Постанова 4814 № 621/2165/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 621/2165/21 Номер провадження 22-ц/814/1057/23Головуючий у 1-й інстанції Бібік О.В Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Хіль Л.М., суддів: Дряниці Ю.В., Триголова В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» в особі Зміївського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про захист прав споживача, В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду із вказаним позовом, у якому прохала визнати протиправними дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" щодо визначення обсягу спожитого газу; визнати протиправними дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" щодо нарахування заборгованості на суму 3340,15 м куб по обсягам спожитого газу споживачем; зобов`язати відповідача здійснити коригування за особовим рахунком № НОМЕР_1 та виключити інформацію про обсяги спожитого газу споживачем у загальному розмірі 3340,15 м куб та виключити інформацію про суму заборгованості за цей обсяг спожитого газу в сумі 29941,37 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є споживачем послуг з газопостачання від АТ «ОГС «Харківгаз». 08.04.2021 року представниками АТ «ОГС «Харківгаз» було здійснено перевірку газоспоживаючих приладів за адресою: м. Зміїв, в ході перевірки представниками постачальника виявлено несанкціоноване втручання в ЗВТ, у зв`язку із чим складено акт про порушення №КН003016 від 08.04.2021 року. Вказаний акт про порушення було розглянуто на засіданні комісії 22.06.2021 року, за результатами розгляду комісією було прийнято рішення про донарахування вартості не облікованого природного газу, що зазначено в протоколі від 22.06.2021 року та відображено в акті розрахунку. Вартість не облікованого природного газу склала 29 941,37 грн. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 07 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норма матеріального права, що призвело до неправильного встановлення обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що судом першої інстанції були проігноровані її доводи викладені у позовній заяві, рішення суду не містить мотивованої оцінки аргументів, наведених нею. Зазначала, що судом першої інстанції не взято до уваги чисельні порушення відповідачем, а саме: наявність/відсутність повноважень зазначених в акті порушень осіб; невідповідність акту порушень змісту вимогам, встановленим п. 1 розділу 5 Кодексу газорозподільних систем; невиконання особами, які складали акт вимог законодавства щодо попередження споживача про можливість внесення зауважень та відсутність в акту запису про здійснення такого попередження споживача; відсутність доказів якими ознаками стану лічильника під час перевірки було встановлено наявність порушення; невідповідність складу комісії вимогам Кодексу газорозподільних систем, що свідчить про її неправомочність; наявність в матеріалах справи доказів про те, що в домоволодінні, де виявлено порушення зареєстровано двоє осіб замість трьох та наявність довідки, складеної відповідачем, відповідно до якої відповідачу було відомо про кількість зареєстрованих осіб в домоволодінні; відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту фальсифікації пломби. Вказувала, що судом при розгляді її позовної заяви, було здійснено вихід за межі її позовних вимог. Ураховуючи викладене, прохала скасувати рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Від АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», у якому товариство просило апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 грудня 2021 року без змін. Учасники справи повідомлялись про дату, час та місце слухання справи у встановленому законом порядку, проте у судове засідання не з`явились. З огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України вказане не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 03.11.2003 в домоволодінні ОСОБА_1 встановлено вузол обліку природного газу, що підтверджується актом приймання в експлуатацію робіт по встановленню побутового лічильника газу GALLUS 2000 G-4 заводський №00822729 (а.с. 7-8). 18.09.2015 між АТ «Харківгаз» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання №1320322289 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 56). З акту про виявлення порушень №КН 003016 від 08.04.2021 року, вбачається, що було виявлено підозру на несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, а саме підозра на невідповідність пломби заводу виробника. Лічильник було демонтовано з метою проведення експертизи та складено акт щодо направлення ЗВТ та/або пломб на експертизу та запрошено споживача з`явитись для проведення експертизи лічильника газу. Зазначений акт містить підпис ОСОБА_1 , будь-які заперечення відсутні (а.с. 9-10, 16). 15.04.2021 проведено експертизу лічильника та складено акт № 469 про результати зовнішнього огляду лічильника газу, за результатами якого виявлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника. Існує доступ до відлікового механізму. На засіданні комісії була присутня ОСОБА_1 , про що в акті міститься її особистий підпис. Будь-які зауваження відсутні (а.с. 11). В довідці про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/24968 від 15.04.2021 зазначено, що підставами для визнання ЗВТ непридатним є невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника (а.с. 12). 22.06.2021 року відповідно до протоколу № КН 003016 засідання комісії з розгляду актів про порушення Зміївського відділення АТ «Харківгаз», а саме акту №00301 від 08.04.2021 року прийнято рішення про задоволення вказаного акту, та проведення донарахування ОСОБА_1 , не облікованого об`єму природного газу за період 08.10.2020 року по 07.04.2021 року. Вартість донарахованих об`ємів складає 29941,37 грн. (а.с.13). Вказана сума донарахованого не облікованого об`єму природного газу відображено в Акті-розрахунку від 22.06.2021 року (а.с.14). 20.06.2021 за вих. № 610-сл-17616-0621 на адресу ОСОБА_1 направлено лист - вимогу щодо необхідності сплатити вартість донарахованого не облікованого природного газу, зазначеного в протоколі від 22.06.2021 та відображено в акті-розрахунку, що становить 29941,37 грн. (а.с. 66). Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано +4 посилання, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи. Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Між сторонами у справі склалися правовідносини, які регулюються Кодексом газорозподільних систем, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРС), Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619 (далі - Положення). Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив вимоги Кодексу газорозподільних систем та втрутився у роботу лічильника газу GALLUS 2000 G-4 заводський № 00822729 з метою спотворення його показників.Висновки комісії, внесенідо акту № КН 003016 від 08.04.2021,належними та допустимими доказами позивачем не спростовано. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним та таким, що відповідає обставинам справи, виходячи з наступного. Положення пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС визначають види порушень споживача внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, до яких зокрема належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Вищевказаною нормою закону визначено також, що приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ. У свою чергу, абзац третій пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС передбачає, що у випадку якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців. Відповідно до пунктів 1, 2 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Згідно з положеннями пункту 6 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з пунктом 3.3.1 Положення експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. За змістом пункту 3.3.3.1 Положення комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Результати огляду заносять до акта експертизи лічильника газу. Пунктом 3.3.3.4 Положення передбачено, що результати огляду та позачергової повірки фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем або його вповноваженою особою. Якщо споживач (уповноважена особа) або член комісії мають окрему думку з приводу експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи. Залежно від результатів експертизи до акта експертизи додається довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 2708-99. Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що у разі, якщо між газопостачальним/газорозподільним підприємством і споживачем не досягнуто згоди про відшкодування збитків, спірні питання вирішуються у судовому порядку. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Доводи апелянта про те що в матеріалах справи відсутні належні та допустимих докази на підтвердження факту фальсифікації пломби, апеляційним судом відхиляються, оскільки апелянтом не надано обґрунтованих доказів на спростування даного факту. Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції були проігноровані її доводи викладені у позовній заяві, рішення суду не містить мотивованої оцінки аргументів, наведених нею, не заслуговують на увагу та спростовуються законними висновками у рішенні суду першої інстанції. Суд критично ставиться до посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не взято до уваги чисельні порушення відповідачем, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи. Таким чином доводи апеляційної скарги, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права, висновків суду не спростовують та на правильність постановленого рішення не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи. Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23). Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено. Ураховуючи викладене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. еруючись ст. ст. 367, 368, ст. 374, ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України ПОСТАНОВИВ: Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя : Л.М. Хіль Судді: Ю.В. Дряниця В.М. Триголов