Постанова Чернігівський апеляційний суд № 737/487/22

Справа № 737/487/22 Головуючий у 1 інстанції Рубаненко Н. Ю. Провадження № 33/4823/302/23 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Глазун Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2023 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 05 грудня 2022 року о 17 год. 30 хв., по вул. 1-го Травня, 5, у смт. Куликівка, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, та відмовився від продуття приладу «Драгер» на місці зупинки; від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Апелянт вважає постанову необґрунтованою, невмотивованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції невірно встановлено та з`ясовано обставини справи, повністю проігноровано відсутність доказів вчинення ним правопорушення. Посилається на відсутність факту дорожньо-транспортної пригоди та факту керування ним транспортним засобом, оскільки автомобіль стояв з вимкненим двигуном, а він сидів на пасажирському сидінні. Зазначає, що він не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Звертає увагу на те, що письмові пояснення свідків написані слово в слово під диктовку працівників поліції, останні на відео відсутні, вони є зацікавленими особами, оскільки викликали поліцію саме через конфлікт, який стався між ними. Вказує, що показання інспектора поліції не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, а також є зацікавленою особою у справі. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення захисника Глазун Т.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 474579 від 05.12.2022, ОСОБА_1 , 05 грудня 2022 року о 17 год. 30 хв., у смт. Куликівка, по вул. 1-го Травня, 5, керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода та відмовився від продуття приладу «Драгер» на місці зупинки; від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (а.с.3). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу. Також, вищевказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно з якими 05.12.2022 вони знаходилися за адресою: АДРЕСА_2 , де пили каву у знайомого. О 17 год. 35 хв. до будинку зайшов ОСОБА_1 та повідомив, що коли керував своїм транспортним засобом, то здійснив ДТП з припаркованим автомобілем. ОСОБА_1 був із явними ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки погано тримався на ногах та від нього був запах алкоголю. ОСОБА_4 викликав поліцію. По приїзду працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці та в медичному закладі (а.с.7, 8). На переконання апеляційного суду, дані свідки не мали жодних підстав обмовляти ОСОБА_1 , їх пояснення повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи. Крім того, з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається як на місце ДТП прибули працівники поліції. Під час спілкування з поліцейськими водій автомобіля «ЗАЗ» підтвердив факт вживання спиртних напоїв та керування ним транспортним засобом. Після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився. Відтак, апеляційний суд не має сумнівів, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, а тому відповідно до п.2.5 ПДР мав обов`язок пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від виконання якого він відмовився. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний