Постанова Харківський апеляційний суд № 592/7458/21
від 14.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 592/7458/21 Номер провадження 22-ц/818/709/23 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2023 року в складі судді Губської Я.В. у справі № 592/7458/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконсалтинг Україна», ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Онищенко Світлана Володимирівна про визнання недійсним договорів, визнання права власності, зняття обмежень, в с т а н о в и в : У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконсалтинг Україна», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Онищенко Світлана Володимирівна про визнання недійсним договорів, визнання права власності, зняття обмежень. Позов мотивовано тим, що з 4 січня 2019 року він є власником автомобілю TOYOTA Camry 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . 21 січня 2020 року за договором оренди (найму) вказаний автомобіль передано в користування фізичній особі підприємцю (далі- ФОП) ОСОБА_4 28 лютого 2020 року за договором прокату автомобіля № 365 транспортний засіб надано ОСОБА_2 в оренду строком на 7 діб. В подальшому, з використанням підробленої довіреності на ім`я ОСОБА_5 , автомобіль був проданий ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7089/20/013942 від 29 лютого 2020 року. Ці обставини були встановлені вироком Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року, яким ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: - визнати недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу 7089/20/013942 від 29 лютого 2020 року укладений між ТОВ «Автоконсалтінг Україна» та ОСОБА_2 ; - визнати недійсним договір застави транспортного засобу, серія та номер: 635, з об`єктом застави: автомобіль легковий марки TOYOTA модель CAMRY, номер НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 від 02 березня 2020 року; - визнати право власності на автомобіль легковий марки TOYOTA модель CAMRY, номер НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 ; - зняти обтяження з транспортного засобу - автомобіль легковий марки TOYOTA модель CAMRY, номер НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , що зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 02.03.2020 року за № 27543565 приватним нотаріусом Онищенко С.В. Тип обтяження - застава рухомого майна. Підстава обтяження - договір застави транспортного засобу, серія та номер 635, виданий 02.03.2020, видавник: ПН ХМНО Оніщенко С.В. Обтяжувач: ОСОБА_3 . Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 серпня 2021 року справу № 592/7458/21 передано до Київського районного суду м. Харкова. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2021 року матеріали справи передано за підсудністю до Червонозаводського районного суду м. Харкова. Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" справу було передано до Ленінського районного суду м. Полтави. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 23 листопада 2022 року справу № 592/7458/21 повернуто до Київського районного суду м. Харкова. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2023 року матеріали вказаної справи передано за підсудністю до Червонозаводського районного суду м. Харкова. Не погоджуючись з ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2023 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив справу направити до Київського районного суду м. Харкова для продовження розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що існує спір щодо визначення підсудності даної справи, оскільки після її надходження з Червонозаводського районного суду м. Харкова, потім передачі справи до Ленінського районного суду м. Полтави та її повернення на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 23 листопада 2022 року, справа мала бути прийнята до провадження саме Київським районним судом м. Харкова з метою недопущення спору щодо підсудності, проте суд повторно прийняв рішення про направлення справи до іншого суду. Відзивів на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшло. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9,10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду, яка входить до переліку ухвал суду зазначених у частині 2 статті 369 ЦПК України і апеляційні скарги на які розглядаються без повідомлення учасників справи, дана справа підлягає розгляду за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Передаючи справу до Червонозаводського районного суду м. Харкова, суд першої інстанції виходив з того, що місцезнаходження ТОВ «Автоконсалтинг Україна» є м. Харків, Холодногірський район, вул. Маліновська б.7 оф. 31, що за територіальною підсудністю відноситься до території обслуговування Ленінського районного суду м. Харкова, а місцем реєстрації відповідача ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю відноситься до території Червонозаводського районного суду м. Харкова. Зважаючи на відсутність підстав для розгляду справи за місцем знаходження позивача, справа не підсудна Київському районному суду м. Харкова та має бути передача за місцем знаходження відповідача до Червонозаводського районного суду м. Харкова (а.с. 56). Матеріали справи свідчать, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально належить до юрисдикції Київського районного суду міста Харкова (а.с. 18 зворот). Згідно з інформаційної довідки з реєстру територіальної громади м. Харкова від 14 лютого 2023 року відомості щодо місця реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в реєстрі територіальної громади м. Харкова відсутні. Позивачем зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_3 , що відноситься до Слобідського району м. Харкова, проте відповідач ОСОБА_2 зареєстрованим там також не значиться (а. с. 55). Як вбачається з вироку Київського районного суду міста Харкова від 26 жовтня 2020 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою Харківська область, Балаклійський р-н, с. Успенівка, проживає за адресою: Харківська область, с. Руськи Тишки, дачний кооператив «Незабудка» (а. с. 6) Місцезнаходженням ТОВ «Автоконсалтинг Україна» відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є м. Харків, Холодногірський район, вул. Малиновська б.7 оф. 31, що за територіальною підсудністю відноситься до Ленінського районного суду м. Харкова (а. с. 45). Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. За пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. За статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що повернення справи, яка передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, не передбачено процесуальним законом, оскільки така справа повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). У частині 2 статті 18 ЦПК України вказано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Зважаючи, що ухвала Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 серпня 2021 року про передачу справи до Київського районного суду учасниками справи оскаржена не була, набрала законної сили, та враховуючи на недопустимість спорів про підсудність судова колегія вважає, що підстави для подальшої передачі справи за пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України відсутні, оскільки цивільне процесуальне законодавство виключає таку можливість, навіть якщо справу передано до цього суду помилково. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України). З огляду на викладене, ухвала Київського районного суду міста Харкова від 14 лютого 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи до Київського районного суду міста Харкова для продовження розгляду. Керуючись ст. 367, ч. 2 ст. 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 379, ст. ст.381,382,384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2023 року скасувати, справу направити до Київського районного суду міста Харкова для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 14 квітня 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина