Ухвала КАС ВС № 160/24842/21

УХВАЛА 13 квітня 2023 року м. Київ справа № 160/24842/21 адміністративне провадження № К/990/11868/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі №160/24842/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання протиправним та скасування висновку; зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Ліквідаційної комісії, в якому просив: - визнати незаконним та протиправним висновок розслідування нещасного випадку, що стався у серпні 2014 року з позивачем (на той час заступником командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області) та скасувати його; - зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався у серпні 2014 року з позивачем (на той час заступником командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області), врахувавши при цьому всі обставини події. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок розслідування нещасного випадку, що стався у серпні 2014 року з заступником командира батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро - 1» ГУМВС Печененком В.П., затверджений Головою ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області Юрієм Небеським 25 червня 2021 року. Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Ліквідаційної комісії провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 у серпні 2014 р., у зоні проведення АТО, в районі м.Іловайськ Донецької області, та скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 31 березня 2023 року засобами поштового зв`язку. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі №160/7887/18, від 09 червня 2022 року у справі №300/1617/20. Суд наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов між собою. Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник лише зазначив про постанови Верховного Суду, проте не указав норми щодо яких Судом висловлено відповідний висновок, не указав щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок, не конкретизував в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій цієї норми, не обґрунтував подібність правовідносин у цій справі та у перелічених скаржником справах. Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального права. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, у х в а л и в: Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі №160/24842/21 повернути скаржнику. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяО.А. Губська