LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824755/1983/18

від 28.03.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року залишити без змін.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 року місто Київ. Справа 755/1983/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1477/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Судді-доповідача: Желепи О.В., суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф. за участю секретарів судового засідання Вєтчінової О.О. та Ковальової В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року (у складі судді Чех Н.А., повний текст складено 12.09.2022 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 який діє у власних інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Олени Олександрівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каса народної допомоги», Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Григорович Дмитра Олександровича який діє у власних інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння ВСТАНОВИВ Позивач за первісним позовом звернулась до суду із позовною заявою про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Право власності набуто за Договором купівлі-продажу квартири від 11.08.2017 року, зареєстровано в реєстрі речового права 11.08.2017 року. На даний час в квартирі зареєстровані ОСОБА_3 , який є сином колишнього власника, та його малолітня донька ОСОБА_4 . Дані особи не є членами її родини, у зв`язку з чим звернулась до суду. Позивач за зустрічним позовом звернулась до суду із позовною заявою про скасування рішення державного реєстратора, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу від 27.06.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Бондаренко Г.О., зареєстрованого в реєстрі за № 8-1790. 15.06.2006 року вона отримала дублікат Договору. 19.06.2014 року вона уклала з ТОВ «Каса народної допомоги» Кредитний договір № 1906003/000-КФІ/14, згідно якого отримала грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн., строком повернення до 19.06.2015 року, зі сплатою процентів у розмірі 48 % річних. З метою забезпечення виконання зобов`язання 19.06.2014 року укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кисельовою Н.В., зареєстрований за № 805, за умовами якого нею передано в іпотеку спірну квартиру. В рамках Договору іпотеки нею оформлено та видано іпотекодержателю заставну серії АА № 000290 від 19.06.2014 року. 19.11.2015 року між нею та іпотекодержатем укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору іпотеки, за умовами якого строк зобов`язання продовжено до 19.06.2016 року, та анульовано заставну серії АА № 000290 від 19.06.2014 року, та видано заставну серії АА № 000427 від 19.11.2015 року. Згідно квитанцій нею сплачено на виконання умов кредитного договору 131 910,00 грн. 19.05.2017 року, поки вона була відсутня, спірною квартирою незаконно заволоділи невідомі особи, у зв`язку з чим вона звернулась із відповідною заявою до правоохоронних органів. В подальшому їй стало відомо, що 02.03.2017 року між ТОВ «Каса народна допомога» та ОСОБА_5 було укладено Договір № 1906003/000-КФ1/14/КЗ купівлі-продажу заставної, 26.04.2017 року видано Свідоцтво, посвідчене приватним нотаріусом КМНО Гембарською С.І., зареєстроване в реєстрі за №

217. В свідоцтві вказано, що їй (позивачу) 06.03.2017 року вручено вимогу про сплату протягом 30 днів грошових коштів у розмірі 104 671,97 грн. Однак, вказаної вимоги вона не отримувала. 04.05.2017 року ОСОБА_5 оформив на себе право власності на спірну квартиру. Реєстрацію права власності здійснено державним реєстратором КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак О.О. за № 35039685 на підставі наступних документів: Договір іпотеки від 19.06.2014 року, Договір про внесення змін до доповнень № 1 до Договору іпотеки, Договір купівлі-продажу заставної від 02.03.2017 року, Заставна від 19.11.2015 року, Свідоцтво № 217 від 26.04.2017 року, Застереження № 81 від 03.03.2017 року. 11.08.2017 року право власності на спірну квартиру перейшло до ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 11.08.2017 року. Однак, вважає, що ОСОБА_5 не мав правових підстав для набуття права власності на спірну квартиру, не був її законним власником оскільки вимоги про усунення порушень вона не отримувала. Окрім того, державним реєстратором не було враховано, що в квартирі були зареєстровані та проживали чотири особи, одна з яких є малолітньою особою, що передбачає отримання згоди відповідної служби у справах дітей, якої не було. Згоди на набуття права власності ОСОБА_5 на спірну квартиру вона (позивач) не давала. Оскільки набуття права власності ОСОБА_5 є незаконним, ОСОБА_2 набула право власності неправомірно. