Ухвала КАС ВС № 440/6767/21

УХВАЛА 13 квітня 2023 року м. Київ справа №440/6767/21 адміністративне провадження №К/990/11593/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І., суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі № 440/6767/21 за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправними і скасування окремих положень рішення, УСТАНОВИВ: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 позов керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави задоволено частково: - визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону та торговельного кіоску на земельній ділянці площею 45 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0509 по АДРЕСА_1 , продовження дії особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:008:0509 та продовження терміну дії паспорту прив`язки на стаціонарну тимчасову споруду - кафетерій павільйонного типу та торговельний кіоск по АДРЕСА_1 . - скасовано паспорт прив`язки №01-02-17/935-1020; - в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі № 440/6767/21 задоволено апеляційну скаргу Полтавської міської ради, рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову щодо визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону та торговельного кіоску на земельній ділянці площею 45 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:008:0509 по АДРЕСА_1 ; продовження дії особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:008:0509 та продовження терміну дії паспорту прив`язки на стаціонарну тимчасову споруду - кафетерій павільйонного типу та торговельний кіоск по АДРЕСА_1 ; скасування паспорту прив`язки №01-02-17/935-1020. Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 31.03.2023 заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанцій у справі № 440/6767/21 за вищевказаним позовом, з підстав, визначених пунктами 1, 3, частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Скаржник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №905/2765/17, у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №420/1982/19 та від 10.12.2020 у справі № 396/1513/18. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №905/2765/17, на яку позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо продовження дії паспорта прив`язки для розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та дії договору строкового особистого сервітуту. В постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №420/1982/19, на яку позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спірні правовідносини виникли щодо правомірності наказу відповідача щодо анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди та скасування припису відповідача про демонтаж елементу вуличної торгівлі. В постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №396/1513/18, на яку позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спірні правовідносини виникли щодо припинення договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації. Натомість у цій справі предметом оскарження є рішення Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження фізичній особі - підприємцю розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону та торговельного кіоску на земельній ділянці, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку та продовження терміну дії паспорта прив`язки на стаціонарну тимчасову споруду - кафетерій павільйонного типу та торговельний кіоск. Вказане виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутні підстави вважати, що оскаржуване судове рішення та зазначені вище постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду прийняті у справах правовідносини у яких є подібними. Також, касаційна скарга скаржника обґрунтована посиланням на відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування положень Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом від 21.10.2011 №244 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та актів органів місцевого самоврядування, які регулюють ті ж правовідносини, у разі суперечності зазначених нормативно-правових актів. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставини, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі №440/6767/21 за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправними і скасування окремих положень рішення. Витребувати із Полтавського окружного адміністративного суду справу №440/6767/21 за вищевказаним позовом. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.І. Рибачук А.Ю. Бучик Л.В. Тацій, Судді Верховного Суду