Постанова 4814 № 550/271/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 550/271/22 Номер провадження 22-ц/814/2184/23Головуючий у 1-й інстанції Юрлагіна Т.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., секретаря: Ракович Д.Г., за участі: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Сидоренко І.О., розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Центр харчових технологій» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за прогул, зміну формулювання звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Центр харчових технологій» на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2022 року, прийнятого під головуванням судді Юрлагіної Т.В. в смт. Чутово, зі складанням повного тексту 12.09.2022 року,- в с т а н о в и в : У червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до районного суду з даним позовом. Збільшивши позовні вимоги, просив: -визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) №13-К про припинення трудового договору (контракту) від 23 березня 2022 року директора ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій»; -зобов`язати директора ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» видати новий наказ(розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) щодо ОСОБА_2 , змінивши формулювання причин (п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України) та підстав звільнення (Акт про відсутність на роботів) на формулювання причини звільнення (за ст. 38 КЗпП України) та підстав (за власним бажанням); -зобов`язати ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» внести зміни до трудової книжки ОСОБА_2 , а саме у розділ «Відомості про роботу» запис від 23.03.202 «звільнений за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (за прогул), зазначивши про його недійсність та внести новий запис наступного змісту: «звільнений згідно з ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням); -зобов`язати ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» повернути належну ОСОБА_2 трудову книжку або видати дублікат; -стягнути з ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.; -стягнути з ТОВ «Торговий Дім «Центр харчових технологій» на користь ОСОБА_2 судові витрати; -допустити негайне виконання рішення в частині стягнення усієї суми заборгованості середнього заробітку за час вимушеного прогулу затримки розрахунку, у визначеному розмірі при винесенні рішення суду. Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково Визнано незаконним та скасовано наказ директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Центр харчових технологій» Арутюняна А.Р. №13-К від 23.03.2022 року про звільнення механіка виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Центр харчових технологій» ОСОБА_2 п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_2 на посаді механіка виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Центр харчових технологій». Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Центр харчових технологій» середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.03.2022 року по 06.09.2022 року у розмірі 47 105,60 грн., з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів, нарахованих з даної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Центр харчових технологій» на користь держави судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру (скасування наказу) в розмірі 992,40 грн. та за позовну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку) в розмірі 992, 40 грн. на загальну суму 1984,80 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 8383,20 грн. з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів, нарахованих з даної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством. Рішення суду мотивовано поновленням порушених прав позивача шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин. Рішення оскаржило ТОВ "Торговий Дім «Центр харчових технологій», в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі. Вважає, що у зв`язку з тим, що позивач був відсутній на робочому місці 21.03.2022 року більше 3 годин без поважних причин, у роботодавця були законні підстави для звільнення позивача у відповідності до п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України. У відзиві ОСОБА_2 посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення районного суду залишити без змін. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задовлення апеляційної скарги з таких підстав: Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач працював з 22.01.2021 року на посаді головного інженера, а з 11 лютого 2022 року до часу звільнення на посаді механіка виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Центр харчових технологій». Наказом ТОВ "Торговий Дім «Центр харчових технологій» від 23.03.2022 року ОСОБА_2 звільнено з посади механіка на підставі п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, із зазначенням підстави звільнення - акт про відсутність на роботі. 05 квітня 2022 року ОСОБА_2 здійснена виплата в сумі - 9 158,81 грн., із яких заробітна плата за відпрацьовану кількість робочих днів - 5 178,59 грн. компенсація за невикористану відпустку 3980,22 грн. Районний суд, визнавши наказ про звільнення позивача незаконним, виходив з того, що роботодавцем перевірка поважності відсутності ОСОБА_2 на робочому місці не проводилась, оскаржуваний наказ не містить відомостей на підставі якого саме акту про відсутність на робочому місці звільнено позивача за прогул, а відтак, прийшов до висновку про поновлення позивача на роботі та стягнув на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Колегія суддів погоджується з даним висновком. Статтею 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. До юридичних фактів, які підлягають встановленню судом відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України при вирішенні спору про законність наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності є: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Здійснюючи аналіз наказу №13-К від 23.03.2022 року про звільнення механіка виробництва ТОВ"Торговий Дім «Центр харчових технологій» ОСОБА_2 за п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України,колегія суддів вбачає його невідповідність правилам і порядку застосування дисциплінарних стягнень (а.с.84). Так, зміст наказу не містить в чому конкретно проявилось порушення, обставини, за яких вчинено проступок, відсутні вказівки на конкретну дату вчинення такого проступку чи дату його безпосереднього виявлення роботодавцем, не зазначено за яких обставин вчинено дії, які власник або уповноважений ним орган розцінює як проступок працівника. Посилання в наказі на акт про відсутність на роботі також є неконкретним та ставить про сумнів обставини, викладені в актах від 21-23 березня 2022 року (а.с.80-82). Більш того, директор товариства ОСОБА_3 , допитаний в якості свідка в ході розгляду справи судом першої інстанції, пояснив, що зазначені акти були складені юристом у онлайн режимі в один день, перевірка відсутності позивача не проводилась, оскільки він не вважав за потрібне це робити. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що наведені акти не є належними доказами на підтвердження факту відсутності позивача на роботі. Отже загальна вказівка в тексті наказу про порушення ОСОБА_2 трудової дисципліни не ґрунтуються на конкретних виявлених протиправних діях працівника, які були належним чином зафіксовані роботодавцем і визнані працівником, а тому не можуть бути достатньою підставою для застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення. При цьому відповідачем взагалі не пропонувалось ОСОБА_2 надати письмові пояснення, з наказом про звільнення його взагалі не ознайомили. З текстом наказу позивач був ознайомлений тільки в ході розгляду цивільної справи в суді. Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_2 раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, видається, що при прийнятті оскаржуваного наказу та обранні виду стягнення роботодавцем не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, як то передбачено ч.3 ст. 149 КЗпП України Отже, при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності, у вигляді звільнення, роботодавець не навів конкретні факти допущеного працівником невиконання його трудових обов`язків, не зазначив, коли саме вони мали місце, обставини їх вчинення, грубо порушивши процедуру звільнення ОСОБА_2 , а тому, суд першої інстанції вірно визнав незаконним та скасував наказ №13-К від 23.03.2022 року як такий,що не відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо допущених порушень при застосування дисциплінарного стягнення до позивача. Посилання в скарзі на правові висновки Верховного Суду щодо вирішення спорів, у яких працівника було звільнено за прогул, не впливають на висновки оскаржуваного рішення, адже однозначно вбачається, що відносно позивача у даній справі товариством «Центр харчових технологій» допущено порушення вимог ст. 149 КЗпП України. Твердження в апеляційній скарзі на порушення процесуальних норм, ніби-то допущених районним судом при прийнятті до розгляду збільшених позовних вимог від 11.08.2022 року, колегією суддів оцінюються з огляду на те, що до зазначеної дати розгляд справи по суті не було розпочато, адже розгляд справи з огляду на категорію ( трудові правовідносини) здійснювався у спрощеному провадженні. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 374,375 , 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Центр харчових технологій» залишити без задоволення. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13.04.2023 року. Головуючий суддя О.В. Прядкіна Судді: С.Б. Бутенко О.І. Обідіна