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_3 та малолітню ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704,80 грн. Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 12 жовтня 2022 року, згідно поштової відмітки, подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 в повному обсязі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на судову почеркознавчу експертизу підпису виконаного від імені « ОСОБА_1 » на Експрес-накладній № 59000241709305 від 03.03.2017 р., яка була призначена ухвалою суду першої інстанції від 17 січня 2019 року, скаржник вказує, що на вимоги суду адвокат Бураков І.О. чи ПН КМНО Гембарська С.І. оригінал накладної не передали для проведення експертизи, у зв`язку з чим матеріали справи повернуто з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду із повідомленням про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи. Апелянт вказує, що під час судового засідання 17.01.2019 року представник ОСОБА_2 Бураков І.О. повідомив суд, що можливо, що на Експрес-накладній ТОВ «Нова пошта» № 59000241709305 від 03.03.2017 року не підпис ОСОБА_1 - що підтверджується звукозаписом судового засідання та протоколом судового засідання. На думку скаржника, враховуючи положення ст. ст. 89, 109 ЦПК України суд мав дійти до висновку, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про те, що ТОВ «Каса народної допомоги» продала заставну ОСОБА_5 , про наявність у неї боргу перед ОСОБА_5 , та про заяву ОСОБА_5 через ПН КМНО Гембарську С.І. щодо необхідності погашення боргу та його розміру. На думку скаржника суд першої інстанції був зобов`язаний залишити первісний позов ОСОБА_2 без розгляду, через постійні неявки останньої в судове засідання, що свідчить про відсутність зацікавленості у розгляді своєї справи. Зазначає, що у рішенні суду першої інстанції взагалі відсутня мотивація відхилення доказів та норм права наданих позивачем за зустрічним позовом. Вказує, що Спірна квартира, яка передавалась в іпотеку, була придбана за власні, а не кредитні кошти. Більш того, Спірна квартира є єдиним житлом для ОСОБА_3 , та малолітньої ОСОБА_4 , що підтверджується відповідною Довідкою щодо реєстрації місця проживання осіб в кв. АДРЕСА_1 , а отже виселення можливе тільки за умови надання іншого постійного жилого приміщення, при цьому постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що під час реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_5 . Державним реєстратором Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Рисак Оленою Олександрівною, не було враховано, що у вказаній квартирі були зареєстровані та проживали, крім Позивача, інші особи, в тому числі і малолітня ОСОБА_4 . Жодного погодження від Служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо здійснення правочину стосовно майна, право на користування яким належить дитині, Державним реєстратором чи ОСОБА_5 отримано не було. Вказує, що ОСОБА_1 не отримувала жодних вимог кредитора про усунення порушень, які до того ж були направлені їй з порушенням порядку їх направлення, визначених у Договорі іпотеки. Посилаючись на пункти 6.4-6.6 Договору іпотеки, скаржник зазначає, що вимога про усунення порушень надсилається поштою рекомендованим листом. Письмова вимога направляється за місцезнаходженням іпотекодавця, зазначеним у цьому договорі. ОСОБА_5 , як особа, до якої перейшли права та обов`язки Іпотекодержателя не виконав належним чином вищезгадані вимоги Договору іпотеки щодо належного направлення ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень, адже, як свідчить лист ТОВ «Нова Пошта» від 09.08.2017 року (т.1 арк. 92) згідно експерс- накладної № 59000241709305 від 03.03.2017 року було замовлено послуги «Відділення - Адресат», що не є рекомендованим листом. Також вказує, що відповідачі за зустрічним позовом не надали до суду належні докази, які б спростовували дане твердження ОСОБА_1 , а також належні докази направлення та вручення їй Вимоги про усунення порушень. Зазначає, що як свідчить позиція Верховного суду України документами, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем таборжником, якщо він є відмінним від іпотекодавця. письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі можуть бути: повідомлення про вручення цінного листа із вимогою та правильно зазначеною адресою іпотекодавця та фіскальний чек про оплату поштових послуг за направлення цього повідомлення. Якщо таких документів не існує, то іпотекодержатель не має доказів направлення іпотекодавцю вимоги про усунення порушень. Суд першої інстанції проігнорував цю позиції Верховного суду та не надав аргументів на відступлення від цих позицій Верховного суду. Вказує, що ОСОБА_1 не давала згоду ані на набуття права власності на спірну квартиру ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 навіть не знала про намір та можливість ОСОБА_5 набути право власності на спірну квартиру), ані на її подальше незаконне відчуження ОСОБА_2 21 лютого 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_2 - Буракова І.О. , яким він просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вказує, що ОСОБА_1 не оспорює наявність у неї заборгованості на момент звернення стягнення в травні 2017 року,а її пояснення щодо неможливості сплати тіла кредиту через шахрайські дії кредиторів та адвокатів, вважає голослівними, через те що таке твердження не підтверджено ніякими доказами. Вказує, що згідно з преамбулою та реквізитами сторін у договорі іпотеки на адреса ОСОБА_1 1 АДРЕСА_2 . Приватний нотаріус KMHO Гембарська С. І. 03.03.2017 р. направила ОСОБА_1 вимогу ОСОБА_5 про усунення порушень за адресою, зазначеною у договорі іпотеки, яка містить всі обставини, попереджає про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку її невиконання та прийняття предмету іпотеки у власність іпотеко держателя. Зазначає, що дана вимога була направлена рекомендованим листом через поштового оператора ТОВ «Нова Пошта» і супроводжувалася Експрес-Накладною №59000241709305, оригінал якої знаходиться у приватного нотаріуса КМНО Гембарської С.1. Згідно із свідоцтвом ПН КМНО Гембарської С.І заява була передана ОСОБА_1. 06.03.2017 р. через представника ТОВ «Нова Пошта» послугою «Доставка особисто в руки» згідно Експрес-Накладної №59000241709305. При цьому ТОВ «Нова Пошта» підтвердило дійсність цього поштового відправлення і надала копії Експрес-Накладної № 59000241709305, екземпляр якої зберігається в електронному вигляді в ТОВ «Нова Пошта». Надана копія накладної містить всі необхідні реквізити для ідентифікації відправника та отримувача та дату вручення відправлення ОСОБА_10 06.06.2017 р. о 19:02. Зазначає, що в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що не могла отримати вимогу, оскільки виїхала проживати за місто Київ. На запитання суду ОСОБА_1 пояснила, що кредитора про зміну місця проживання не повідомляла. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази направлень звернень суду або судового експерта до приватного нотаріуса КМНО Гембарської С.І. з приводу надання оригіналу Експрес Накладної. Крім того після прийняття суддею Чех В.І. справи до свого провадження, ОСОБА_1 та її адвокат не заявляли про проведення експертизи та не під протокол заявляли, що не заінтересовані в експертизі. 28 лютого 2023 року та 09 березня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов лист від ОСОБА_11 , який діє в інтересах Служби у справах дітей та сім`ї, в якому просить прийняти рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини. Вказує, що із матеріалів справи вбачається, що в оспорюваній квартирі перебувала зареєстрованою малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якої є її батько ОСОБА_3 . Зазначає, що кредитний договір та договір іпотеки укладався з бабусею малолітньої дитини - ОСОБА_1 , яка, з її слів, є співвласником спірної квартири разом із своїм сином ОСОБА_3 . Вказує, що судом першої інстанції прийнято рішення всупереч інтересам малолітньої дитини. Слід зазначити, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 ні в своїх інтересах ні в інтересах дитини рішення суду не оскаржував до апеляційної скарги в установленому порядку не приєднався. Третя особа: служба у справах дітей також апеляційну скаргу на рішення суду в інтересах неповнолітньої дитини не подавала. В судовому засіданні 14 лютого 2023 року ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала. ОСОБА_12 також просив задовольнити скаргу його матері ОСОБА_1 . Представник ОСОБА_13 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. В судове засідання 28 березня 2023 року учасники справи не з`явились, про день, місце та час слухання справи повідомлені належним чином. ОСОБА_1 , ОСОБА_12 та представник ОСОБА_2 - Бураков І.О. під розписку, яка міститься на а.с. 36 том.

4. ОСОБА_5 повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, повістка повернулась з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідно до п.3ч.8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням особи. Після завершення судового засідання, яке було призначено на 9 годину 45 хвилин до Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_14 , де він зазначає, що представляє інтереси ОСОБА_3 та просить перенести судове засідання для ознайомлення з матеріалами справи. Від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодних клопотань не надходило. Згідно ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно ч. 1ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Згідностатті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права. Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16. При цьому, у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку, що, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3статті 2 ЦПК Українищодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами,статті 371 ЦПК України, враховуючи, що справа в провадженні Київського апеляційного суду перебуває з 20 жовтня 2022 року, а також зважаючи на те, що сторони та третя особа ОСОБА_3 , реалізували своє право на викладення відповідних аргументів у попередніх судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, які не з`явилися у судове засідання. Враховуючи, що рішення в даній справі ухвалено за відсутності учасників, датою його ухвалення, відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи зустрічний позов ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння без задоволення, суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини. 27.06.1997 року за Договором купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 . Договір посвідчено державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Бондаренко Г.О., зареєстровано в реєстрі за № 8-1790. Право власності ОСОБА_1 зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. 15.06.2006 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Рябикиною А.А. видано дублікат Договору купівлі-продажу квартири від 27.06.1997 року, зареєстровано в реєстрі за № 9-2690. Дублікат на право власності ОСОБА_1 зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 19.06.2006 року за реєстровим № 8534а у реєстрову книгу № 19.1-282. 19.06.2014 року між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1906003/000-КФІ/14, відповідно до умов якого фінансова установа надає позичальнику кредит у національній валюті України на загальну суму 100 000,00 грн. на розвиток підприємницької діяльності позичальника, строком з 19.06.2014 року по 19.06.2015 року, який додатковою угодою № 1 до даного договору від 19.11.2015 року продовжено до 19.06.2016 року, зі сплатою процентів за користування кредитом за фактичний час користування грошовими коштами з розрахунку 48 % річних. В забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань за Кредитним договором № 1906003/000-КФІ/14 від 19.06.2014 року, між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_1 цього ж числа було укладено нотаріально посвідчений Договір іпотеки, за умовами якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . 19.11.2015 року між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору іпотеки від 19.06.2014 року, яким сторони домовилися п. 9.1. Договору іпотеки викласти в наступній редакції: в рамках даного договору іпотекодавець оформляє та видає іпотекодержателю заставну серії АА № 000427 від 19.11.2015 року. Пунктами 9.3.-9.6. Договору іпотеки від 19.06.2014 року передбачено, що заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за основним договором, яким обумовлене основне зобов`язання, та за цим договором, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Після видачі заставної виконання основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» а також цим договором. Передача заставної здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить застава (індосантом), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосата) та передачі оригіналу заставної. Передача заставної не потребує згоди іпотекодавця або боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосанту всі права іпотекодержателя за цим договором та за основним договором. 19.11.2015 року ОСОБА_1 , як боржником, та іпотекодавцем, підписана заставна серії АА № 000427, за якою боржник зобов`язується перед іпотекодержателем виконати основне зобов`язання відповідно до кредитного договору № 1906003/000-КФІ/14 від 19.06.2014 року зі змінами та доповненнями, укладеного між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_1 , вказано розмір основного зобов`язання, проценти за ним, строк та порядок виконання основного зобов`язання, а також визначено право іпотекодержателя на звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки без номеру від 19.06.2014 року, зі змінами та доповненнями, в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Вказана заставна містить зазначення про те, що обтяження нерухомого майна іпотекою зареєстроване 19.11.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., на заставній міститься підпис вказаного нотаріуса та відбиток його печатки. 02.03.2017 року між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_5 укладено Договір № 1906003/000-КФІ/14/КЗ купівлі-продажу заставної, згідно якого продавець зобов`язується шляхом здійснення передавального напису (індосаменту) передати у власність покупця (продати), а покупець зобов`язується прийняти (купити) заставну (борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов`язанням) на умовах цього договору. Заставна, що продається за умовами цього договору, має наступні реквізити: заставна серії АА № 000427, видана 19.11.2015 року за умовами Договору іпотеки від 19.06.2014 року, укладеного між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_1 , який укладений в якості забезпечення зобов`язань боржника перед продавцем за Кредитним договором № 1906003/000-КФІ/14 від 19.06.2014 року. Заставна засвідчує безумовне право її власника на отримання від боржника виконання його зобов`язань за кредитним договором, а в разі невиконання таких зобов`язань передбачає право звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить боржнику на праві власності (предмет іпотеки). На зворотному боці заставної № 000427 розміщене «Поле для вчинення індосаменту», до якого внесені наступні відомості: інформація щодо фізичної або юридичної особи, якій передається заставна: ОСОБА_5 із зазначення серії та номеру паспорта та місця реєстрації. Умови передачі заставної: відчуження (продаж) заставної відповідно до Договору № 1906003/000-КФІ/14/КЗ купівлі-продажу заставної від 02.03.2017 року. Також, вказаний стан заборгованості на дату передачі заставної, зазначені: дата передачі заставної - 02.03.2017 року; індосант - ТОВ «Каса народної допомоги», наявні: підпис та прізвище директора товариства, а також відбиток печатки товариства. 26.04.2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С.І. видала Свідоцтво, згідно якого посвідчила, що нею 03.03.2017 року заяву ОСОБА_5 передано ОСОБА_1 . Заява містила наступний зміст щодо укладення Договору № 1906003/000-КФІ/14/КЗ купівлі-продажу заставної від 02.03.2017 року, згідно якої він ( ОСОБА_5 ) придбав право вимоги за Кредитним договором № № 1906003/000-КФІ/14 від 19.06.2014 року та Договором іпотеки від 19.06.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Верповською О.В. Просив повернути суму боргу в розмірі 104 671,97 грн., з яких борг за кредитом - 77 027,69 грн., борг за процентами - 22 644,28 грн. та штраф - 5 000,00 грн. протягом тридцяти днів з моменту отримання вимоги. Попереджено, що у випадку неповернення суми боргу, буде звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з укладеним Договором іпотеки у визначений законодавством спосіб. Заява була передана ОСОБА_1 06.03.2017 року через представника ТОВ «Нова пошта» послугою «Доставка особисто в руки» згідно Експрес-накладної № 59000241709305. 27.04.2017 року державним реєстратором КП «Київжитлоспецексплуатація» Рисак О.О. здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 . Підстава виникнення права власності: Договір іпотеки від 19.06.2014 року, Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору іпотеки від 19.06.2014 року, Договір купівлі-продажу заставної від 02.03.2017 року; Заставна від 19.11.2015 року; Свідоцтво від 26.04.2017 року; Застереження від 03.03.2017 року. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35039685 від 04.05.2017 року. 11.08.2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу, згідно якого остання придбала квартиру АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., зареєстровано в реєстрі за №

494. Інформацію про право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.08.2017 року. Проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції встановив, що дії ОСОБА_5 , щодо звернення стягнення на заставне майно були правомірними, відповідали, як вимогам закону так і умовам договору іпотеки права за яким перейшли до ОСОБА_5 . ОСОБА_2 набула право власності на оскаржувану квартиру за договором купівлі-продажу у особи, яка мала право відчужувати спірну квартиру є добросовісним набувачем. Позивачка не довела, що спірна квартира вибула з її власності поза її волею, а тому відсутні правові підстави для витребування майна на користь позивача ОСОБА_1 . Дослідивши наявні в справі письмові докази. колегія суддів встановила. що ті обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду в частині вирішення позовних вимог про витребування майна відповідають таким обставинам та вимогам закону. Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтями 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Відповідно до ч.1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає, серед іншого, на підставі договору (ч.1 ст.574 ЦК України). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України). Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 20 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) заставна - це іпотечний цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов`язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов`язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю. Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов`язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов`язаний передати новому власнику документи та інформацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної. Після видачі заставної виконання основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється у порядку, встановленому розділом V цього Закону. Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено, що право власності на ордерний цінний папір переходить іншій особі шляхом вчинення на ордерному цінному папері передавального запису (індосаменту). Індосамент може бути бланковим - без зазначення особи, стосовно якої повинні бути виконані зобов`язання, або ордерним - із зазначенням такої особи. Відповідно до п. 3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникли зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. За приписами частини першої статті 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Відповідно до п. 6.4. договору іпотеки від 19.05.2014 року, укладеним між ТОВ «КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ» та ОСОБА_1 , у разі невиконання або неналежного виконання боржником (іпотекодавцем) умов основного договору, в тому числі у випадку одноразового чи неодноразових прострочень боржником (іпотекодавцем) сплати та/або неповернення кредиту іпотекодержателю,порушення будь-яких інших умов основного Договору, а також у випадку порушення іпотекодавцем умов цього договору, в т.ч:. умов зберігання та/або експлуатації предмета іпотеки - незалежно від настання строку виконання зобов`язань по основному договору іпотеко держательнадсилає іпотекодавцюта боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця,письмову вимогу про усунення порушення. із цьому документі зазначається: стислий зміст порушених зобов`язань; вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк; попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Відповідно до п. 6.5. Договору вимога про усунення порушень може також містити вимогу про дострокове виконання боржником (іпотекодавцем)основного зобов`язання за основним договором. Відповідно до п. 6.6. Договору вимога про усунення порушень надсилається поштою рекомендованим листом. Письмова вимога направляється за місцезнаходженням іпотекодавця, зазначеним у цьому договорі. у разі зміни адреси реєстрації (фактичного місця проживання), іпотекодавець зобов`язані в 3-денпий термін повідомити іпотекодержателя щодо зміни адреси реєстрації (фактичного місця проживання), у разі, якщо іпотекодержатель не був повідомлений про такі зміни, направлення повідомлення за адресою іпотекодавця, вказаною в даному договорі, вважається як направлене належним чином, а іпотекодавець не має права оспорювати факт належного навлення такого повідомлення іпотекодежателем іпотекодавцю. Відповідно до п. 6.7. Договору, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предметіпотеки відповідно до цього договору та чинного законодавства. Відповідно до п. 6.8. Договору якщо порушення, викладені у письмовій вимозі про усунення порушень, не будуть усунені у строк, зазначений іпотекодержателем у згаданій письмовій вимозі, то вважатиметься, що на розсуд іпотекодержателя або іпотекодавець передав у власність іпотекодержателю предмет іпотеки,або іпотекодержатель набув право продажу предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі - покупцеві наступного каледарного дня після закінчення строку, вказаного у письмовій вимозі про усунення порушень. Іпотекодержатель в якості фіксації фактів, що визначені першим абзацом цього пункту договору, приймає одноосібне рішення про прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок задоволення вимог іпотекодержателя або відповідно про набуття права продажу предмету іпотеки під свого імені будь-якій особі - покупцеві наступного календарного дня після закінчення строку, вказаного у письмовій вимозі про усунення порушень. Відповідно до п. 6.8.1. Договору, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі цього договору без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. 02.03.2017 року між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_5 укладено Договір № 1906003/000-КФІ/14/КЗ купівлі-продажу заставної, згідно якого продавець зобов`язується шляхом здійснення передавального напису (індосаменту) передати у власність покупця (продати), а покупець зобов`язується прийняти (купити) заставну (борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов`язанням) на умовах цього договору. Заставна, що продається за умовами цього договору, має наступні реквізити: заставна серії АА № 000427, видана 19.11.2015 року за умовами Договору іпотеки від 19.06.2014 року, укладеного між ТОВ «Каса народної допомоги» та ОСОБА_1 , який укладений в якості забезпечення зобов`язань боржника перед продавцем за Кредитним договором № 1906003/000-КФІ/14 від 19.06.2014 року. Заставна засвідчує безумовне право її власника на отримання від боржника виконання його зобов`язань за кредитним договором, а в разі невиконання таких зобов`язань передбачає право звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить боржнику на праві власності (предмет іпотеки). На зворотному боці заставної № 000427 розміщене «Поле для вчинення індосаменту», до якого внесені наступні відомості: інформація щодо фізичної або юридичної особи, якій передається заставна: ОСОБА_5 із зазначення серії та номеру паспорта та місця реєстрації. Умови передачі заставної: відчуження (продаж) заставної відповідно до Договору № 1906003/000-КФІ/14/КЗ купівлі-продажу заставної від 02.03.2017 року. Також, вказаний стан заборгованості на дату передачі заставної, зазначені: дата передачі заставної - 02.03.2017 року; індосант - ТОВ «Каса народної допомоги», наявні: підпис та прізвище директора товариства, а також відбиток печатки товариства. 26.04.2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С.І. видала Свідоцтво, згідно якого посвідчила, що нею 03.03.2017 року заяву ОСОБА_5 передано ОСОБА_1 . Заява містила наступний зміст щодо укладення Договору № 1906003/000-КФІ/14/КЗ купівлі-продажу заставної від 02.03.2017 року, згідно якої він ( ОСОБА_5 ) придбав право вимоги за Кредитним договором № № 1906003/000-КФІ/14 від 19.06.2014 року та Договором іпотеки від 19.06.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Верповською О.В. Просив повернути суму боргу в розмірі 104 671,97 грн., з яких борг за кредитом - 77 027,69 грн., борг за процентами - 22 644,28 грн. та штраф - 5 000,00 грн. протягом тридцяти днів з моменту отримання вимоги. Попереджене, що у випадку неповернення суми боргу, буде звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з укладеним Договором іпотеки у визначений законодавством спосіб. Заява була передана ОСОБА_1 06.03.2017 року через представника ТОВ «Нова пошта» послугою «Доставка особисто в руки» згідно Експрес-накладної № 59000241709305. Так, як ОСОБА_1 не виконала вимогу щодо повернення боргу, 27 квітня 2017 року ОСОБА_5 звернув стягнення на іпотечне майно, зареєстрував за собою право власності та правомірно відчужив квартиру в серпні 2017 року відповідачу ОСОБА_15 . Доводи позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 зводяться до того, що вона не отримувала вимогу про повернення боргу, а підпис на Експрес-накладній № 59000241709305 підроблений. Разом з тим апеляційний суд не приймає такі доводи, оскільки вони є не підтвердженими належними та допустимими доказами. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 січня 2019 року у цивільній справі №755/1983/18 на підставі копії експресс-накладної ТОВ «Нова пошта» №590002411709305 від 03 березня 2017 року, була призначена судово-почеркознавча експертиза. Експертами надсилалось суду клопотання про надання роригіналу документу, підпис на якому мав досліджуватись. З матеріалів справи не вбачається, що суд вчинив всі дії по витребуванню від нотаріуса Гембарської С.І. оригіналу експрес-накладної на якій містився підпис ОСОБА_1 16 січня 2020 року із Київського науково-дослідного інституту судових експертизповернулись матеріали цивільної справит із листом від 20.12.2019 року №8923-831/19-32 про неможливість проведення експертного дослідження. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 року справу передано судді Чех Н.А. Під час перебування справи в провадженні судді ОСОБА_16 . Григорович В.І. не заявляла клопотання про повторне направлення справи для проведення почеркознавчої експертизи через не виконання судом вимог експертів про усунення недоліків . 28 лютого 2023 року колегія суддів в судовому засіданні роз`яснила ОСОБА_1 про її право та обов`язок подати суду докази того, що підпис на експрес-накладній про вручення вимоги належить не їй, також було роз`яснено право в апеляційному суді заявити клопотання про призначення експертизи підпису, а також судом роз`яснено наслідки не подання сторонами доказів на підтвердження їх позовних вимог. (том 3 а.с. 35). У зв`язку з цим, суд відклав судове засідання на один місяць, з метою надання особі права укласти угоду з новим адвокатом та підготувати відповідне клопотання. Однак таке клопотання до Київського апеляційного суду на протязі місяця не надійшло, а сама ОСОБА_1 в судове засідання 28 березня 2023 року не з`явилась, клопотань про відкладення розгляду справи не подала. Крім того, колегія суду також зазначає, що ОСОБА_5 направляв вимогу про повернення боргу за адресою зазначеною в договорі, що було передбачено пунктом 6.6 Договору іпотеки. Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , які вона надала суду: на момент направлення вимоги, вона змінила своє місце проживання та про таку зміну письмово не повідомляла ТОВ «КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ» або ОСОБА_5 (том 3 а.с. 247-248). Оскільки належних та допустимих доказів підробки підпису ОСОБА_1 на експресс-накладній ТОВ «Нова пошта» №590002411709305 від 03 березня 2017 року, ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду надано не було, інших доводів щодо невиконання вимог Договору іпотеки зі сторони ОСОБА_5 в апеляційній скарзі викладено не було, колегія суду приходить до висновку про правомірність дій ОСОБА_5 під час вчинення процедури звернення стягнення на заставне майно. Доводи апеляційної скарги по те, що представник ОСОБА_13 в судовому засіданні висловлював припущення, що підпис на експрес - накладній може не належати ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків суду про не доведеність цієї обставини. Доводи апеляційної скарги з приводу того, що відповідно до умов договору вимога про повернення боргу повинна була надсилатись поштою рекомендованим листом, а також доводи про порушення порядку направлення вимоги про повернення боргу, визначеного договором, колегія суддів не приймає, так як вони є недоведеними. Колегія погоджується з оцінкою наданою судом першої інстанції доказам на підтвердження отримання боржником вимоги про повернення боргу та констатує не спростування цих доказів під час апеляційного розгляду . Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Так, відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. 11.08.2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу, згідно якого остання придбала квартиру АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І., зареєстровано в реєстрі за №

494. Інформацію про право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.08.2017 року. Як вже зазначалось вище, судом встановлено , що ОСОБА_5 виконав умови Договору іпотеки та здійснив звернення стягнення на заставне майно без порушень вимог закону та прав позивача ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона не надавала згоди на відчуження іпотечного майна колегія суддів не приймає, так як відповідно до п. 6.8 укладеного договору іпотеки таке відчуження проводиться без згоди іпотекодавця. Доводи апеляційної скарги про те, що на час звернення стягнення на майно в квартирі вже була зареєстрована неповнолітня дитина, колегія суддів не приймає, оскільки, апеляційна скарга подана на рішення ОСОБА_17 , яка не є законним представником неповнолітньої дитини. Апеляційна скарга в інтересах дитини до апеляційного суду не подавалась. Доводи апеляційної скарги з приводу позбавлення права на єдине житло ОСОБА_1 та членів її родини, колегія суддів також відхиляє з огляду на таке. У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Слід зазначити, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 в частині вимог про визнання втратившою право на житло ОСОБА_1 - залишено без розгляду, за заявою представника позивача за основним позовом. Ухвала набрала законної сили та не була оскаржена. У справі, що переглядається, оскарженим судовим рішеннями визнано такими, що втратили право користування квартирою лише ОСОБА_3 та неповнолітню ОСОБА_4 . ОСОБА_3 не реалізував своє право на подання апеляційноїскарги, чи приєднання до апеляційної скарги. Така процесуальна поведінка відповідача свідчить про його повну згоду з оскарженим судовим рішеннями в частині задоволення пред`явлених до нього позовних вимог. Аналіз аргументів апеляційноїскарги свідчить, що ОСОБА_1 не навела переконливих доводів того, яким чином оскаржене судове рішення, яким визнано ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, порушує її права та інтереси за умови, що ОСОБА_3 не оскаржив рішення районного суду, тобто погодився з судовим рішенням. Тому, колегія суддів зазначає, що подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 не довела, яким чином порушуються її права, ухваленням рішення про виселення членів її родини та визнанням їх такими, що втратили право на житло, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , щодо вирішення позовних вимог до ОСОБА_3 , який діяв в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини не задовольняється апеляційним судом. З цих же підстав не приймаються доводи про залишення позову ОСОБА_13 без розгляду, оскільки він не розглядався до ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення районного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга залишається без задоволення. Враховуючи, що рішення суду залишається без змін судові витрати покладаються на особу, що подала апеляційну скаргу. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 квітня 2023 року. Судді: О.В. Желепа В.А. Кравець О.Ф. Мазурик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»