Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/1131/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1131/22 Номер провадження 33/814/738/23Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2023 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., - із секретарем Костюченко М.В., Іваниною А.В., - за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - захисника адвоката Коваля С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 листопада 2022 року, в с т а н о в и в: Постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто судовий збір. Постановою судді Малейка М.М. визнано винуватим у тому, що він 14.05.2021 приблизно о 23.50 год. в м. Кременчуці на вул. Театральна,32/6 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, дуже розширені зіниці, що не реагують на світло, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків (шляхом ухилення від здачі біологічної речовини (сечі)). Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним рішенням судді Малейко М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП. Свою апеляційну вимогу мотивує тим, що він не вживав наркотичні засоби та ніяких ознак наркотичного сп`яніння у нього не було. Працівники поліції його не зупиняли та він взагалі не керував транспортним засобом. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення йому не були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. При цьому вважає, що суддя не надав оцінку доказам того, що він має захворювання, яке могло перешкодити йому здати біологічні зразки. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння він не відмовлявся, проте не зміг це зробити, а інші види зразків біологічного середовища йому не пропонували здавати. Сам по собі протокол не може бути доказом наявності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, як і рапорт працівника поліції, так як саме цей працівник поліції складав протокол про адміністративне правопорушення. Тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Стверджує, що в матеріалах справи відсутнє направлення на проведення огляду. Також зазначив, що огляд на стан сп`яніння проводився без двох свідків. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до таких висновків. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону суддею місцевого суду під час розгляду матеріалу щодо ОСОБА_1 були виконані в повному обсязі. Відповідно до п.2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до цієї Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого спільним наказом МОЗ і МВС від 09.11.2015 р. №1452/735 ( далі Інструкція), ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: - наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідість. Ознаками алкогольного сп`яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці. Тобто, встановивши вказані ознаки (крім запаху алкоголю з порожнини рота), працівники поліції зобов`язані запропонувати водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. На підставі п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на докази, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду в медичному закладі в присутності двох свідків; відеозаписом та іншими матеріалами. Оцінивши зазначені докази, суддя дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються відеозаписом з боді камери працівника поліції з якого вбачається, що під час спілкування працівника поліції та ОСОБА_1 , останній не заперечував того, що він керував транспортним засобом. Окрім того, спростовуються зазначеним відеозаписом і пояснення ОСОБА_1 надані під час апеляційного перегляду про те, що він взагалі за кермом транспортного засобу не перебував, оскільки автомобілем керував його брат. Так, зі змісту відеозапису вбачається, що під час розмови з поліцейськими та пропозицією останніх, брат ОСОБА_1 відмовився сісти за кермо, щоб відтранспортувати його, оскільки вказав, що вживав пиво. З рапорту працівника поліції вбачається, що автомобіль Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 було зупинено у зв`язку з рухом в комендантську годину. Під час спілкування з водієм транспортного засобу ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим водія було доставлено в медичний заклад, де він на протязі двох годин не зміг здати біологічну речовину для лабораторного дослідження, тобто ухилявся від її здачі. У зв`язку з цим було запрошено двох свідків, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Рапорт працівника поліції підтверджується відеозаписом події. Відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння було зафіксовано відеозаписом в присутності двох свідків, які підтвердили факт відмови від проходження огляду в протоколі про адміністративне правопорушення та надали свої пояснення. Протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено про вчинення правопорушення, підписано ОСОБА_1 без будь-яких заперечень. У своїх поясненнях ОСОБА_1 фактично не заперечує того, що він не здав біологічну речовину (сечу) для дослідження. Проте доводи апелянта про те, що він не зміг здати біологічну речовину через наявність хвороби на момент події 14.05.2022 не підтверджуються. Довідку про наявність у ОСОБА_1 урологічного захворювання ним отримано 02.12.2022, майже через півроку після події. Тому суд позбавлений можливості зробити висновок, що станом на 14.05.2022 саме наявність захворювання перешкодило ОСОБА_1 здати біологічну речовину. До того ж, відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі не спростовує факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд, так як вказаний факт доводиться висновком щодо результатів медичного огляду, у якому лікарем було зазначено, що висновок зробити неможливо через ухиляння ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Окрім того, відповідно до положень Інструкції, такий огляд в закладах охорони здоров`я проводиться саме за наявності відповідного направлення уповноваженої особи. Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, є правильним. Посилання ОСОБА_1 на порушення прав у зв`язку з не роз`ясненням йому під час складання протоколу прав та обов`язків на місці події є безпідставними, так як відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, з вказаним протоколом ОСОБА_1 ознайомлений, у тому числі про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що мається його особистий підпис у протоколі. З огляду на вказане, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає. За таких підстав, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 23 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя В.М. Герасименко