Ухвала КЦС ВС № 587/1247/22

Ухвала 13 квітня 2023 року м. Київ справа № 587/1247/22 провадження № 61-3425ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Степанівської селищної територіальної громади Сумського району Сумської області, третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинне будівництво, ВСТАНОВИВ: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на самочинно збудований гараж № НОМЕР_1 з погребом та оглядовою ямою, розташований за адресою: « АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 0,0030 га (кадастровий номер 5924783800:13:003:0165). Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 25 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований гараж № НОМЕР_1 з погребом та оглядовою ямою, розташований за адресою: « АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0, 0030 га (кадастровий номер 5924783800:13:003:0165). Постановою Сумського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року рішення Сумського районного суду Сумської області від 25 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 08 березня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання доказів вартості спірного майна станом на день подання позову, а також зазначення підстав подання цієї касаційної скарги та обґрунтування наявності цих підстав. У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Безугла К. В. надіслала уточнену редакцію касаційної скарги. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення представник заявника посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 623/3999/18. Також надано належним чином завірену копію звіту про експертну оцінку гаражу, з якого вбачається, що вартість спірного майна складає 90 000 грн. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Оскільки позовні вимоги передбачають визнання права власності на нерухоме майно, а саме самочинно збудований гараж № НОМЕР_1 з погребом та оглядовою ямою, розташований за адресою: « АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0, 0030 га (кадастровий номер 5924783800:13:003:0165), вартість якого складає 90 000 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн), зазначена справа є малозначною в силу закону. Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Степанівської селищної територіальної громади Сумського району Сумської області, третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинне будівництво відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов