані висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 813/3756/17. За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної К.В. від 23.11.2021 про закінчення виконавчого провадження №57834765. Як вказує ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку, поданій суду першої інстанції, вказану вище постанову він не отримував, про її наявність дізнався 23.12.2022 з Автоматизованої системи виконавчого провадження, після чого, без надмірних зволікань, 02.01.2023 звернувся до суду. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не встановив чи направлялася спірна постанова державним виконавцем на адресу позивача, не надав оцінку зазначеним позивачем обставинам пропуску строку звернення до суду, не встановив з достовірністю, що вказані позивачем обставини не є поважними, не надав оцінки діям позивача щодо ознайомлення зі спірною постановою, а лише обмежився висновками про їх неповажність. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За викладених обставин, колегія суддів вважає передчасним та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення адміністративного позову у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом. Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, у зв`язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 по справі № 520/70/23 - скасувати. Адміністративну справу № 520/70/23 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій